загадка у країні рідна мова що у місті дивослово

у що у рідна мова країні загадка місті дивослово.

“Англійська мова у сучасному світі” Не можу пригадати періоду коли б не вщухали суперечки на рахунок потрібності англійської мови. На мою думку варто дивитись правді в очі, а англійська мова на хвилинку, найпопулярніша мова на усій планеті.

ЇЇ ще довго не обжене по популярності жодна із мов світу. По чисельності у неї звичайно ж є серйозні конкуренти на кшталт східних мов, але вони ніколи не стануть такими масовими як англійська. І це її перший незаперечний плюс – розповсюдженість. Та на цьому плюси англійської не закінчуються. Знаючи її, можна ознайомитися із стародавньою та теперішньою культурою Англії, Америки та Великобританії. Також, можна з їздити за кордон без усяких мовних бар єрів. Познайомитись із людьми діаметрольно протилежного світогляду. Тим більше для вивчення мови на рівні розуміння серіалів достатньо витратити 15 хвилин свого дорогоцінного часу щоденно.

І вже зовсім скоро це дасть свої заслужені плоди. Related posts: Твір на тему: По чисельності у неї звичайно ж є серйозні конкуренти на кшталт східних […]. “Відносини батьків і дітей в сучасному світі” Відносини між батьками і дітьми можна віднести до багатовікової проблеми. Скільки існує сім’я сама по собі, стільки часу і існують проблеми в ній. Якщо брати нинішнє, XXI століття, можна сказати, що тут спостерігається найбагатше розмаїття типів сімейних відносин в порівнянні з попередніми сторіччями. У категорію “сімейні відносини” можна безумовно внести пункт про виховання дітей. Адже […]. “Чи можливо в сучасному світі дотримуватися моралі?” Людина влаштована таким чином, що її необхідно обмежувати. У всі часи існували якісь обмежувачі для діяльності і поведінки людей: релігія, мораль, сьогодні цю функцію виконує переважно закон. Завдяки існуванню таких обмежувачів людина не починала думати, що їй в світі дозволено абсолютно все, і в неї був по-справжньому серйозний стимул розвиватися та не стояти на одному […]. Білет № 2 Відповіді на білети. Англійська мова ПІд час канікул у країні, мова якої вивчається, у Вас підвищилася температура, Ви звернулися за порадою до лікаря. Розкажіть, як ви почуваєтеся, спитайте, які ліки слід приймати, поцікавтеся, де їх можна купити, скільки вони коштують, і попросіть виписати Вам рецепт. People say that the first wealth is health. My parents always quarrel with me because […]. Твір-роздум: Мова, наша мова Люди в процесі суспільної діяльності мають постійну потребу вступати в різні стосунки з іншими людьми, погоджувати з ними свої дії, ділитися власним досвідом і запозичати собі досвід інших членів колективу, давати поради й розпорядження і одержувати їх; інакше кажучи, люди завжди мають потребу в спілкуванні з іншими членами суспільства. Спілкування між людьми відбувається за допомогою […]. Білет № 3 Відповіді на білети. Англійська мова ПІд час перебування в країні, мова якої вивчається, Вас запросили до театру, а Ви хочете піти на дискотеку.

Ввічливо відмовтеся від пропозиції піти до театру, аргументуючи свою думку, погодьтеся на компроміс і запросіть друзів до кінотеатру. Yesterday my friend invited me to go to the theatre. But I am not a theatregoer. I prefer to […]. Білет № 7 Відповіді на білети. Англійська мова Ви щойно повернулися з першого заняття на мовних курсах у країні, мова якої вивчається. Розкажіть своїм батькам, якою була тема першого заняття, опишіть своє перше враження від класу та учнів, опишіть свою вчительку і види діяльності на уроці. You know that nowadays it’s very important to speak one or two foreign languages. That’s why I […]. Чоловік і жінка у сучасному світі З давніх-давен проблема стосунків чоловіка і жінки вирішувалася за допомогою національних традицій, виховання, релігійних переконань тощо.

