збірник задач з фізики 10 клас погорєлов

клас 10 фізики погорєлов з задач збірник.

Збірник задач з фізики для 11 класу. Ефективною формою роботи на уроках фізики є розв’язання задач. Пропону ю з бірку задач (відповідно до тем навчальної програми з фізики 11 класу) різного ступеня складності. Кожна тема містить основні формули та зразки розв’язаних задач Це дає змогу використовувати задачі і під час вивчення нового матеріалу, і для закріплення й поглиблення знань, і для творчих домашніх завдань. Автор: Слободян Василь Іванович, учитель фізики Нововолинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №8, спеціаліст вищоїІ категорії, вчитель методист. Рецензент: Воєвудко Микола Леонідович, заступник директора з навчально-виховної роботи Нововолинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №8, спеціаліст вищої категорії, старший учитель. Курс загальної фізики вивчається у школі, як професійно-орієнтований предмет, тому що фізика за своєю суттю, як філософія природи, є методологічною основою всіх природничих і більшості технічних предметів. Вона дає учням ключ до розуміння суті явищ, які протікають, як у навколишньому світі (природа, погода, клімат, радіація, зв’язок, катастрофи і т.п.), так і всередині тих пристроїв і систем, які використовують спеціалісти у своїй повсякденній роботі і всередині побутових приладів, якими ми користуємося у повсякденному житті та побуті (комп’ютер, монітор, телевізор, праска, метро, мобільний телефон і т.п.). Тому при вивченні фізики важливе розуміння суті, тобто фізичного змісту процесів, явищ та законів, що їх описують, а також тих кількісних співвідношень у вигляді математичних формул і рівнянь, що дають зв’язок між параметрами, якими вимірюються властивості цих явищ і процесів. Розв’язування задач – це шлях для глибокого і творчого розуміння суті фізичних законів, та вміння їх застосовувати для розв’язання тих проблем, які виникають у кожній конкретній ситуації при необхідності застосування своїх знань з фізики. Багато тем, які вивчаються у курсі загальної фізики є прикладом розв’язування таких задач, що виникли при необхідності поглиблення знань про той чи інший фізичний закон. Так, наприклад, застосування законів динаміки матеріальної точки до руху гармонічного осцилятора привів до виникнення теорії гармонічних коливань, а застосування теореми Гауса до прямого чи колового струмів привело до виведення формул для напруженості чи індукції магнітного поля цих струмів. Отже при вивченні курсу загальної фізики розглядається велика кількість класичних задач і способи їх розв’язування. В наш час особливої актуальності набула проблема самостійного вивчення предметів і курсів, і на такий метод навчання відводиться від однієї третини до двох третин навчальних програм, тому створюється система, яка повинна забезпечити його ефективність для здійснення основної мети – засвоєння знань умінь та навичок. У системі самостійного вивчення фізики особливо важливим є розв’язування задач, тому ця методична розробка допоможе учням і всім зацікавленим особам краще навчитися розв’язувати задачі. Розв’язування задачі розпочинається із ознайомлення з умовою задачі, під час якого слід зрозуміти суть фізичних явищ чи процесів, що описані у ній, виписати із умови задачі задані фізичні величини, проаналізувати необхідність і виписати табличні значення фізичних величин і значення основних фізичних констант, які відносяься до теми задачі, якщо вони необхідні при її розв’язуванні. Одиниці всіх фізичних величин потрібно перетворити до однієї системи одиниць – СІ. На другому етапі розв’язування проводиться аналіз законів фізики і означень фізичних величин, якими описуються викладені в умові задачі явища чи процеси, тому що розв’язування фізичної задачі ґрунтується виключно на законах фізики і означеннях фізичних величин. Ці закони і означення записуються рівняннями і формулами у математичному вигляді при допомозі буквенних позначень, з обов’язковим поясненням буквенних позначень фізичних величин. Наприклад : “Оскільки на тіло діє сила F, тому за другим законом Ньютона маємо : де m – маса тіла ; a – прискорення, з яким рухається тіло внаслідок дії на нього сили. ” Цей етап пояснення фізичного змісту є дуже важливим при розв’язуванні задач, бо він показує не тільки знання математичних формул, але і розуміння фізичної суті задачі і її результатів, тому саме він оцінює. Третій етап р озв’язування задач – це проведення математичних перетворень рівнянь і формул, які взяті із математичного опису законів фізики і означень фізичних величин і виведення у з а г а л ь н о м у вигляді формули кінцевого результату, у якій у лівій частині стоїть буквенне позначення невідомої величини, а у правій – буквенні позначення фізичних величин, заданих в умові задачі та взятих із таблиць. На цьому етапі слід звернути увагу на словесне пояснення логіки р озв’язування задачі. Наприклад: За означенням густини : Четвертий етап р озв’язування задачі – це підстановка числових значень і обчислення шуканої фізичної величини. При аналізі результатів обчислення слід звертати увагу на порядок одержаних величин, що може привести до знаходження помилок, які були допущені при р озв’язуванні задачі.

Так, наприклад якщо ми знаходили енергії елементарних чатинок, то вони не можуть бути рівні цілим Джоулям, а швидкість поїзда не може бути рівна сотням кілометрів за секунду. На цьому етапі можна перевірити правильність розв’язування задачі підстановкою замість буквенних позначень найменувань одиниць фізичних величин, і при виконанні дій над ними за правилом: “Яким рівнянням зв’язані фізичні величини, таким же рівнянням зв’язані і ї одиниці вимірювання”, ми в результаті повинні одержати найменування розмірності шуканої величини, яка у системі одиниць вимірювання СІ відома. Наприклад підставимо у формулу (3) найменування одиниць фізичних величин і одержимо: Ми бачимо, що найменування одиниці фізичної величини, одержаної в результаті перетворень співпадає з її найменуванням у системі СІ, значить задача р озв’язана правильно.

де dB – величина індукції магнітного поля (магнітної індукції), створеного елементом dℓ провідника з струмом I ;  0 – магнітна стала; ( 0 = 4π ּ 10 -7 Гн/м); – радіус-вектор, проведений від елемента провідника до точки, де визначається ; α – кут між векторами і. де R – радіус основної лінії тороїда; r – відстань від центра тороїда до заданої точки; n – число витків, що припадає на одиницю довжини основної лінії тороїда. Обчислити напруженість магнітного поля, утвореного відрізком АВ прямолінійного провідника зі струмом, в точці С, розташованій на перпендикулярі до середини цього провідника на відстані 5 см від нього. У провіднику протікає струм 20 А і його видно з точки C під кутом 60 0. Щоб знайти напруженість поля, потрібно проінтегрувати це рівняння, а оскільки, як видно з законів симетрії напрям напруженості перпендикулярний до площини малюнка, тому: 1.2. Сила Ампера, сила Лоренца. 1.3. Робота при переміщенні провідника і контура.

