конспект уроку з географії 11 клас глобальна економіка

економіка географії уроку 11 клас конспект глобальна з.

Географія. Ви є тут. Дистанційне навчання, географія 11 клас, тема «Поняття «Глобальна економіка». Світовий ринок технологій, патентів і ліцензій, інформаційно-технологічних послуг» Географія, 11 клас, тема «Поняття «Глобальна економіка» Доброго дня, шановні вчителі та одинадцятикласники й одинадцятикласниці! Оскільки зараз в Україні оголошено карантин, то нам потрібно організувати дистанційне навчання. Протягом карантину усі матеріали до уроків ми розміщуватимемо на нашому сайті за посиланням. Географія 11 клас Тема: Поняття «Глобальна економіка». Світовий ринок технологій, патентів і ліцензій, інформаційно-технологічних послуг. Система виробництва. Географічність міжнародної спеціалізації та кооперування виробництва. Роль ТНК та вільних економічних зон у функціонуванні глобальної економіки. Глобальні ланцюги доданої вартості» 1. Опрацюйте параграф 22 (Гільберг, Савчук, Совенко) 2. Сформулювати визначення основних понять теми « глобальна економіка», патент, ліцензія, ІТ-технологія, «нет-економіка», ТНК, вільна економічна зона, міжнародна спеціалізація, міжнародна кооперація.

2. Знайдіть відповіді на запитання: — Яка галузь в Україні лідирує за кількістю винаходів? — Яка країна має найбільше патентів?

— Які країни є лідерами за експортом ліцензій? — Яка країна є лідером у впровадженні ІТ-технологій?

— Зайдіть на сайт ТНК NESTLE і знайдіть ноу-хау у спеціалізації компанії? 3. Спробуйте визначити галузь міжнародної спеціалізації таких країн: Бразилія, Намібія, Японія, Індія, Франція, Іспанія, Норвегія, Австралія, Канада. Які чинники впливають на міжнародну спеціалізацію? — Яку роль відіграє міжнародна кооперація у глобальному світі? Наведіть приклади кооперування у світі, зайшовши а сайт однієї з ТНК 4. За логотипом визначте ТНК, знайдіть країну, де розташована штаб-квартира та спеціалізацію. Які компанії мають свої «дочірні філії» в Україні? Яку продукцію цих ТНК купуєте Ви? Перегляньте відео за посиланням: www.youtube.com/watch?v=YUj1emwFknM У чому плюси і мінуси ТНК? Яка роль ТНК у глобалізації світу? Доведіть, що ТНК мають широку спеціалізацію. 5. Вільна економічна зона – це частина території держави, на якій встановлено вільний режим для іноземних інвестицій і пільгові економічні умови. «Вільна економічна зона – вікно для інвестицій». Поясніть дане твердження.

Офшорні зони – це невеликі держави чи території, що залучають іноземні капітали через надання податкових та інших пільг. Назвіть країни – офшори світу. Яка їх роль у глобальному світі? 6. Ланцюги доданої вартості: Постачання сировини – дистриб’ютор (розповсюджувач) – виробник – дистриб’ютор – роздрібний торговець. Глобальні ланцюги доданої вартості ТНК створюють для того, щоб зменшити власні витрати. Наприклад, залізну руду з Бразилії везуть на металургійні заводи Франції для виплавки сталі, з якої потім виготовлять прокат для автомобільної промисловості США. Тобто, ланцюги доданої вартості – це сукупність дій з виробництва, доставки та збуту готової продукції, що розміщені в різних країнах світу, але керовані з єдиного центру. Розгляньте малюнок ланцюга доданої вартості. Матеріали підготувала Терещук Наталія Миколаївна, учитель географії Згурівського навчально-виховного комплексу «Гімназія — загальноосвітня школа І ступеня» Згурівської районної ради Київської області. Презентація «Глобальна економіка» Глобальна економіка – єдина система, що об’єднує економіки всіх країн світу, які взаємодіють між собою завдяки міжнародному поділу праці. Світовий ринок технологій (СРТ) — це сукупність міжнародних економічних відносин з приводу прибуткового використання прав власності на його об’єкти: технології продуктів, процесів та управління. Об’єкти світового ринку технологій у неречовій формі представлено результатами інтелектуальної діяльності. Їх існує багато форм: патенти, ліцензії, «ноу-хау», науково-технічна документація, копірайт, наукомісткі послуги, підготовка персоналу, інформація в друкованих виданнях, стажування, виставки, ярмарки, симпозіуми, тощо. Світовим лідером на ринку технологій є США, де витрати на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (НДДКР) перевищують витрати Німеччини, Франції, Великої Британії та Італії разом узятих. «Ноу-хау» (англ. know-how, «знаю як») — термін, який означає практичне знання того, як щось зробити чи досягти. Розглядається разом з «know-what» («знаю що», факти), «know-why» («знаю чому», наука) та «know-who» («знаю кого», комунікація). Ноу-хау пов’язане з поняттям неявного знання, тобто знання, яке важко або неможливо передати іншій особі. В контексті інтелектуальної власності ноу-хау — це знання та досвід наукового, технічного, виробничого та ін. характеру, які практично застосовуються в діяльності підприємства, але ще не стали загальним надбанням. Використання ноу-хау часто забезпечує конкурентні переваги і комерційну вигоду організації, що їх отримала. Передача здійснюється на основі укладання ліцензійних договорів.