Та й саме життя ніби підказувало, як мають складатися ці стосунки: Адам орав, Єва пряла. На жінці завжди трималася хата, діти. А чоловік мав здобувати їжу на кожен день. Та минали століття, і все значно ускладнилося. Нині жінка не […]. “Українська мова – державна мова України” Як це не дивно, але питання державної мови на території України стоїть досить гостро. Деякі люди вважають, що ніякої природної проблеми немає, що все це нав’язано безвідповідальними політиками, інші ж переконані, що питання державної мови в Україні дійсно має обговорюватися, і це має відбуватися досить серйозно. Ця тема викликає певний резонанс, а тому заслуговує на […]. Мова, наша мова Люди в процесі суспільної діяльності мають постійну потребу вступати в різні стосунки з іншими людьми, погоджувати з ними свої дії, ділитися власним досвідом і запозичати собі досвід інших членів колективу, давати поради й розпорядження і одержувати їх; інакше кажучи, люди завжди мають потребу в спілкуванні з іншими членами суспільства. Білет № 22 Відповіді на білети. Англійська мова До Вас мають приїхати гості з іншого міста. Ви не можете їх зустріти через певні обставини. Ви телефонуєте своїм знайомим і просите їх про допомогу. поінформуйте про своє прохання, поясніть, чому Ви не можете зустріти гостей, і попросіть про допомогу, опишіть зовнішній вигляд людини, що приїжджає. дайте інформацію про те, як її можна впізнати, про […]. Людина в сучасному світі Ми живемо у величезному і парадоксальному світі. Тут голод сусідить із розкішшю, бідність – з багатством, щастя – з горем. Одні люди в нашому світі натискають кнопки смартфонів, їздять в автомобілях, літають літаками, купаються в гарячому душі. А хтось набирає воду відром з каламутної річки і ніколи не навчиться читати і писати. Людство досягло технічного […]. Білет № 17 Відповіді на білети. Англійська мова У крамниці Ви хочете придбати одяг. У розмові з продавцем поясніть, яку річ Ви хочете купити, поінформуйте, який розмір Ви носите, який колір Вам подобається, з’ясуйте, де Ви можете приміряти запропоновану річ. One day I decided to buy a jumper because the weather was rainy and windy.

I didn’t have too much money to spend. […]. Білет № 14 Відповіді на білети. Англійська мова Уявіть, що Ви нещодавно повернулися з іншої країни. Розкажіть однокласникам про свою поїздку. Some days ago I returned from Great Britain. It was my dream to visit its cities and especially its capital. My guide told me a lot of interesting things about its history and showed me all sightseeing’s. I’d like to tell you Білет № 21 Відповіді на білети. Англійська мова Ваші друзі збираються провести спортивний турнір. обговоріть на зборах, які види спорту будуть представлені на цьому турнирі, чему Ви віддали перевагу саме цим, а не іншим, кого Ви збираєтеся запросити на турнір. My friends are going to hold a sport competition at the end of the school year.

We need to discuss what kinds of Білет № 18 Відповіді на білети.

Англійська мова Уявіть, що під час Вашого перебування в країні, мову якої Ви вивчаєте, Вам треба надати інформацію про кліматичні умови своєї країни. Розкажіть про особливості клімату України. The climate of Ukraine as well as of any other country much depends upon its geographical position. Ukraine is situated in the Southeastern part of Central Europe, so its Білет № 4 Відповіді на білети.

Англійська мова Уявіть, що Ви берете участь у роботі літнього мовного табору. Серед вас є учасники з різних країн. Розкажіть своїм одноліткам про основні історичні пам’ятки свого міста/села. I’d like to tell you about my native city.

Kharkiv is the second largest city and the capital of Kharkiv region, situated at the confluence of the Lopan, Udy Білет № 8 Відповіді на білети. Англійська мова Ви на канікулах і хочете купити тлумачний словник поцікавтеся, чи є в наявності такі словники, скільки вони коштують, яких видавництв ці словники, який їхній лексичний мінімум. When I arrived in London I understood that it’s necessary to buy a small dictionary because I heard lots of new words and expressions. I needed somebody’s advice. When Білет № 1 Відповіді на білети. Англійська мова Ви перебуваєте на канікулах в іншому місті. поінформуйте своїх батьків по телефону про те, де Ви зупинилися, яка погода, як Ви проводите час і що збираєтеся робити увечері. Yesterday I arrived in Great Britain. I decided to stay in one of the small hotels in London. My room is very comfortable. There is a bed, Білет № 12 Відповіді на білети. Англійська мова Ви зустріли свого товариша, якого давно не бачили. поділіться з ним своїми планами на майбутнє. Each of us has to make a very important decision at the age of 17 or 18 – to choose our profession. But the task is really very hard to fulfil because at this age we lack life experience, we Білет № 9 Відповіді на білети. Англійська мова Ви знаходитеся на мовних курсах. У групі Ви розмовляєте про свої дитячі захоплення. Ви розповідаєте про те, що і коли ви колекціонували, якою була Ваша колекція, де ваша колекція зараз та чи змінили ви своє захоплення. You know that in summer I attended English language school on Malta. One of the lessons was devoted to Білет № 11 Відповіді на білети. Англійська мова Уявіть, що Ви їдете за запрошенням друга на свято до країни, мову якої вивчаєте. Розкажіть, що ви знаєте про традиції святкування в цій країні. I’m glad to tell you that my friend invited me to visit him.