зі струмом у магнітному полі. Електрон, який прискорюється різницею потенціалів U =6кВ, влітає в однорідне магнітне поле під кутом α =30 0 до напрямку поля і почигнає рухатися по спіралі. Індукція магнітного роля рівна 0,013 Вб. Знайтит радіус витка спіралі та її крок.

2. Електромагнітна індукція. де – ЕРС індукції в замкненому контурі; – кількість витків контура; – швидкість зміни магнітного потоку Ф через площу, обмежену контуром. 4. Зв ’ язок магнітної індукції поля В і напруженості магнітного поля Н для заліза (за результатами експериментальних досліджень) де N – кількість витків соленоїда; S – площа поперечного перерізу соленоїда; – кількість витків на одиницю довжини ℓ соленоїда; V – об’єм соленоїда; d – діаметр соленоїда;  — магнітна проникність середовища (речовини) всередині соленоїда.

У магнітнму полі, індукція якого рівна 5 Тл обертається стержень, довжиною 2 метри. З постійною кутовою швидкістю 20 с -1. Вісь обертання розташованатперпендикулярно до площии обертання через один з кінців стержня. Знайти електрорушійну силу, яка виникає на кінцях стержня. Дві котушки намотані на одне спільне осердя, при цьму їх індуктивості відповідно рівні 0,4 Гн та 1,6Гн, а опір другої котушки рівний 300 Ом. Який струм буде протікати у другій котушці, якщо за 0,001 с у першій котушці зникає струм. Оскільки індуктивність котушки залежить від кількості витків на одному метрі, тобто n, а також від площі поперечного котушки S і від довжини котушки l : Квадратна рамка з довжиною сторони 2 см розташована під кулом 30 0 до магнітного поля, з індукцією 0,2 Тл.Який заряд пройде через рамку,якщо її опір 2 Ом і вимкнеться магнітне поле? де E 0 і H 0 – амплітудні значення відповідно напруженостей електричного і магнітного полів електромагнітної хвилі;  – циклічна частота коливань; k – хвильове число (). Записати рівняння коливань та рівняння зміни швидкості кульки масою m =10 г, яка колиається під дією пружини жорсткістю 4Н м, якщо їй надали енергію 2 Дж. Коливальний контур складається з конденсатора ємність1,11 нФ і котушки, намотаної з мідного дроту діаметром d = 0, 25мм.Дловжина котушки l = 10 см. Згайти логарифмічний декркме7нт затухання коливань. період коливань так: і в тому числі коефіцієнт затучання. а також період коливань, який залежатиме від інших параметрів: та якщо виконується умова: тлоді просто наближено шукаємо: Звідси можна обчислити опір та довжину в’язі: Оптична різниця ходу двох променів, що поширюються у різних середовищах відповідно з показнивами заломлення n 1 і n де R – радіус сферичної поверхні лінзи;  — довжина світлових хвиль у проміжку між лінзою та скляною підставкою; m – номер світлого кільця Ньютона. де  — найменша різниця довжини хвиль двох сусідніх спектральних ліній ( i +), які можна роздільно спостерігати у спектрі, отриманому за допомогою даної гратки; N — загальна кількість щілин гратки; m — номер (порядок) дифракційного спектру. 5.3. Поляризація світла. де I — інтенсивність світла, що пройшло через аналізатор; I 0 — інтенсивність світла, що падає на аналізатор;  — кут між головними площинами поляризатора і аналізатора. де — енергія фотона, що падає на поверхню металу; — робота виходу електрона з металу; — максимальна кінетична енергія фотоелектронів. де — мінімальна частота світла, при якій ще можливий фотоефект;- Максимальна довжина хвилі світла, при якій ще можливий фотоефект; — по-стояла Планка; — швидкість світла у вакуумі. де Ee = Nhν — енергія всіх фотонів, що падають на одиницю поверхні в одиницю часу (опроміненого); w — об’ємна щільність енергії випромінювання; ρ — коефіцієнт відбиття. де — довжина хвилі фотона, що зустрівся з вільним або слабо пов’язаних електроном; ‘- довжина хвилі фотона, розсіяного на кут θ після зіткнення з електроном; m0 — маса знаходиться у спокої електрона, Знайти температуру абсолютно чорноного тіла та довжину хвилі, на яку припадає макксимум спектральгої якщо потужність випромінювання 68 кВт з площі 0,3 м 6. Атомна фізика. 6.1 Теорія Бора для атома водню. де m — маса електрона;  n — швидкість електрона на n -й стаціонарній орбіті; r n — радіус електрона на n -ій стаціонарній орбіті; n — головне квантове число; — стала Планка. де  — циклічна (колова) частота випромінювання; k i n – головні квантові числа стаціонарних станів, між якими відбувається перехід (k>n). k (k = 1,2,3,4,5,6) – головне квантове число, яке визначає серію, до якої належить спектральна лінія (номер енергетичного рівня, на який відбувається перехід електрона) n (n = k +1, k =2, …, ) — – головне квантове число, що відповідає енергетичному рівню, з якого відбувається перехід електрона. де  x,  y,  z – невизначеності координат x, y, z частинки;  p x,  p y,  p z – невизначеності відповідних проекцій імпульсу частинки. де  E – невизначеність енергії частинки;  t, — час (тривалість) життя частинки у стані з даним значенням енергії. де  min – най менша довжина хвилі гальмівного рентгенівського випромінювання; U – різниця потенціалів між анодом (антикатодом) і катодом рентгенівської трубки. 7. Ядерна фізика. 7.1 Закон радіоактивного розпаду. де N 0 — кількість ядер в початковий момент часу; N — кількість ядер, які не розпалися на момент часу t ;  — стала радіоактивного розпаду. Енергія зв’язку ядер. де Z — зарядове число; А – масове число; N – кількість нейтронів у ядрі; m p, m n — маси протона і нейтрона; m я i m a — маси ядра і атома ізотопу. де m x, m a, m y, m b – маси ядер та частинок в.о.м.; E k – кінетична енергія ядер та частинок. 1. Два прямолінійних довгих провідники розташовані паралельно на відстані 20 см один від одного. Струм у них по 25А. Течуть у протилежних напрямках. Знайти величину і напрямок напруженості магнітного поля на відстані 20 см від кожного провідника. Обчислити напруженість магнітного поля створеного відрізком АБ прямолінійного проводу зі струмом у точці С, яка розташована на перпендикулярі до середини цього відрізка на відстані 4 см від нього, сила струму в провіднику 40А, а відрізок АБ видно з точки С під кутом 90. 3. Розв’яжіть попередню задачу при умові, що струм у провіднику 60 А, провідник видно з точки С під кутом 120 і точка. Розташована на відстані. Два колових витки радіусом 5 см кожний, розташовані на відстані 6 см, паралельно один до одного.

Сила струму у витках 6А. Знайти напруженість магнітного поля в центрі одного з витків, якщо: а)струми течуть в одному напрямку; б)струми течуть в протилежних напрямках.