Ноу-хау співіснує з патентами, торговими марками і авторським правом і є економічним активом. На світовому ринку інформаційно-технологічних послуг найбільше значення має продукція ІТ-індустрії. Вона поєднує різні види діяльності, спрямованої на задоволення інформаційних потреб користувачів. Найбільше значення мають розробка програмного забезпечення; програмна та мережева інтеграція (об’єднання мережевих систем або прикладних програм); підтримання інформаційної безпеки. Серед країн найбільшими постачальниками ІТ-послуг на світовий ринок є Індія, Ірландія, США, Велика Британія, Німеччина та Ізраїль. Їхня частка в світовому експорті ІТ-послуг становить понад 60%. Одною з головних тенденцій світового ІТ-ринку є зростання ролі ІТ-аутсорсингу – передачі компаніями частини їхніх завдань країнам-виконавцям з дешевою робочою силою. Сфера ІТ-послуг є однією з найбільш динамічних в Україні. Система виробництва – складна багаторівнева система, яка перетворює вихідну сировину або матеріали на кінцевий продукт, що відповідає суспільному замовленню.

Розвиток сучасного виробництва неможливий без міжнародної спеціалізації та кооперування. Міжнародна спеціалізація передбачає виробни-цтво в тій чи іншій країні певних видів продукції або надання послуг для реалізації на світовому ринку. Швейцарія експортує понад 90% вироблених годинників. Міжнародне кооперування вироб-ництва, полягає в розвитку міжнародних виробничих зв’язків між двома або більше країнами з метою поєднання взаємодоповнювальних виробничих процесів. Транснаціональні корпорації (ТНК) — великі компанії, які мають виробничі підрозділи в багатьох країнах світу, тобто це сукупність підприємств (дочірніх фірм), розташованих у різних країнах світу й підпорядкованих одній «материнській» компанії. На відміну від звичайних великих підприємств, ТНК переміщують за кордон не товар, а сам процес виробництва, залучаючи до нього місцеву робочу силу. Нині у світі нараховується майже 65 тис. ТНК, що контролюють понад 830 тис. іноземних філій. Загалом, ТНК контролюють майже 2/3 світової торгівлі, на них припадає приблизно 1/2 світового промислового виробництва, на підприємствах ТНК працюють майже 10 % робітників від усього світового виробництва, вони контролюють понад 4/5 усіх світових патентів, ліцензій і ноу-хау. Глобальна економіка. Поняття глобальна економіка. Мета: сформувати систему знань про глобальну економіку, закономірності її розвитку та структуру; з’ясувати місце України у світовому економічному просторі; розвивати уміння аналізувати динаміку розвитку світового господарства, глобальне світосприйняття ; виховувати географічне, економічне та логічне мислення. формулює поняття «глобальна економіка», «глобальні ланцюги доданої вартості»; називає складові міжнародної науково-технологічної сфери, системи виробництва, міжнародної валютно-фінансова системи, сучасних транспортно-логістичних систем, форми світового ринку; наводить приклади міжнародної спеціалізації та кооперування виробництва; розрізняє національні та інтернаціональні форми виробництва; характеризує особливості глобальних ланцюгів доданої вартості в металургії, автомобілебудуванні, електронних виробництвах, фармацевтиці, легкій промисловості; порівнює економічні вигоди форм участі крани у міжнародній кооперації, ланцюгах доданої вартості; установлює домінуючі чинники розвитку і розміщення виробництв у країнах і регіонах; визначає роль транснаціональних корпорацій та вільних економічних зон у функціонуванні глобальної економіки; уміє знаходити інформацію про сучасний стан окремих виробництв і ринків; аналізує текстові, картографічні й статистичні матеріали з метою визначення особливостей і закономірностей просторової організації складників світової економіки та місця в ній національних економік і транснаціональних компаній; розробляє просторові моделі світового господарства. оцінює перспективи включення національних виробників у глобальні ланцюги доданої вартості; висловлює судження щодо процесу формування інформаційного суспільства; робить висновки щодо змін світових ринків у період глобалізації. Світ на межі другого та третього тисячоліть стрімко змінюється. Новим змістом наповнюються усі сфери суспільного життя. Набуває нових рис увесь усталений, звичний порядок планетарного життя, перебудовується його устрій. Людство перебуває на порозі нової історичної епохи, найважливішою ознакою якої є стрімке наростання процесів світової глобалізації, що є об’єктивними і здійснюються незалежно від волі чи бажання окремих країн. За таких умов важливим є розуміння нових явищ, щоб визначити раціональну і ефективну стратегію поведінки. Це важливо для всіх країн світу, а особливо для тих, в яких відбувається перехід від однієї соціально-економічної системи до іншої. До таких держав належить і Україна.