On the 30th of October I’ll arrive in London and we’ll have fun celebrating Hallowe’en. Hallowe’en means ‘holy Білет № 5 Відповіді на білети. Англійська мова Ви бажаєте поїхати на навчання до іншої країни. зустрічаєтеся зі своїм однолітком, що мешкає у цій країні. Розпитайте його про країну, поцікавтеся освітою в ній. I read a lot about the United States of America but I wanted to know more. That’s why I decided to write my pen-friend from the USA and asked to Білет № 15 Відповіді на білети. Англійська мова Ви берете участь у роботі літературного гуртка своєї школи. Розкажіть про свого улюбленого поета, дайте коротку характеристику його творчості. The roots of Ukrainian culture lie deep in the history of the nation. Having gone through centuries of hard and sometimes tragic developments, it is still alive in the hearts of people, in their customs, traditions Мова-посередник Мова-посередник – мова, що стала проміжною ланкою у поширенні оригінального літературного твору. Нині М.-п. вважаються розповсюджені європейські мови (Англійська, німецька, французька), якими переважна більшість перекладів виконується вперше. Наприклад, М.-п. для Лесі Українки у перекладі гімнів “Рігведи”, написаних санскритом, – німецька; І. Франко, перекладаючи індійські легенди з “Махабгарати”, також користувався німецьким посередником; П. Куліш, намагаючись Влада грошей в сучасному світі (твір-роздум) Кожен із нас хотів би здобути певну матеріальну незалежність та соціальний статус. І в цьому, зрештою, немає нічого поганого: що поганого в бажанні люди­ни забезпечити безбідне існування собі та своїй родині? Але питання не лише в бажанні мати гроші, а в тому, яке місце це бажання посідає серед інших людських потреб та прагнень. Чи не Твір на тему “Людина в сучасному світі” Ми живемо у величезному і парадоксальному світі. Твір ЗНО “Що в сучасному світі важливіше – бути освіченим чи мудрим” – 2 варіанти Аргументи, докази, приклади, висновок Варіант 1 Я вважаю, що в нашому світі важливіше бути мудрим. Між освіченістю та мудрістю існує різниця. Освіченим теж непогано стати: важливо добре вчитися у школі, читати хороші книжки та дивитися фільми, в яких є іскринка розуму. Але я наголошую на тому, що мудрим бути важливіше. По-перше, мудрість – це розумність Твір на тему “Українська мова в світі і в моєму житті” На даний момент в Україні проживає близько 45 мільйонів людей. Скільки з них вважає українську мову рідною? Це питання, на яке складно знайти відповідь. Останній перепис населення була в 2001 році, з тої пори дані застаріли. До того ж, вважати українську мову рідною і спілкуватися рідною мовою кожного дня – теж різні речі. А якщо Трагедія “маленької людини” в сучасному світі (за оповіданням Франца Кафки “Перевтілення”) “Одного разу, прокинувшись від неспокійного сну, Грегор Замза побачив, що він обернувся на страхітливу комаху” – так без будь-якої інтриги Ф. Кафка першими словами відкриває фабулу твору “Перевтілення”. Автор створює свій ворожий дивний світ, у якому нерідкістю є непереборне відчуження між людьми нездатними на справжню любов та на справжнє милосердя. Грегор Замза – головний герой Чоловік і жінка у сучасному світі (твір на суспільну тему) З давніх-давен проблема стосунків чоловіка і жінки вирішувалася за допомогою національних традицій, виховання, релігійних переконань тощо. Борис Харчук.