6. Обмотка котушки зроблена з дроту діаметром 0,4 мм. Витки щільно прилягають один до одного. Знайти напруженість магнітного поля котушки при силі струму 5А. 8.В магнітному полі В =0,15 Тл обертається стержень довжиною 2м. Вісь обертання проходить через один з кінців стержня паралельно до силових ліній магнітного поля. Знайти потік магнітної індукції, який перетинає цей стержень при повному оберті. 9. Електрон прискорюється напругою 900В і вилітає в однорідне магнітне поле перпендикулярно до нього В=1,2 мТл. Знайти: а) радіус траєкторії електрона; 10. Електрон прискорений різницею потенціалів 600В рухається паралельно до прямолінійного провідника на відстані 2 мм від нього. Знайти силу, яка діятиме на електрон, якщо опустити у провідник струм 10А. 1Коловий контур радіусом 4 см розташований в однорідному магнітному полі перпендикулярно до силових ліній з напруженістю магнітного поля 2/ π А/м. Сила струму в контурі 4А. Яку роботу потрібно виконати, щоб повернути контур на 90 відносно осі, що співпадає з діаметром контуру. 14.В однорідному магнітному полі з В=0,5 Тл рухається рівномірно провідник довжиною 20 см зі швидкістю 40 см/с перпендикулярно до поля, сила струму 2А. Знайти: а) роботу з переміщенням провідника за 10 годин руху; 1Обмотка котушки зроблена з дроту діаметром 0,1 мм. Знайти напруженість магнітного поля котушки при силі струму 3А. 18.В магнітному полі В =0,25 Тл обертається стержень довжиною 3м. 1Електрон прискорюється напругою 144В і вилітає в однорідне магнітне поле перпендикулярно до нього В=1,19 мТл. Знайти: а)радіус траєкторії електрона; б)період обертання його по колу; в)момент кількості руху електрона. 20. Два прямолінійних довгих провідники розташовані паралельно на відстані 10 см один від одного.

Струм у них по 5А. Знайти величину і напрямок напруженості магнітного поля на відстані 10 см від кожного провідника. 2Обчислити напруженість магнітного поля створеного відрізком АБ прямолінійного проводу зі струмом у точці С, яка розташована на перпендикулярі до середини цього відрізка на відстані 5 см від нього, сила струму в провіднику 20А, а відрізок АБ видно з точки С під кутом 60. 2Розв’яжіть попередню задачу при умові, що струм у провіднику 30 А, провідник видно з точки С під кутом 30 і точка. Розташована на відстані 6 см від провідника. 2Два колових витки радіусом 4 см кожний, розташовані на відстані 5 см, паралельно один до одного. Сила струму у витках 4А. Знайти напруженість магнітного поля в центрі одного з витків, якщо: а) струми течуть в одному напрямку; б) струми течуть в протилежних напрямках. 25. В однорідному магнітному полі напруженість магнітного поля дорівнює 1/4П (А/м), розташована квадратна рамка шириною 4 см під кутом 45 до поля. Знайти магнітний потік що пронизує рамку. 26.В магнітному полі В =0,05 Тл обертається стержень довжиною 1м. 2Електрон прискорюється напругою 1000В і вилітає в однорідне магнітне поле перпендикулярно до нього В=1,19 мТл. Знайти: а) радіус траєкторії електрона; б)період обертання його по колу; в) момент кількості руху електрона. 28.

Електрон прискорений різницею потенціалів 300В рухається паралельно до прямолінійного провідника на відстані 4 мм від нього. Знайти силу, яка діятиме на електрон, якщо опустити у провідник струм 5А.

30. Заряджена частина рухається в магнітному полі по колу із швидкістю 1000000 м/с, В=0,3 Тл, радіус кола дорівнює 4 см. Знайти заряд частинки, якщо відомо, що її енергія 12 кеВ. 3Коловий контур радіусом 2 см розташований в однорідному магнітному полі перпендикулярно до силових ліній з напруженістю магнітного поля. 1/П А/м. Сила струму в контурі 2А. 32.В однорідному магнітному полі з В=0,5 Тл рухається рівномірно провідник довжиною 10 см зі швидкістю 20 см/с перпендикулярно до поля, сила струму 2А. Знайти: а) роботу з переміщенням провідника за 10 годин руху; б)потужність затрачену на цей рух. 35. Коловий контур радіусом 4 см розташований в однорідному магнітному полі перпендикулярно до силових ліній з напруженістю магнітного поля. 2/ π А/м. Сила струму в контурі 8А. 3В однорідному магнітному полі з В=1,5 Тл рухається рівномірно провідник довжиною 20 см зі швидкістю 40 см/с перпендикулярно до поля, сила струму 2А.

38. В однорідному магнітному полі В=0,2 Тл рухається провідник довжиною 20 см. Швидкість руху провідника 25 м/с, перпендикулярно до магнітного поля. Знайти індуктивну е.р.с. у провіднику. 3Котушка діаметром 20 см має 1500 витків, перебуває у магнітному полі, знайти середнє значення е.р.с. індукції в цій котушці, якщо за 0,1с індукція магнітного поля зростає від 0 до 2 Тл. 40. Дротяний виток з площею 20см 2 перебуває в магнітному полі з В= 2 Тл, перпендикулярно до поля. Чому дорівнює середнє значення е.р.с. індукції, що виникає у витку при включенні поля з 0,01с. 4В магнітному полі обертається стержень довжиною 2 см з постійною кутовою швидкістю 30 рад/с. Вісь обертання проходить через кінець стержня паралельно до силових ліній магнітного поля. Знайти е.р.с. індукції на кінцях стержня. 4В однорідному магнітному полі з В= 1,8 Тл обертається рамка з кутовою швидкістю 15 рад/с. Площа рамки 150см Вісь обертання розташована в площині рамки і утворює кут 60 з напрямком силових ліній магнітного поля.

Знайти максимальну е.р.с. індукції в рамці що обертається. 4На соленоїд довжиною 25 см і площею поперечного перерізу 50см 2 одягнутий дротяний виток. Соленоїд має 320 витків та І=3А. Знайти середню е.р.с. натягнутому на соленоїд витку, якщо струм в соленоїді виключається з 0,001с. 8.В однорідному магнітному полі з В=1,1 Тл обертається котушка з 500 витків. Вісь обертання котушки перпендикулярна до її осі і до напрямку магнітного поля. Період обертання котушки 0,5с, а поперечний переріз 4см Знайти максимальне значення е.р.с. індукції в котушці. 45. Знайти індуктивність котушки, що має 500 витків та довжину 50 см, поперечний переріз 9см 2, якщо в ній магнітне осердя з відносною магнітною проникністю 500. 4Обмотка соленоїда складається з N витків мідного дроту S=1 мм Знайти індуктивність соленоїда, якщо його довжина 25 см і опір 0,1 Ом.