Розглянемо поняття глобальної економіки, закономірності та особливості розвитку світової економіки. Зміст поняття “світова економіка ” інтерпретується по-різному: з одного боку, як сукупність взаємопов’язаних національних господарств всіх країн, а з іншого — як особливий організм, котрий має специфічні функції, спеціальні інститути, що характеризує світове господарство як господарство, яке відрізняється від суми господарств окремих країн. Світова економіка — продукт розвитку національних господарств і національного виробництва, яке стає настільки великим та концентрованим, що йому вже тісно в національних рамках і воно шукає зовнішні ринки збуту та джерела сировини. Глобальна економіка — це якісно новий стан світової економіки, яка поступово перетворюється в цілісний глобальний організм, поєднаний гігантською виробничо-збутовою мережею, глобальною фінансовою системою, планетарною інформаційною мережею. Середина XX ст. стала одним із переломних моментів у розвиткові людства. Розпочався новий етап науково-технічної революції, що характеризується новою якістю: основою прогресу стає фундаментальна наука, без розвитку якої практично неможливий поступ техніки й технології. Розширення та поглиблення міжнародного поділу праці, що виражається у посиленні спеціалізації та кооперації виробництва і наукових досліджень, в інтенсифікації міжнародного обміну, в тому числі результатами науково-дослідних та дослідно-конструкторських розробок (НДДКР), відбувається саме-на сучасному етапі розвитку світового господарства. Науково-технологічна та інноваційна взаємодія держав, використання переваг міжнародної спеціалізації, кооперації у сфері НДДКР стають обов’язковою умовою подальшого розвитку цивілізації. Науково-технічний прогрес супроводжується не тільки значним зростанням масштабів господарства, а й інтенсивною диверсифікацією його відтворювальної та галузевих структур, подальшим розвитком суспільного і міжнародного поділу праці, процесів спеціалізації та кооперування. Розвиток технологічних зв’язків реалізується і в тому, що поряд із міжгалузевим поділом праці дістає подальший розвиток внутрішньогалузева спеціалізація у сфері виробництва не лише кінцевої продукції, а й деталей, вузлів тощо. Під технологією розуміють сукупність систематизованих наукових знань, а також вироблених на цій основі технічних, організаційних та інших рішень, що стосуються процесу виробництва, споживчих властивостей продукції чи наданих послуг у різних сферах діяльності людини. Поняття технології охоплює три групи: технологію продуктів, технологію процесів і технологію управління. Високі технології — це технології, що ґрунтуються на принципово нових знаннях сучасного етапу науково-технічного прогресу. Вони створюються і застосовуються для виготовлення і постачання продукції з високим рівнем наукоємності, що відповідає визначеному переліку у структурі світового товарного ринку і пріоритетам науково-технічної та інноваційної політики розвинутих країн. Особливістю високих технологій є те, що з їхнім стрімким розвитком змінюється ринок, прискорюється прогрес інших секторів економіки. На сучасному етапі розвитку світу високі технології існують як частина технологічної бази в усіх галузях економіки. У структурі промислового виробництва до високотехнологічних галузей зазвичай відносять ряд підгалузей машинобудування — випуск електронно-обчислювальної техніки та периферійного обладнання, авіаційної та ракетно-космічної техніки, промислових роботів та засобів комплексної автоматизації виробництва, засобів радіозв’язку, радіолокації та радіонавігації, складної побутової радіоелектронної техніки, приладобудування. До них додаються фармацевтична промисловість, деякі види хімічного виробництва й атомна промисловість, у яких частка витрат на НДДКР є порівняно високою. На ринках високотехнологічної продукції домінують найбільш розвинуті країни — США, Японія, ФРН, Велика Британія, Франція, які володіють 46 макротехнологіями та контролюють 80 % цих ринків. До них стрімко наближаються Південна Корея, Малайзія, Сінгапур, Гонконг та інші нові індустріальні країни. Приблизно схожий розподіл сил спостерігається у світовій торгівлі високотехнологічними послугами, де головну роль відіграють розвинуті країни, економічні агенти яких спроможні надавати клієнтам найширший спектр послуг. Однією з основних форм передання технологій с ліцензійна угода. Об’єктами такої угоди можуть бути патенти, ноу-хау, винаходи, промислові зразки тощо. Варто зазначити, що щорічне зростання ринку ліцензій та патентів становить понад 10 %.