“Планетник”. Добро і зло в повісті, сучасному світі та в людині УРОК 47 Тема. Добро і зло в повісті, сучасному світі та в людині. Мета. Розкрити символічне значення образу квітки; з’ясувати роль художніх засобів, висловити власні роздуми про суть людського життя. Обладнання: схема-алгоритм. Епіграф: Того чекає благодать, Хто полюбляв однаково Людей, і птахів, і звірят

Колрідж Хід уроку І. Перевірка домашнього завдання. Мова – душа народу Мова – душа народу Твір (за складним планом) у публіцистичному стилі на суспільну тему План 1. Тернистий історичний шлях. 2. Мова – душа народу: а) значення етнічних особливостей; б) духовна сутність мови; в) вплив історичних подій на розвиток мови. 3. Збереження мови – обов’язок кожного українця. Історія народу нагадує тернистий шлях, що веде нас із МОВА АВТОРА ТА МОВА ДІЙОВИХ ОСІБ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ У казках і оповіданнях письменники описують події, розповідають про героїв (персонажів), про їх вчинки, настрої та почуття. Така мова називається авторською, або мовою автора. Крім того, у тексті виділяються діалоги, які якнайточніше (дослівно) передають розмови, висловлювання двох дійових осіб (персонажів). У мові персонажів можуть вживатися ненормативні слова – розмовні, “Рідна мова – це не полова, її за вітром не розвієш” Давним-давно люди стали замислюватися над загадкою мови, таємницею її походження.

Існує безліч припущень про появу і призначення мови. Одні вважають, що мова – це безцінний дар Бога; інші переконані, що здатність до мовлення виникла сама по собі; треті розглядають мову, як результат багатовікового перетворення мавпи в людину, адже саме здатність мислити і говорити відрізняє нас Рідна мова – найбільше багатство Багато скарбів залишили нам предки. Згадаємо лише найважливіші з них: Велесова книга, “Слово о полку Іго­ревім”, Київ, Львів. А ще пісні, а ще найродючіші у світі чорноземи. “Кароокі люди й співуча мова”, – так сказав великий український поет Богдан-Ігор Антонич. Коли згадують про Україну, завжди говорять про мову. Епітетів для неї можна підібрати кількасот, але Твір на тему “Що для мене рідна мова” Для мене рідна мова – це мова, якою зі мною змалечку розмовляли батьки. Це українська. Вона співуча, багата, поетична.

Це мова також моїх предків, але не всіх, бо серед них були також поляки та росіяни. Вони розмовляли іншими мовами. Рідною мовою я сказав своє перше слово: “Мама”.

Цією мовою мати та бабуся співали мені колискові Рідна мова у творчості українських письменників Немає народу, байдужого до рідної мови. Мотиви звеличення рідного українського слова звучать у творах найвизначніших синів України. Поетичне слово закликало народ берегти мову, бо, як писав. Воробкевич у вірші “Мово рідна”, хто забуває рідне слово, “той у грудях не серденько, тілько камінь має”. У кріпацькій поневоленій Україні лунало застереження Тараса Шевченка: Хто матір забуває, Наша мова – українська Усе наше життя пов’язане з мовою. Ми шукаємо найточнішого вираження думок або почуттів у словах. Можливості нашого пізнання безмежні, і так само невичерпними є можливості розвитку мови. Тому потрібно постійно дбати про наше слово, оберігати його коріння, леліяти його цвіт. Тоді наша мова буде багатою і співучою, сповненою музики й чарівності, життєвої правди й поетичності. РІДНА МОВА – БАРВІНКОВА. Ю. КОСИНСЬКА “РІДНА МОВА” Мета: формувати вміння працювати над текстом; удосконалювати вміння читати, розуміти зміст тексту; розвивати зв’язне мовлення; виховувати любов і пошану до рідної мови. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Мовленнєва розминка Робота над скоромовкою Їсть Валерка вареника, а Валюшка – ватрушку. Читання вірша Л. Компанієць “Отак у нас – щодня” III.

Вірші про Україну.

БАТЬКІВЩИНА Моя рідна Батьківщина Має назву Україна. В мене й нація своя – Українець в мами я. Є у мене й рідна мова, Де вкраїнське кожне слово. О.Довгий. РІДНИЙ КРАЙ Красивий, щедрий рідний край І мова наша солов’їна.

Люби, шануй, оберігай Усе, що зветься Україна. Ігор Січовик.