4Котушка довжиною 50 см, діаметром 5 см має 500 витків, І=2А. Знайти індуктивність котушки і магнітний потік в середині котушки. 48. Знайти кількість витків дроту обмотки котушки В=1,15 Тл, діаметр котушки 5 см діаметр дроту 0,8 мм. 4Соленоїд довжиною 50 см і S поп.пер. =4 см 2 має індуктивність 5 10 -7 Гн. При якій силі струму об’ємна густина енергії магнітного поля в середині соленоїда дорівнює10 -3 Дж/м 3? 5Дві котушки намотані на один спільний сердечник.

Індуктивність першої — 0,5 Гн, другої -0.8 Гн; опір другої котушки 600 Ом, Який струм протече в другій котушці, якщо струм 0.3 А, що проходить в першій котушці виключити за 0.001с. 5Круговий контур радіусом 4 см поміщений в однорідному магнітному полі, індукція, якого 0.4 Вб/м Площина контура перпендикулярна напрямку магнітного поля, опір контура 1 Ом. Яка кількість електрики пройде через котушку при повороті її на 90. 5Котушка діаметром 10 см має 500 витків, перебуває у магнітному полі, знайти середнє значення е.р.с. 55. Дротяний виток з площею 10см 2 перебуває в магнітному полі з В=1 Тл, перпендикулярно до поля. 5В магнітному полі обертається стержень довжиною 1 см з постійною кутовою швидкістю 20 рад/с. 5В однорідному магнітному полі з В=0,8 Тл обертається рамка з кутовою швидкістю 15 рад/с. Площа рамки 150см Вісь обертання розташована в площині рамки і утворює кут 30 з напрямком силових ліній магнітного поля. 58. На соленоїд довжиною 20 см і площею поперечного перерізу 30см 2 одягнутий дротяний виток. 60.В однорідному магнітному полі з В=0,1 Тл обертається котушка з 200 витків. Період обертання котушки 0,7с, а поперечний переріз 4см Знайти максимальне значення е.р.с. 6Знайти індуктивність котушки, що має 400 витків та довжину 20 см, поперечний переріз 9см 2, якщо в ній магнітне осердя з відносною магнітною проникністю 400. 6Обмотка соленоїда складається з N витків мідного дроту S=1 мм Знайти індуктивність соленоїда, якщо його довжина 25 см і опір 0,2 Ом. 6Котушка довжиною 20 см, діаметром 3 см має 400 витків, І=2А. 6Знайти кількість витків дроту обмотки котушки В=1,001 Тл, діаметр котушки 4 см діаметр дроту 0,6 мм. 65. Соленоїд довжиною 50 см і S поп.пер. =2 см 2 має індуктивність 2 10 -7 Гн. 6Дві котушки намотані на один спільний сердечник. Індуктивність першої 0,2 Гн, другої-0.8 Гн; опір другої котушки 600 Ом, Який струм протече в другій котушці, якщо струм 0.3 А, що проходить в першій котушці виключити за 0,001с. 68 Круговий контур радіусом 2 см поміщений в однорідному магнітному полі, індукція, якого 0.2 Вб/м Площина контура перпендикулярна напрямку магнітного поля, опір контура 1 Ом. 6Котушка діаметром 40 см має 400 витків, перебуває у магнітному полі, знайти середнє значення е.р.с. 70. Дротяний виток з площею 50см 2 перебуває в магнітному полі з В=5 Тл, перпендикулярно до поля.

7В магнітному полі обертається стержень довжиною 1 см з постійною кутовою швидкістю 20 рад/с. 7В однорідному магнітному полі з В=0,8 Тл обертається рамка з кутовою швидкістю 15 рад/с. 7Записати рівняння гармонічного коливання руху, якщо максимальне прискорення точки 49,3 см/с, період коливанн І відхилення точки від положення рівноваги в початковий момент часу 40 мм. 7Точка здійснює гармонічне коливання. Період коливання 5с амплітуда 40 мм. Початкова фаза дорівнює 0. Знайти швидкість точки в момент часу, коли відхилення точки від положення рівноваги дорівнює 25 мм. 75. Початкова фаза гармонічного коливання дорівнює нулю. При відхиленні від положення рівноваги на відстань 2,4 мм. Швидкість точки 8 см/с а при відхиленні на відстань 28 см швидкість дорівнює 5 см/с.

Знайти амплітуду і період усього коливання. 7Амплітуда гармонічного коливання дорівнює 5 см, період 8с. Знайти максимальну швидкість коливань точки і її максимальне прискорення.

7Повна енергія тіла що створює гармонічні коливальні рухи дорівнює 3 10 -5 Дж, максимальна сила що діє на тіло дорівнює 1.5 10 -3 Н. Написати рівняння цього тіла. Якщо період коливань 1с і початкова фаза 60 78. Амплітуда гармонічних коливань матеріальної точки А=8см. Повна енергія коливань W=3 10 Дж. При якому відхиленні від положення рівноваги на точку діє сила F=2,25 10Н. 7Логарифмічний декремент затухання дорівнює 0,Знайти в скільки разів зменшиться амплітуда коливання, за одне повне коливання. 80. Чому дорівнює початкове затухання математичного маятника, якщо за одну хв, амплітуда коливання зменшиться в 4 рази. Довжина маятника 1м. 8Яку індуктивність потрібно включити в коливальний контур щоб при ємності 4 мкФ отримати частоту 1000 Гц. Опором контура знехтувати. 8На який діапазон хвиль можна наставити коливальний контур, якщо його індуктивність 2 10 Гн, а ємність може змінюватись від 0,2 до 455 мкФ. Опір контура дуже малий. 8Коливальний контур складається із конденсатора ємністю 2,22 10Ф і котушки намотаної із мідного дроту діаметром 0,5 мм.

Довжина котушки 40 см. Знайти логарифмічний декремент затухання хвиль. 8Коливальний контур складається з індуктивності 10 Гн, ємності 0,405 мкФ і опору 4 Ом. Знайти у скільки разів зменшиться різниця потенціалів на обкладках конденсатора за час одного періоду. 85.

Записати рівняння гармонічного коливання руху, якщо максимальне прискорення точки 49,3 см/с, період коливання І відхилення точки від положення рівноваги в початковий момент часу 20 мм. 8Точка здійснює гармонічне коливання. Період коливання 2 с амплітуда 25 мм. Знайти швидкість точки в момент часу, коли відхилення точки від положення рівноваги дорівнює 5 мм. 8Швидкість точки 3 см/с, а при відхиленні на відстань 28 см швидкість дорівнює 5 см/с.

88. Амплітуда гармонічного коливання дорівнює 5 см, період 6с.

8Повна енергія тіла що створює гармонічні коливальні рухи дорівнює 3 10 -5 Дж, максимальна сила що діє на тіло дорівнює 2.5 10 -3 Н.

Якщо період коливань 2с і початкова фаза 30 90. Амплітуда гармонічних коливань матеріальної точки А=4см. Повна енергія коливань W=6 10 Дж.