На сучасному етапі в Україні спостерігається тенденція до зниження ефективності зовнішньоекономічної діяльності, посилення імпорто-залежності від високотехнологічних товарів і науково-технічних послуг. Це фабричне і мануфактурне виробництво, що спирається на механізацію виробництва‚ передачу основних технічних функцій машині‚ прості вузькі спеціальності. Використовується система універсальних машин (неспеціалізовані верстати і устаткування). Управління виробництвом носить конфліктний характер. У основі — нагляд над працівниками. Характерні: нестійкість стосунків, використання нееквівалентного обміну і зовнішніх ринків (створення гостро конфліктних ситуацій на підприємствах і у взаємовідношенні з партнерами). Сучасний тип постіндустріального економічного зростання, що з’явився як реакція на зростання гнучкості і мобільності виробництва. Основний принцип — пошук оптимального поєднання людських цінностей, організаційного навчання і безперервної адаптації до змінних умов. управління матеріальними запасами (використання комп’ютеризованої системи‚ що координує дані всіх підрозділів з метою забезпечення безперебійного виробничого процесу); планування виробничих ресурсів (на основі довгострокових генеральних планів складається прогноз ринкової кон’юнктури, план інженерно-конструкторських розробок, фінансові показники, планування зайнятості, і виробничий графік); управління людськими ресурсами (участь самих працівників в процесі організації виробничих процесів та складання графіка роботи). В основі глобального економічного розвитку знаходиться закон міжнародного поділу праці. Міжнародний поділ праці — одна з форм територіального або географічного поділу праці. Його можна визначити як процес стійкої концентрації в окремих країнах виробництва певних видів матеріальних благ чи послуг понад внутрішні потреби, тобто для зовнішнього обміну, і одночасно як процес стійкого задоволення внутрішніх потреб у тих чи інших товарах і послугах за рахунок ввезення ззовні. Транснаціональні корпорації – корпорація, в якій головна компанія належить капіталу однієї країни, а філії знаходяться в багатьох країнах. Кількість ТНК сягає 40 тис., а філій за межами країн базування – 206 тис.

Річний обсяг продажів закордонних філій ТНК зріс до 14 трлн. дол. наприкінці 90-х років ХХ століття (для порівняння: у 1980 р. він складав лише 3 трлн. дол.). Транснаціональними корпораціями контролюється 50-60% світової торгівлі, 80% патентів на нову техніку і технологію, 70% валютних і ліквідних ресурсів на ринку розвинених країн.

На внутрішньо фірмові операції ТНК приходиться близько 1/3 усієї світової торгівлі. На їх підприємствах зайнято близько 50 млн. чоловік, або кожний десятий зайнятий у розвинених країнах та країнах, що розвиваються. На приблизно 100 самих великих ТНК приходиться третина всіх прямих іноземних інвестицій, 80% обміну науково-технічною продукцією. Серед них: 26% працюють в галузі електронної промисловості, 24% — гірничо- та нафтодобувній, 19% — автомобільній, 15% — хімічній і фармацевтичній, 9% — харчовій, 4% — торгівлі, 4% — металургійній. Першими вільними економічними зонами були так звані «вільні порти», що створювалися з метою інтенсивного розвитку місцевого ринку, а також для прискореного розвитку міжнародної торгівлі. Першим у світі статус «вільного порту» одержало місто Генуя (Італія) у 1595 році. Відтоді «вільні порти» виникли в Саїді, Мальті, Адені, Колоні (Панама) та в інших країнах світу. В рамках, як правило транснаціональних корпорацій (ТНК), існує сучасне явище розподілу праці — ланцюги доданої вартості (від англ. Global Value Chains). Це явище базується на використанні ТНК перевагами різних юрисдикцій (країн або об’єднання країн) при плануванні свого оподаткування та класичних і альтернативних теоріях міжнародної торгівлі. Приблизно 80% світової торгівлі припадає саме на ланцюги поставок.

За оцінками Світового банку та Всесвітнього економічного форуму, зменшення високої вартості трансакцій і зайвої бюрократії, з якими стикаються торговельні оператори, забезпечить відчутне зростання глобального ВВП. Зокрема, цьому сприятиме спрощення процедур експортно-імпортних операцій, що, в свою чергу, може забезпечити зростання світової торгівлі на 3–5%. Глобальний ланцюг створення вартості – це послідовність взаємопов’язаних видів діяльності зі створення доданої вартості, розташованих як мінімум на двох континентах або в межах двох торгових блоків, що забезпечують виробництво товару чи послуги, починаючи з ідеї щодо їх створення та закінчуючи доставкою до кінцевого споживача. Є складним утворенням, основу якого складає значна кількість компаній, кожна з яких від повідає за окремий вид економічної діяльності. Світовий ринок — система обміну товарами і послугами, що виникла на основі міжнародного поділу праці й міжнародних валютно-кредитних і фінансових відносин. Функціонально світовий ринок є полем та результатом докладання праці, капіталу, природних та інших ресурсів. Організаційно цей ринок є сукупністю прямих взаємовигідних договорів (між рівноправними партнерами), спрямованих на задоволення потреб у товарах та послугах, забезпечення необхідними ресурсами та отримання доходу. Світовий ринок утворився наприкінці XVIII ст. у результаті активізації торгівлі між країнами. Етапи еволюції світового ринку: внутрішній ринок (форма господарського спілкування, за якою виробник самостійно продає товари всередині країни), національний ринок (внутрішній ринок, частина якого орієнтується на іноземних покупців), міжнародний ринок (частина національних ринків, що безпосередньо пов’язана із закордонними ринками). Інфраструктура світового ринку представлена міжнародними економічними, фінансово-кредитними установами і організаціями як загальносвітового (СОТ, Міжнародна торгова палата, Міжнародний валютний фонд тощо), так і регіонального значення (Європейський банк реконструкції та розвитку тощо). Як відомо, ціна — це грошовий вираз вартості товару. В основі вартості лежать затрати на виробництво та реалізацію продукції з врахуванням чистого доходу та платежів до бюджету. Із зміною вартості, як правило, змінюються і ціни на товари. В міжнародній торгівлі використовуються світові ціни.