ДО НАС ЖУРАВЛИК ПРИЛІТАВ До нас журавлик прилітав, Він гарні віршики читав Про синє небо і весну, Про Чорне море і Десну, Про Україну – рідний край. Ти ще раз, друже, прилітай! СОНЯЧНИЙ ДІМ Привітний і світлий наш сонячний дім, Як радісно й весело жити у нім. Тут мамина пісня і усмішка тата. В любові й добрі тут зростають малята. Дзвінка наша пісня до сонечка лине: «Мій сонячний дім — це моя Україна!». Німенко. ПРО НАШУ УКРАЇНУ Ми дуже любим весь наш край, І любим Україну, Її лани, зелений гай, В саду — рясну калину. Там соловейко навесні Співає між гілками: Та й ми співаємо пісні — Змагається він з нами!

М. Познанська. МОЯ УКРАЇНА – ЦЕ ПІСЕНЬКА МАМИ. Моя Україна – це пісенька мами, Розлогі лани колосяться хлібами, Вишневі садочки, лелеки на хаті. Купають ставочки хмарки пелехаті. Моя Україна – то мамина ласка, Червона калина, бабусина казка. Це соняхи в цвіті, горобчиків зграя… Я кращої в світі країни не знаю. Л. Савчук. ПРО УКРАЇНУ Я тримаю у руці Кольорові олівці. Хочу я намалювати Кримські гори і Карпати. Степ і пагорби Дніпрові, І озера, і діброви, І веселку, і калину, Чорне море і Дунай – Все це наша Україна, Наш чудовий рідний край! Наталія Зарічна. МАЛЕНЬКА ВКРАЇНОЧКА А я дівчинка маленька, Україна — моя ненька. Край Карпатський — батько мій — Любий серцю, дорогий. В мене стрічка у косичці, Файні квіти на спідничці, З гір водичка у відерці, А Вкраїнонька у серці. Через річку, через поле Я піду по стежці в гори І смерічці заспіваю, Як я землю цю кохаю. Хай почує спів мій пташка І замріяна ромашка, І усі карпатські села, Бо щаслива я й весела. І.

Тучак. ЖУРАВЛИК З далекого краю, З далеких світів Журавлик на крилах Додому летів, Минав океани, Ліси і моря, Вдивлявсь крізь тумани: — Чия це земля, Чиї це долини, Чиї це луги, Чию це калину Гойдають вітри!

Впізнав батьківщину: — Моя це земля, Моє тут гніздечко І мова моя.

Пилип’юк. МАТИ-УКРАЇНО! Перше наше слово з нами повсякчас, Мати-Україно, ти одна у нас! Ниви і діброви, і садів окрас — Рідна мати Батьківщино, Ти ж одна у нас!

Хай же мир і дружба поєднають всіх, І дзвенить дитячий безтурботний сміх. Нам зоріє доля світла і ясна. Рідна мати Батьківщино, Ти ж у нас одна! Сингаївський. ЯК ТИ ЛЮБИШ УКРАЇНУ — Як ти любиш Україну, Мій маленький друже? — Нашу рідну Україну Люблю дуже, дуже! — З Україною нікого В світі не боюся. І щоранку я до Бога За неї молюся. Щоб була щаслива, дуже, Щоб була багата. Я люблю її так дуже, Як маму і тата. О. Лупій. ДОБРИЙ ДЕНЬ, МАТУСЮ УКРАЇНО (Пісня) Добрий день, матусю Україно! Сходить сонце радості й добра. Україно, я твоя дититна, Крапелька великого Дніпра. Приспів: Україно моя, золоті твої поля, Небо ніжно-голубе, що під ним усе цвіте. Яблуневі сади і смерекові ліси, Ніжна пісня солов`я — рідна матінка Земля. Не дивись, що я така маленька, Час мине — я швидко підросту І усю любов свого серденька Я тобі в дарунок принесу. Н. Рубальська. УКРАЇНА МОЯ — Що таке Україна?- Я спитав в журавля. — Працьовита країна, там багата земля! Я спитав у лелеки: — Де найкращі поля?