9Логарифмічний декремент затухання дорівнює 0,8. Знайти в скільки разів зменшиться амплітуда коливання, за одне повне коливання. 9Чому дорівнює початкове затухання математичного маятника, якщо за 2 хв. амплітуда коливання зменшиться в два рази. Довжина маятника 1,5 м. 9Яку індуктивність потрібно включити в коливальний контур щоб при ємності 28мкФ отримати частоту 1070 Гц. 9На який діапазон хвиль можна наставити коливальний контур, якщо його індуктивність 4 10 Гн, а ємність може змінюватись від 0,1 до 480 мкФ. 95. Коливальний контур складається із конденсатора ємністю 2,22 10Ф і котушки намотаної із мідного дроту діаметром 0,4 мм. Довжина котушки 10 см. 9Коливальний контур складається з індуктивності 10Гн, ємності 0,4 мкФ і опору 1 Ом. 9Записати рівняння гармонічного коливання руху, якщо максимальне прискорення точки 49,3 см/с., період коливання І відхилення точки від положення рівноваги в початковий момент часу 25 мм.

98. Точка здійснює гармонічне коливання. Період коливання 2с амплітуда 50 мм.

9Швидкість точки 3 см/с, а при відхиленні на відстань 28 см швидкість дорівнює 2 см/с. 100. Амплітуда гармонічного коливання дорівнює 5 см, період 4с. 10Повна енергія тіла що створює гармонічні коливальні рухи дорівнює 3 10 -5 Дж, максимальна сила що діє на тіло дорівнює 1.5 10 -3 н. Якщо період коливань 2с і початкова фаза 60 10Амплітуда гармонічних коливань матеріальної точки А=2см. 10Логарифмічний декремент затухання дорівнює 0,10Чому дорівнює початкове затухання математичного маятника, якщо за одну хв.

105. Яку різницю фаз будуть мати коливання двох точок, які розміщені на відстані 10 і 16м від джерела коливань, якщо період коливань 0,04, швидкість поширення 300 м/с. 10Зміщення від положення рівноваги точки що перебуває на відстані 4 см від джерела коливань в момент t=T/6, де Т-період коливань.

Знайти довжину біжучої хвилі. 108.

Знайти зміщення від положення рівноваги точки, що розміщена на відстані l=/12 для моменту t=Т/6 від джерела коливання А=0,5 м. 10На мильну плівку з показником заломлення 1,33 падає біле світло під кутом 45. При якій найменшій товщині плівки відбиті промені будуть жовтіти (=6 10 -7 м). 110. Мильна плівка розташована вертикально і утворює клин. При спостереженні інтерференційних смуг у відбитому світлі. =5461А, побачимо, що відстань між п’ятьма смугами 2 см. Знайти кут клина, якщо світло падає перпендикулярно, а показник заломлення 1,311Знайти відстань між сусідніми синіми смугами. =4 10 -5 см, якщо інтерференція в мильній плівці спостерігається у відбитому світлі, промені падають перпендикулярно до поверхні, а відстань між сусідніми червоними смугами (=6310А) рівна 3 мм. 11На скляний клин падає перпендикулярно нормальне світло, довжина 0,582 мкм, а кут клина 20. Яка кількість інтерференційних смуг припадає на одиницю довжини цього клина, якщо показник заломлення скла 1,5.

11Кільця Ньютона у білому світлі, що падає нормально спостерігають після його проходження через установку, при цьому радіус кривизни лінзи 5м. Знайти один радіус четвертого синього кільця =0,4 мкм і другий радіус третього червоного кільця =6300А. 114.У просторі для спостереження кілець Ньютона простір між лінзою і скляною пластиною, заповненою рідиною, показник заломлення якої потрібно знайти.

Радіус третього світлового кільця у світлі, що пройшло 3,65 мм, а радіус кривизни лінзи 10м.

Довжина світлової хвилі 5890А. 115. Знайти радіус перших 5 зон Френеля, якщо відстань до джерела світла від хвиль поверхні 1м і від неї до точки спостереження також 1м. =5 10 -7 м. 11На мильну плівку, показник заломлення якої n = 1,33, падає біле світло під кутом α = 45 0 до поверхні плівки.

В результаті інтерференції максимально підсиленим буде відбите світло з довжиною хвилі λ = 0,55 мкм. Визначити мінімальну товщину плівки d min. 11Пучок монохроматичного світла з довжиною хвилі λ = 0,6 мкм падає під кутом  = 30 0 на мильну плівку з показником заломлення n = 1,3, що знаходиться у повітрі. При якій найменшій товщині d плівки відбиті світлові хвилі будуть максимально послаблені інтерференцією?

118. На прозору пластинку з показником заломлення n = 1,45 падає монохроматичне світло з довжиною хвилі λ = 0,58 мкм. В яких межах може змінюватись товщина пластинки, щоб можна було спостерігати максимум m = 12 порядку для відбитих променів? 119.На плоскопаралельну плівку з показником заломлення n = 1,25 нормально падає паралельний пучок білого світла. При якій найменшій товщині плівка найбільш прозора одночасно для світла з довжинами хвиль λ 1 = 0,6 мкм і λ 2 = 0,5 мкм? 1Монохроматичне світло з довжиною хвилі λ = 0,6 мкм падає нормально на скляний клин із кутом при вершині  = 30″. Показник заломлення скла n = 1,5. Визначити в інтерференційній картині відстань ℓ між двома сусідніми мінімумами. 121.На скляний клин нормально падає монохроматичне світло. Кут між поверхнями клина α = 20″. Відстань між двома сусідніми інтерференційними максимумами у відбитому світлі ℓ = 1,72 мм. Визначити довжину світлової хвилі λ. 12Мильна плівка, показник заломлення якої n = 1,3, розміщена вертикально і утворює клин внаслідок стікання рідини. На поверхню клина нормально падає монохроматичне світло з довжиною хвилі λ = 0,55 мкм. На віддалі ℓ = 20 мм спостерігаються п’ять інтерференційних максимумів у відбитому світлі. Визначити кут α клину. 12Плоскоопукла лінза, радіус кривини якої R = 3 м, випуклою стороною лежить на скляній пластинці (пристрій Ньютона). Пристрій освітлюється монохроматичним світлом з довжиною хвилі λ = 0,6 мкм, яке падає нормально. Визначити у відбитому світлі радіуси другого світлого і п’ятого темного кілець. 12Радіус кривини лінзи у пристрої для спостереження кілець Ньютона R = 4 м. Відстань між п’ятим і двадцять п’ятим світлими кільцями у відбитому світлі ℓ = 4 мм. Визначити довжину хвилі λ монохроматичного світла, яке падає нормально на пристрій. 1Пристрій для отримання кілець Ньютона освітлюється монохроматичним світлом, яке падає нормально до плоскої поверхні лінзи. Радіуси двох сусідніх світлих кілець у відбитому світлі r m = 2,00 мм і r m+1 = 2,21 мм. Радіус кривини лінзи R = 1,5 м. Визначити порядкові номери кілець і довжину хвилі λ світла.

12На дифракційну гратку з періодом d = 10 мкм падає нормально монохроматична світлова хвиля. На екрані, що віддалений від гратки на L = 1,5 м, відстань між спектрами другого і третього порядків ℓ = 90 мм.