Вони виступають як ціни, що їх узгоджують між собою найбільші продавці та покупці, або як ціни основних світових торгових центрів, таких, наприклад, як Чикагська торгова біржа, Лондонська біржа металів тощо.

Виробництво сільськогосподарської продукції у світі: природні, соціальні, економічні чинники, особливості просторової організації. Сільське господарство — найдавніша галузь матеріального виробництва і особлива галузь економіки. Адже воно займається вирощуванням культурних рослин (рослинництво) і розведенням і вирощуванням домашніх тварин (тваринництво). Інші галузі (рибальство, бджільництво, шовківництво) відіграють значно меншу роль. Тим самим сільське господарство забезпечує населення продуктами харчування і, водночас, промисловість — сировиною. Співвідношення рослинництва і тваринництва залежить від кількох чинників: рівня індустріалізації країни (в Північній Америці та Європі — високомеханізоване тваринництво), природних умов (пасовищне тваринництво в посушливих степо вих та напівпустельних районах), етнічних і релігійних особливостей тієї чи іншої країни (наприклад, іслам забороняє вживання свинини, індуїзм — вбивати корів). У цілому в економічно розвинутих країнах Європи і Англо-Америки переважає тваринництво, що ведеться на передовій базі з використанням досягнень науки, а в країнах, що розвиваються, особливо в екваторіальній, субекваторіальній зоні та зоні мусонного клімату — рослинництво. Провідною галуззю в більшості країн, що розвиваються, є рослинництво. Лише у деяких із них переважає тваринництво. Так, у країнах Північної Африки та Південно-Західної Азії через бідність ґрунтів та посушливість клімату рослинництво майже не розвивається, а з галузей тваринництва розвиненими є вівчарство та розведення верблюдів. У високорозвинутих країнах головним є тваринництво, яке дає більшу частину продукції сільського господарства і забезпечує населення основною частиною білкової їжі (м’ясо, молоко, яйця). Видобування й споживання паливних мінеральних ресурсів, глобальні ринки вугілля, нафти й природного газу (робота в групах за атласами) Робота з атласом. Питання: 1.Назвіть головні світові райони видобування а)вугілля (Китай, Індія, США, Австралія, ЄС, Індонезія, РФ, ПАР); б)нафти (Ліга Арабських Держав, США, Саудівська Аравія, РФ, Іран, Китай) ; в) газу (США, РФ, Китай, Іран,Канада, Норвегія. Проаналізуйте споживання цих мінеральних ресурсів.

Глобальні ланцюги доданої вартості у виробництві чорних металів, алюмінію, міді; чинники та форми спеціалізації країн (робота в групах за атласами) Робота з атласом. Питання: 1.Назвіть основні світові райони видобування а) залізних руд; б)марганцевих руд; в) хромових руд; г) алюмінію; д) міді. Визначте регіони та країни споживання цих мінеральних ресурсів. Сучасна географія виробництва транспортних засобів, електроніки, фармацевтичної продукції, чинники участі національних економік у глобальних ланцюгах доданої вартості. Робота з атласом. Питання: 1.Назвіть головні світові центри виробництва: а)транспортних засобів; б)електроніки; в) фармацевтичної продукції. Які чинники впливають на участь національних економік у глобальних ланцюгах доданої вартості? Виробництво текстилю, одягу, взуття: сучасна просторова організація, чинники міжнародної спеціалізації (робота в групах за атласами) Дайте відповіді на питання: 1. Дайте визначення понять «глобальна економіка», «глобальні ланцюги доданої вартості». Дайте характеристику особливостям глобальних ланцюгів доданої вартості в фармацевтичній промисловості.

Дослідження : 1. Світовий ринок патентів: лідери й аутсайдери. Роль транснаціональних компаній у розвитку машинобудівних та хімічних виробництв в Україні. Дистанційне навчання, географія 11 клас, тема «Поняття «Глобальна економіка» (Варіант 2) Шановні одинадцятикласники! Я переконана, що ви вже мали змогу переглянути відеопрезентацію до теми: «Глобальна економіка» і опрацювати § 2(Скачати відеопрезентацію можна у вкладенні внизу сторінки). Сподіваюсь, що ви скористаєтесь моїми пропозиціями, виконаєте запропоновані завдання і запитання до теми 1. Тема заняття 1: «Поняття «глобальна економіка». Системи виробництва. Географічність міжнародної спеціалізації та кооперації.

Роль транснаціональних корпорацій та вільних економічних зон у функціонуванні глобальної економіки. Опрацюйте § 22 «Світові економічні зв’язки» за підручником авторів Т. Гільберг, І. Савчук,. Совенко. До 1 пункту «Поняття «глобальна економіка», використайте слайди 1-11 презентації.

Завдання: • Дайте визначення понять «національна економіка», «світова економіка», «глобальна економіка»; • Назвіть фактори, які впливають на глобалізаційні процеси та які їх наслідки? До пункту 2 «Світовий ринок технологій, патентів і ліцензій, інформаційно-технологічних послуг», використайте слайди 12- 2Завдання: • Дайте визначення поняття «світовий ринок»; • Накресліть схему «Структура світового ринку» в робочих зошитах. • Позначте на контурній карті «Найбільші ТНК світу» та запам’ятайте країни базування. • На форзаці підручника ознайомтесь з торговельними марками ТНК. З’ясуйте, продукцією яких ТНК користуються у вашій сім’ї, родині? • Обгрунтуйте відповідь: чому світовому ринку ІТ- технологій, патентів і ліцензій надають великого значення?

• Наведіть приклади: яку роль ІТ- технології та Інтернет відіграють у нашому житті?

Відповідь обґрунтуйте. • Знайдіть в Інтернеті визначення понять: «дочірні компанії», «нет-економіка», «дивіденди», «аутсайдери», «аутсорсинг», «вільні економічні зони (ВЕЗ)»; • Використавши слайд 19, з’ясуйте: яка роль відводиться країнам у міжнародній ліцензійній торгівлі, хто є найбільшими гравцями» на цьому ринку?

4. Опрацьовуючи пункти 3 «Система виробництва» та 4 «Географічність міжнародної спеціалізації та кооперування виробництва», використайте слайди 23- 27. Завдання: • Пригадайте, що означає поняття «система виробництва»?

• Розгляньте слайд 24 «Складники системи виробництва» та запам’ятайте їх.

• Продемонстровано на слайді 25 і мал. 91 підручника «Етапи розвитку та типи виробничих систем». Пригадайте з курсу історії та використавши матеріали Інтернету дізнайтесь, чому «системи виробництва» отримали такі назви? • Пригадайте з курсу «Географія 9 клас»: Що таке «міжнародний поділ праці», «форми суспільної організаціЇ виробництва», «форми просторової організаціЇ виробництва»? і використайте свої знання під час розгляду цього питання. Розгляньте слайди 25, 2• Пригадайте: як в міжнародному поділі праці виглядають окремі країни, в т.ч. Україна? • Назвіть чинники, які впливають на міжнародну спеціалізацію та кооперування виробництва. (Слайд 27) Опрацьовуючи пункт 5 «Роль транснаціональних корпорацій та вільних економічних зон у функціонуванні глобальної економіки», використайте слайди 28, 29. Завдання: • Що таке вільні економічні зони (ВЕЗ), де вони знаходяться та яка мета їх створення? • Який зв’язок між ТНК і ВЕЗ в глобальній економіці? Вивчення пункту 6 «Глобальні ланцюги доданої вартості» розпочніть з використання слайдів (30 -35) і ви дізнаєтесь, що кінцева стадія виготовлення продукції неможлива від початкової в будь — якому виробництві і при будь- якій системі господарювання. Завдання: • Визначте, що означають поняття «додана вартість»?, «ланцюг доданої вартості»? • Розгляньте приклади окремих видів ланцюгів доданої вартості в різних видах діяльності (слайди 32- 34) • За картами атласу визначте субрегіони з найбільшою кількістю ланцюгів доданої вартості. Матеріали підготувала: Лідія Дмитрівна Бондаренко, вчитель географії Рокитнянського КЗЗСО №2 Рокитнянської районної ради Київської області. 11 клас. Павлюк Н. І. Опис книги. Методичний посібник містить конспекти усіх уроків курсу географії 11 класу за новою Програмою (2017 р., рівень стандарту). Конспект кожного заняття розміщено на окремому аркуші. Представлені методично грамотно оформлена мета й тип уроку, стислий зміст основних етапів, перелік мінімально необхідного обладнання, базових понять та ін. Форми роботи та завдання, запропоновані автором, враховують компетентністний підхід. Передбачено місце для записів учителя, що дає можливість зробити заняття по справжньому авторськими, пристосованими до власних особливостей навчального процесу. Зміст. Урок 1. Географія як система наук. Об’єкт дослідження географії. Поняття «геосистема». Рівні геосистем. Пізнавальна та конструктивна роль географії. 9. Урок Топографічна карта: проекція, розграфлення. Географічні та прямокутні координати.