Визначити довжину хвилі падаючого світла. 12На дифракційну гратку з періодом d = 2,5 мкм падає нормально світло з довжиною хвилі λ = 0,5 мкм. За граткою розміщена збирна лінза з фокусною відстанню F = 0,6 м. Визначити відстань ℓ на екрані між спектром третього порядку і центральним максимумом. 1На дифракційну гратку нормально падає пучок світла від розрядної трубки. В напрямку кута дифракції φ = 30 0 співпадають максимуми хвиль довжиною λ 1 = 0,72 мкм і λ 2 = 0,45 мкм. Визначити період d гратки. (7,2 мкм) 12На дифракційну гратку, що містить N = 500 штрихів на 1 мм, падає нормально монохроматичне світло з довжиною хвилі λ = 0,55 мкм. Визначити загальне число дифракційних максимумів, які дає ця гратка. Визначити синус кута φ дифракції, що відповідає останньому максимуму. 1На дифракційну гратку з періодом d = 15 мкм під кутом ί = 30 0 падає монохроматичне світло з довжиною хвилі λ = 621 нм. Максимум якого порядку буде спостерігатись на екрані при куті дифракції φ = 45 0? 131.На дифракційну гратку з періодом d = 10 мкм і шириною прозорої частини α = 2,5 мкм падає нормально монохроматичне світло з довжиною хвилі λ = 0,5 мкм. Скільки максимумів не буде спостерігатись в спектрі по одну сторону від нульового максимуму для кута φ = 30 0 внаслідок впливу головних мінімумів? 132.Дифракційна гратка шириною ℓ = 0,02 м розділяє у другому порядку дві спектральні лінії довжинами λ 1 = 500,0 нм і λ 2 = 500,5 нм. Визначити період цієї гратки.

40.Період дифракційної гратки шириною ℓ = 0,025 м дорівнює d = 10 мкм. Визначити різницю довжин хвиль, що розділяються цією граткою для світла з довжиною хвилі λ = 0,55 мкм в спектрі першого порядку. 133.Граничний кут повного внутрішнього відбивання пучка світла на межі рідини з повітрям ί гр = 45 0 Визначити кут Брюстера ί B для падіння променя з повітря на поверхню цієї рідини. 13Промінь світла, що поширюється у повітрі, утворює з поверхнею рідини кут α = 38 0. Відбитий промінь максимально поляризований. Визначити кут β заломлення променя.

1Відбитий від поверхні скла світловий промінь є повністю поляризований. Кут заломлення при цьому в склі β = 30 0. Визначити показник заломлення скла. 13Пучок природного світла падає на скляну пластинку з показником заломлення n= 1,7Відбитий від скла пучок світла повністю поляризований.

Визначити кут заломлення променя світла. 13Інтенсивність природного світла, що пройшло через поляризатор і аналізатор, зменшується в n = 4 рази. Визначити кут φ між головними площинами поляризатора і аналізатора? Поглинанням світла знехтувати. (45 0) 1Кут між головними площинами поляризатора і аналізатора φ 1 = 45 0. У скільки разів зменшиться інтенсивність світла, яке виходить з аналізатора, якщо кут збільшиться на φ = 15 0? 13Знайти температуру печі, якщо відомо, що з отвору в ній розміром 6,1см 2 випромінюється за 1с 35 Дж. Отвір вважати абсолютно чорним тілом. 1Яку кількість енергії випромінює сонце за 1 хв. Якщо його повна температура 5800К і воно найближче до абсолютно чорного тіла. 14Яку кількість енергії випромінює 1см 2 свинцю, який твердне за 1с. (температура твердіння, кристалізації 327 0 С). Відношення енергетичних світимостей поверхонь свинцю і абсолютно чорного тіла дорівнює 0,14Знайти яка кількість енергії випромінюється з 1см 2 абсолютно-чорного тіла за 1с, якщо відомо, що густина енергії світимості припадає на довжину. 14Потужність випромінювання абсолютно чорного тіла 10кВт. Знайти площу повного тіла, якщо максимум спектральної густини його енергетичної світимості припадає на довжину хвилі 7 10-5 см. 14Зачорнена кулька вистигає від температури 27 0 С до температури 20 0.

На скільки зміниться довжина хвилі що відповідає максимуму спектральної густини його енергетичної світимості. 14Знайти червону межу фотоефекту для літію, натрію, калію, цезію. Робота виходу літій =2,4 еВ, натрій =2,3 еВ, калій = 2 еВ, цезій = 1,9 еВ. 1Червона границя фотоефекту для деякого металу 2750 Å. Знайти мінімальне значення енергетичного протона, що викликає фотоефект. 14Червона границя фотоефекту 2750 Å. Знайти роботу виходу електрона з цьго металу, червона границя для деякого металу 27502 Å. 15Рентгенівські фотони з довжиною хвилі 0,708 Å зазнають комптонівського розсіювання. Знайти довжину хвилі розсіяних променів при кутах розсіювання П/2 і П. 15Рентгенівські протони з довжиною хвилі 0,2 Å зазнають комптонівського розсіювання під кутом 90 0. Знайти зміну довжини променів при розсіюванні. 15Визначити радіуси r n трьох перших борівських електронних орбіт в атомі водню і швидкості v n електронів на них. 15Визначити кінетичну Е к, потенціальну Е п і повну Е 1 енергію електрона на першій борівській орбіті атома водню. 1Атом водню випромінює фотон з довжиною хвилі λ = 0,121 мкм. Визначити, на скільки при цьому змінилась кінетична енергія електрона. 159.Визначити найменшу λ min і найбільшу λ max довжини хвиль спектральних ліній водню у видимій області спектру. 16При переході електрона на рівень з головним квантовим числом n = 2 радіус орбіти електрона в атомі водню змінився у 9 разів. Визначити частоту ν світла, що випромінюється атомом водню. (0,731·10 15 Гц) 16Атом водню, що перебуває у збудженому стані, може, повертаючись в основний стан, випромінити N = 6 ліній. Визначити номер n збудженого стану. 16Збуджений атом водню при переході в основний стан випустив послідовно два кванти світла з довжинами хвиль λ 1 = 4,0510 мкм і λ 2 = 0,09725 мкм. Визначити енергію Е n початкового стану атома і відповідне йому квантове число n. 1Двом лініям серії Бальмера атома водню відповідають довжини хвиль λ 1 = 0,6562 мкм і λ 2 = 0,4340 мкм.