Прямокутна (кілометрова) сітка. Основні умовні позначення топографічних карт для зображення об’єктів місцевості та рельєфу. Вимірювання на топографічній карті за масштабом і кілометровою сіткою. Використання азимутів 11. Урок Практична робота 1. Визначення на топографічній карті географічних (з точністю до секунд) і прямокутних координат окремих точок, географічних та магнітних азимутів, абсолютних і відносних висот точок, падіння річки. Плани населених пунктів. Практичне використання топографічних карт, планів. Практична робота Читання схем руху транспорту свого міста (обласного центру) 1Урок Сучасні картографічні твори. Математична основа карт. Способи картографічного зображення об’єктів і явищ на загальногеографічних і тематичних картах. Суть генералізації. Практична робота Визначення за градусною сіткою географічних координат точок, азимутів, відстаней у градусах і кілометрах між точками на різних за просторовим охопленням картах. 1Урок Електронні карти та глобуси. Картографічні Інтернет-джерела. Навігаційні карти. Географічні інформаційні системи (ГІС) дистанційне зондування Землі, сфери їх практичного застосування 17. Урок Геоїд. Показники руху Землі навколо своєї осі. Добова ритміка в географічній оболонці. Основні види часу. Визначення місцевого та поясного часу, перехід від місцевого часу до поясного. Пояси освітленості на Землі. Сила Коріоліса. Змінюваність висоти Сонця над горизонтом і тривалості світлового дня. Орбітальний рух Землі: основні характеристики, географічні наслідки. Причини зміни пір року. Зміна пір року у Північній та Південній півкулях. 1Урок 7. Склад, межі та будова географічної оболонки. Закономірності географічної оболонки. Сучасний етап розвитку географічної оболонки.

Антропосфера. 21. Урок 8. Властивості літосфери. Поняття «геологічне середовище людства». Тектоніка літосферних плит. Процеси в надрах і на поверхні Землі, їх наслідки. Небезпека вулканічних, сейсмічних, гравітаційних (зсувних) процесів. 2Урок Рельєф. Тектонічні структури та пов’язані з ними форми рельєфу. Вплив рельєфу на розселення населення, розвиток і розташування окремих виробництв. Ресурсні властивості літосфери. Гірські породи та закономірності їх поширення.

Мінеральні ресурси як чинник розташування видобувних і матеріало-, паливомістких виробництв. Забезпеченість мінеральними ресурсами 2Урок 10. Вплив людини на літосферу. Глобальна ресурсна проблема людства. Практична робота Встановлення за тематичними картами материків та України зв’язку між тектонічними структурами, рельєфом, мінеральними ресурсами і густотою населення, розташуванням видобувних, матеріало-, паливомістких виробництв. 27. Урок Сонячно-земні взаємодії. Сонячне випромінювання, відмінності випромінювання і поглинання тепла повітрям, поверхнею гірських порід і води. Тропосфера: температурний режим, зміна атмосферного тиску, вітри, вологість, опади.

Погода. Синоптичні карти. Практична робота Визначення середніх температур і амплітуди їх коливань за добу, місяць, рік. Аналіз рози вітрів 2Урок 1Клімат. Кліматотвірні чинники. Кліматична карта. Карта кліматичних поясів. Характеристика типів клімату за кліматограмами. Вплив атмосфери на літосферу: вивітрювання, рельєфоутворення. Кліматичні умови як чинник розселення і розташування виробництва та інфраструктурних об’єктів

31.

Урок 1Ресурсний потенціал атмосфери.

Енергетичні кліматичні ресурси як чинник розвитку відновлюваної енергетики. Агрокліматичні ресурси та їх вплив на спеціалізацію сільського господарства. Стихійні атмосферні явища, їх прогнозування та засоби протидії. Кліматичні зміни на планеті. 3Урок 1Запаси води на Землі. Світовий океан та його складові.

Вплив процесів у літосфері на природу океанів. Роль океанів у формуванні гірських порід і рельєфу узбережжя. Вплив атмосферних процесів (явищ) на Світовий океан. Роль Світового океану у формуванні глобальних і місцевих систем повітряних потоків у нижніх шарах тропосфери.

Ресурсний потенціал Світового океану та вплив людства на стан океанічних вод, запаси мінеральних, біологічних ресурсів Практична робота Складання та аналіз схеми системи течій у Світовому океані; порівняння впливу холодної і теплої океанічних течій на клімат одного з материків 3Урок 1Води суходолу, чинники їх нерівномірного розподілу на материках та по території України. Взаємозв’язок геологічної будови, рельєфу і річкової мережі території. Вплив геологічних процесів на формування озер, пластів підземних вод. Взаємозв’язок клімату і вод суходолу. Прісна вода як ресурс і чинник розміщення населення та виробництва. Мінеральні й термальні води: поширення, використання. Водозабезпеченість регіонів і країн світу. Чинники дефіциту води.

Сучасні системи очищення води. Опріснення морської води.