Визначити, якій серії належить спектральна лінія, хвильове число ν = 1/λ якої дорівнює різниці хвильових чисел цих ліній. 16В однорідному магнітному полі з індукцією В = 4,0 мТл рухається електрон по колу радіусом R = 0,8 см. Визначити довжину хвилі де Бройля  електрона. 168. Молекула азоту рухається із середньою квадратичною швидкістю при температурі Т = 350. Визначити довжину хвилі де Бройля  молекули. 1На вузьку щілину шириною а = 2,0 мкм напрямлено паралельний пучок електронів, які мають швидкість v = 3,610 6 м/с. Враховуючи хвильові властивості електронів, визначити відстань між двома максимумами інтенсивності першого порядку в дифракційній картині на екрані, який віддалений на L = 0,2 м від щілини. 17Пучок електронів падає на площину під кутом ковзання φ = 30 0, відбиті електрони спостерігаються під кутом, що дорівнює куту падіння. Стала кристалічної гратки d = 0,24 нм. Визначити значення першої прискорюючої різниці потенціалів U, при якій спостерігається максимальне відбивання. 17Пучок електронів рухається вздовж осі 0 X зі швидкістю v = 10 6 м/с, яка визначається з точністю до 0,01 % від її числового значення. Знайти невизначеність x координати електрона. 17Електрон знаходиться в одномірній прямокутній нескінченно глибокій потенціальній ямі. Знайти відношення різниці сусідніх енергетичних рівнів  Е n до енергії електрона Е n у таких випадках: 1) n = 1; 2) n = 10; 3) n = 100; 4) 196.Із протонів і нейтронів утворюються ядра гелію 2 Не 4 загальною масою m =0,002 кг.Визначити енергію Е в кіловат-годинах, яка виділяється при цьому. 19Ядро нейтрального атома складається із трьох протонів і двох нейтронів. Енергія зв’язку ядра Е зв = 26,3 МеВ.

Визначити масу m a цього атома. 19Визначити, яку найменшу енергію необхідно затратити, щоб відірвати один протон від ядра азоту 7 N 1200. Визначити найменшу енергію, яку необхідно затратити для поділу ядра вуглецю 6 С 12 на три однакові частини. 20Енергія зв’язку ядра фтору 9 F 19 Е зв1 = 147,8 МеВ, а ядра кисню 8 О 18  Е зв2 = 139,8 МеВ. Визначити, яку найменшу енергію Е треба затратити, щоб відірвати один протон від ядра фтору. 92 U 235 + 0 n 1  57 La 145 + x + 4 0 n 92 U 235 + 0 n 1  x Zr 99 + 52 Te 135 + x 0 n 90 Th 232 + 0 n 1  x + 54 Xe 140 + 3 0 n x Pu x + 0 n 1  34 Se 80 + 69 Nd 157 + 3 0 n 1 ; 20При визначенні періоду піврозпаду Т радіоактивного ізотопа використано лічильник імпульсів. За час  t = 1 хв від початку спостереження було нараховано  n 1 = 375 імпульсів, а в момент часу t = 60 хв відповідно  n 2 = 138 імпульсів.

Визначити період піврозпаду Т ізотопа. 208. Радіоактивний ізотоп радію 88 Ra 225 зазнає чотири  -розпади і два  -розпади. Визначити для кінцевого ядра зарядове число Z і масове число. 20Ядро урану 92 U 233 зазнає шість  -розпадів і три  -розпади. Визначити для кінцевого ядра зарядове число Z і масове число.) 210. Ядро талію 81 Tl 210 перетворюється в ядро свинцю 82 Pb 20Скільки  — і  -частинок випускається при такому перетворенні? Зачек «Загальна фізика», підручник для інженерів. Львів, «Львівська політехніка, І. Г. Богацька і ін. “Загальні основи фізики” Книга 1 і 2 “Либідь”, 19 . Задача После удара в момент времени шайба начала скользить вверх по гладкой наклонной плоскости с начальной скоростью, как показано на рисунке. Графики А и Б отображают изменение с течением времени физических величин, характеризующих движение шайбы. Установите соответствие между графиками и физическими величинами, изменение которых со временем эти графики … Искусственный спутник обращается вокруг Земли по вытянутой эллиптической орбите.

Решения задач ЕГЭ по физике. Задача Искусственный спутник обращается вокруг Земли по вытянутой эллиптической орбите. В некоторый момент времени спутник проходит положение максимального удаления от Земли. Из приведенного ниже списка выберите два правильных утверждения. 1) Сила притяжения спутника к Земле в этом положении минимальна. 2) Потенциальная энергия спутника в этом положении минимальна. 3) Ускорение … Отношение массы трактора к массе легкового автомобиля равно 8. Каково отношение их скоростей. Задача Отношение массы трактора к массе легкового автомобиля. Каково отношение их скоростей, если отношение импульса трактора к импульсу легкового автомобиля равно 2? Решение: Импульс тела определяется произведением массы тела на его скорость, значит, для трактора и легкового автомобиля справедливо:. Таким образом, искомое отношение скоростей равно Ответ: … По графику зависимости проекции скорости тела их от времени t установите путь тела за время t. Задача Тело движется вдоль оси. По графику зависимости проекции скорости тела их от времени установите путь тела за время от с до. Решение: Согласно графику, тело сначала первые 4 секунды движения останавливалось, уменьшая свою скорость с 10 м/с до нуля. Затем развернулось и 2 секунды двигалось в … Тело переместилось из точки с координатами x1, y1 в точку с координатами x2, yРешение задач ЕГЭ по физике. Задача Выберите верные утверждения.

Автобус можно считать материальной точкой,когда 1) он обгоняет другой автобус, 2) он курсирует между остановками по прямолинейной траектории, 3) он стоит на остановке, 4) он движется вокруг города по окружной дороге.

Решение. Материальная точка — тело, размерами которого в данной задаче можно пренебречь. При перемещении … Тележку массой М, на которой лежит груз массой m, тянут с силой F. Найти ускорения тележки и груза. Решение задачи. Задача.

Тележку массой = 20,0 кг, на которой лежит груз массой = 10,0 кг, тянут с силой, направленной горизонтально (рис. 1). Коэффициент трения между грузом и тележкой. Пренебрегая трением между тележкой и опорой, найти ускорения тележки и груза, а также силу трения между грузом и тележкой в … . Тести складено відповідно до базової програми шкільного курсу фізики. Кожен тест має 2 варіанти і включає від 5 до 30 завдань, що стосуються до певного розділу програми. Аніщенко.О. Задачі та вправи до державного екзамену з фізики та методики її викладання Ніжин. держ. пед. ун-т ім. М. Гоголя.– Ніжин: НДПУ ім.М.Гоголя, 2003.– 11Антонов О.А. Фізика. Розв’язання задач, відповіді на питання, підказки до лабораторних робіт.

До підручника.У.Гончаренка “9 клас”.– Х.: Веста, 2000.– 19У посібнику вміщено розв’язки та відповіді до всіх задач, вправ та запитань для самоперевірки із відомого підручника для 9 класу загальноосвітніх шкіл, гімназій та ліцеїв гуманітарного профілю. Антонов О.А. Физика: Решения задач, ответы на вопросы, подсказки к лабораторным работам. К учебникам.У. Гончаренко “Физика. 10 класс. Для гимназий и классов гуманитарного профиля”. “Физика. Для лицеев и классов естественнонаучного профиля”. 11 класс. Для гимназий и классов гуманитарного профиля”.– Х.: Веста, 2000.– 22У посібнику подаються основні поняття, закони та формули курсу фізики 9 класу. Пропонуються тестові, контрольні роботи для перевірки та самоконтролю засвоєння матеріалу. Атаманчук П.С., Криськов.А., Мендерецький.В.