37. Урок 1Біосфера та її складові. Закономірності поширення живих організмів на суходолі та в океанах. Природні чинники формування ареалів поширення рослин і тварин. Біологічні ресурси. Роль живих організмів у формуванні ґрунтів. Ґрунт — «дзеркало» ландшафту. Типи ґрунтів. Вплив ґрунтів на спеціалізацію господарства регіону, країни. 3Урок 18. Оцінювання знань за розділами «Топографія та картографія» та «Загальні закономірності географічної оболонки». 4Урок 1Світосистема як результат і процес формування глобальної єдності в системі «суспільство — природа». Функціонально-компонентний склад світосистеми: демографо-екологічна, економічна, інформаційно-технологічна, соціально-культурна, політична підсистеми. Географічний простір, його системоутворювальна роль та характеристики 4Урок 20. Динаміка чисельності населення світу. Природні, соціальні, економічні й екологічні чинники та просторові особливості природного руху населення у світі. Статево-вікова, шлюбно-сімейна структура населення. Демографічне старіння населення. Характеристика демографічної ситуації в країнах за статево-віковими пірамідами. Особливості демографічної політики у країнах з різним типом відтворення Практична робота 7. Обчислення показників народжуваності, смертності, природного та механічного приросту населення країни за статистичними даними 47. Урок Міграції, їх показники, чинники та вплив на відтворення населення і його перерозподіл у світі. Просторові тенденції міграційних процесів. Якість життя як чинник природного і механічного руху населення. Демографічний перехід, його фази.

Демографічні чинники розвитку економіки та спеціалізації країн. Демографічні прогнози.

4Урок 2Поняття «глобальна економіка». Глобальні ланцюги доданої вартості. Міжнародний ринок товарів: сутність, інфраструктура, ціноутворення.

51. Урок 2Видобування й споживання паливних мінеральних ресурсів, глобальні ринки вугілля, нафти й природного газу. Глобальні ланцюги доданої вартості у виробництві чорних металів, алюмінію, міді; чинники та форми спеціалізації країн. Практична робота 8. Позначення на контурній карті (знаками руху) глобальних ланцюгів доданої вартості «видобування алюмінієвої сировини — виробництво глинозему — виробництво первинного алюмінію — споживання алюмінію». 5Урок 2Виробництво текстилю, одягу, взуття: сучасна просторова організація, чинники міжнародної спеціалізації 5Урок 2Сучасні транспортно-логістичні системи та інформаційно-комунікаційні мережі як інфраструктурний каркас глобальної економіки. Світовий ринок інвестицій і фінансів. Туризм. Формування «інформаційного суспільства» 57. Урок 2Географічні складники політичної географії: географічний простір, території, географічні місця. Політичні складники: політичні інституції, політичні відносини, сила. Територіально-політичні системи національного і наддержавного рівнів. Геополітика, її складові. Зовнішня та внутрішня геополітика. Геополітика сили. Різновиди сили. Взаємозв’язок між національними та геополітичними інтересами держави 5Урок Українська держава і територія держави України. Політико-географічне положення України: глобальне, регіональне, сусідське. Політико-економічна оцінка державного кордону України. Реформування адміністративно-територіального устрою України. 61. Урок 28. Кількість населення України. Відтворення населення: показники та природні, соціальні, економічні чинники народжуваності й смертності, їх просторові відмінності. Особливості вікового і статевого складу населення України. Міграційні процеси в Україні. Українці на світовому і регіональному ринку праці. Демографічна політика в Україні. Система розселення. Міські агломерації, урбанізація, субурбанізація і джентрифікація. Особливості сільських населених пунктів. Практична робота № Аналіз картограм народжуваності, смертності, природного приросту, густоти населення, урбанізації в Україні. 6Урок 2Сучасні риси національної економіки України. Конкурентні переваги України на світових ринках сільськогосподарської продукції, рудної сировини і металів. Сучасні тенденції та регіональні відмінності розвитку енергетики в Україні. Практична робота № 10. Аналіз секторальної структури економіки України 6Урок 30. Замкнутий технологічний цикл розроблення і виробництва літаків в Україні, експорт та імпорт авіаракетної техніки. Виробництво автомобілів, сільськогосподарської техніки: тенденції розвитку, міжнародне кооперування. Місце України в глобальних ланцюгах доданої вартості виробництва та реалізації електронної продукції 67. Урок Виробництва фармацевтичної продукції та побутової хімії: чинники та особливості розташування підприємств. Особливості розвитку й просторової організації виробництва меблів, текстилю, одягу, взуття, продуктів харчування. 6Урок 3Міжнародні транспортні коридори на території України. Офшорна розробка програмного забезпечення в Україні 71. Урок 3Ресурсний потенціал і перспективи розвитку рекреаційного комплексу в Україні. Місце України на світовому ринку інвестицій і запозичень. Транснаціональні фінансові корпорації (банки, фінансові компанії) в Україні. Сучасні форми просторової організації виробництва товарів і послуг в Україні. 7Урок 3Досвід реалізації планів сталого (збалансованого) розвитку в різних країнах і стратегія збалансованого розвитку України.

7Урок 3Оцінювання знань за розділами «Загальні суспільно-географічні закономірності світу», «Суспільна географія України» 77. Дистанційне навчання, географія 11 клас, тема «Поняття «Глобальна економіка» (Варіант 2) Шановні одинадцятикласники!

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

самостійна робота паралельність прямих і площин у просторі

правила безпеки під час проведення дослідів з природознавства у початкових класах

географія 7 клас практикум кобернік гдз