Зб. задач з фізики П.С. Атаманчук (ред.); Кам’янець-Поділ. ін-т.–.: Школяр, 1996.– 301с. Атаманчук П.С., Кух.Тематичні завдання еталонних рівнів з фізики (9-11 класи): Навч.-метод. посіб.– Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Поділ. ун-т, інформ.-вид. від., 2001.– 74.: іл. Пропонуються завдання, орієнтовані на певний еталон засвоєння навчального матеріалу (пізнавальної задачі): від заучування до повного володіння знаннями, навичками, уміннями та переконаннями. Баканина Л.П., Белонучкин.Е., Козел.Сборник задач по физике: Учеб. пособие для углубл. изуч. физики в 10-11 кл. общеобразоват. учреждений.– М.: Просвещение, 1995.– 17Збірник містить близько 600 задач з усіх розділів курсу фізики за програмами 10-11 класів середньої школи з поглибленим вивченням фізики. У кожному розділі збірника є як прості задачі, призначені для первинного ознайомлення з методикою розв’язання, так і більш складні, що є невеличкими фізичними дослідами. Боровий М.О., Островський І.В., Пастушенко.100 конкурсних задач із фізики: Довід. для учнів серед. шкіл та абітурієнтів вузів.–.: Діал, 2001.– 10У довіднику наведено приклади конкурсних задач з фізики, які пропонувалися на вступних екзаменах або співбесідах у київських вузах. Матеріал систематизовано у трьох розділах: типові, трирівневі задачі та задачі підвищеної складності. Гельфгат.М., Генденштейн Л.Э., Кирик Л.А.1001 задача по физике с ответами, указаниями, решениями.– 4-е изд., стереотип.– Х.: Гимназия, 1998.– 351с. Гельфгат.М., Генденштейн Л.Э., Кирик Л.А. 1001 задача по физике с решениями Независимый научно-метод.

центр “Развивающее обучение”.– Х.: Центр “Инновации в науке, технике, образовании”, 1996.– 60Збірник включає питання і задачі з усіх розділів програми вступних іспитів у вузи з підвищеними вимогами щодо фізики. Серед них багато цікавих і оригінальних запитань і задач, що пропонувалися в різних вузах технічного і фізичного профілів. Гусейнов.Я. Готовые решения. К учебнику.П.Рымкевич “Зборник задач по физике” (изд.”Просвещение”). 9 кл. Механика.– М.: ДАИРС, 2001.– 26Навчальний посібник американського вченого охоплює великий матеріал з усіх розділів класичної і сучасної фізики, поданий доступно й цікаво. Особлива увага приділяється детальному викладу фізичних законів і вирішенню задач. У першому томі розглядається кінематика, динаміка, гідродинаміка, коливання, хвилі, звук і термодинаміка; у другому – електрика, магнетизм, оптика, спеціальна теорія відносності, теорія елементарних часток. Виклад кожної теми починається з конкретних дослідів і спостережень, що, без сумніву, знайомі кожному. Жукарев.С., Матвеев.Н., Петерсон.К. Задачи повышенной сложности в курсе общей физики: Учеб.

пособие. Н. Матвеев (общ. ред.).– 2-е изд., испр.– М.: Эдиториал УРСС, 2001.– 190с.

Зельберт М.І. Розв’язання до підручника Є.В.Коршака, О.І.Ляшенка,.Ф.Савченка. 9 кл.: Для учнів усіх типів шкіл.– Донецьк: БАО, 2002.– 108с. Розв’язання до підручника.У.Гончаренка. 10 кл.: Для учнів усіх типів шкіл.– Донецьк: БАО, 200— 32с. Клецова.П., Иванова Ж.В., Ковальчицкая Р.О. Готовые домашние задания + Лабораторные и практические работы. 6-11 кл.: Метод. реком., решения, объяснения и ответы на вопросы, оформ. всех лабораторних и практ. работ, предусмотренных прогр.

МОН Украины.– Х.: Торсинг, 2003.– 368с.: ил. Коваленко О.Розв’язання задач, відповіді на питання та підказки до лабораторних робіт. До підручника.У.Гончаренка “9 клас”.– Х.: Веста, 2001.– 191с. Коваленко О.Розв’язання задач, відповіді на питання, підказки до лабораторних робіт: До підручУ. Гончаренка “10 клас.

Для гімназій та класів гуманітарн. профілю”, “10 клас. Для ліцеїв та класів природничо-наук. профілю”, “11 клас. профілю”.– Х.: Веста, 2001.– 224с. У збірнику подано 480 задач з елементарної фізики, що вивчається у середніх навчальних закладах. Для проведення самостійних та контрольних робіт з кожної теми підібрано 6 варіантів задач. Два останні з них містять задачі підвищеної складності, що можуть бути використані у класах з поглибленим вивченням фізики. У збірнику подано 384 задач з елементарної фізики, що вивчається у середніх навчальних закладах. Як і в попередньому виданні, для проведення самостійних та контрольних робіт з кожної теми підібрано 6 варіантів задач, два останні з яких містять задачі підвищеної складності. У посібнику подано задачі–дослідження, розв’язування яких, передбачає самостійний пошук інформації, використання міжпредметних зв’язків. Після умови задачі подаються розв’язки. Видання містить 6 робіт з курсу фізики 11 класу загальноосвітньої школи, а також узагальнюючі роботи за курс 11 класу та за повний курс загальноосвітньої школи. Збірник складають понад 1100 задач з елементарної фізики, які задовольнять потреби і учнів середньої школи, і абітурієнтів, що готуються до вступних екзаменів з фізики. Рибалка.І. Фізика: Розв’язання всіх задач: Довід. з розв’язання задач до “Збірника задач з фізики для 9-11 кл. середньої школи”.П. Римкевича. 10 клас Худож.-оформлювач П.С.Риженко.– Х.: Фоліо, 2001.– 22У довіднику вміщено докладне розв’язання задач з поясненням. Особливу увагу звернено на фізичний зміст задачі. Докладно розглянуто фізичні процеси і закони, за допомогою яких розв’язується задача. До збірника ввійшли задачі з усіх розділів курсу фізики для 8-10 класів середньої школи.

Розташування задач відповідає структурі навчальних програм та підручників. Чіркін 100 задач з фізики: Для вступників до Поділь. аграрно-техн. акад. Подільська акад.– Кам’янець-Подільський, 2003.– 2 . Подільська акад.– Кам’янець-Подільський, 2003.– 2

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

самостійна робота паралельність прямих і площин у просторі

правила безпеки під час проведення дослідів з природознавства у початкових класах

географія 7 клас практикум кобернік гдз