— Облітав я далеко, краще наших нема! Я спитав у синиці: — Де смачніше вода? В Українських криницях — відповіла вона. — Хто найкраще співає?- Я спитав солов’я. -Та хіба ж ти незнаєш? Україна моя. УКРАЇНКА Я — Українка! Горжусь і радію, Що рідною мовою я володію. Шевченковим словом умію писати. Слова мелодійні і вірші писати. Я — Українка! Живу в Україні, На вільній, єдиній моїй Батьківщині. Де все мені в радість: Ліси і садки, Озера й річки і глибокі ставки, Лани неосяжні, і гори й долини. Цвіт білосніжний у лузі калини.

В душі моїй солодко грає сопілка. Бо я з України! ДЕ НАЙКРАЩЕ МІСЦЕ НА ЗЕМЛІ? Де зелені хмари яворів Заступили неба синій став, На стежині сонце я зустрів, Привітав його і запитав: — Всі народи бачиш ти з висот, Всі долини і гірські шпилі. Де ж найбільший на землі народ? Де ж найкраще місце на землі? — Сонце усміхнулося здаля: — Правда, все я бачу з висоти. Всі народи рівні. А земля Там найкраща, де вродився ти! Виростай, дитино, й пам’ятай: Батьківщина — то найкращий край!

КОЛЬОРОВІ МІСТА Мов дивна мапа, олівці: Червоний – місто Чернівці. Оранжевий – Одеса-мама, Хоч кольорів там – ціла гама! Нас кличе жовтий без утоми До себе в гості у Житомир ! Як на ланах зелене збіжжя, Зелене місто Запоріжжя. А старовинний Борислав Блакитну барву нам прислав. По синій навіть важкодуми Спішать мерщій куди? У Суми. Лиш фіолетовий і досі я Ще не назвав.

Це ж – Феодосія! Всі кольори запам’ятати Поможуть вам міста, малята! Володимир Верховень. Ти одвічна — у пісні, у слові, Ти у думах співця-кобзаря, Україно моя казкова, Наше серце для тебе співа. Живи, Україно! Живи для краси, Для сили, для правди, для волі! Співай, Україно, як рідні ліси, Як вітер в широкому полі. Що то, діти, за країна – Неба синього блакить, На ланах у серпні жито Стиглим золотом блищить?

У якій, скажіть, країні Клімат лагідний, м’який? Бог відводить буревії, Негаразди всіх стихій? Люди мудрі, працьовиті У країні тій живуть.

На чуже не зазіхають І свого не віддадуть. У якій іще країні Так земля родить охоча? Наче пісня солов’їна – Мова ніжна і співоча? Гори є і полонини, Є моря, річки, ліси… Загалом, то є країна Невимовної краси! Гордо, голосно, дитино, Ти назви ім’я країни, У якій, хвалити Бога, Народився і живеш. Їй дочкою є чи сином І, коли ти підростеш, Будеш їй творити славу, Розбудовувать державу. Отже, зветься ця країна, Незалежна і єдина – Наша ненька – Україна! (Автор вірша Наталія Козленко) Дивися, безкрайнєє, синєє небо, Стоїть над землею, неначе шатро. Воно посилає любов нескінченну І щиро дарує надію й добро. У цьому шатрі килими золотаві – Із соняхів, жита, пшениці, вівса. А десь майоріють, як крапельки неба, Волошки блакитні. Яка ж то краса! Тут мешкають люди привітні та чесні, Хліб–сіллю гостей зустрічають вони. Земля наша щедра, родюча, багата – Усіх нагодують безмежні лани. Хай знає весь світ про казкову країну, Де синєє небо та жовті поля.

Хай квітне щаслива моя Україна! Найкраща, безцінна, любима земля. Якось каже мати сину: — Я молюсь за Україну, Щоб народ щасливим був, Про негоди позабув, Із домівок, хат усіх, Хай луна дитячий сміх, Хай шанують стариків, Скрізь звучить веселий спів, Хай обходить всіх ненастя, Серце хай тремтить від щастя! І я вірю, Матір Божа Україні допоможе! Фарби дасть мені матуся, Малювати я навчуся. Намалюю рідний край – Дім в селі, ставок і гай, Синє небо, жовте сонце Загляда до нас в віконце, Чорнобривці тут на гряді, Полуниці в палісаді, І хліба вже чималі, В небі линуть журавлі. Тут і гори, і долини, Тут річки, моря, рівнини, Тут тварини і птахи, Ось струмок сховавсь в мохи.

Мати в аркуш подивилась, Посмішка в очах з’явилась. І сказала мати сину: — Як люблю я Україну! Ця країна чарівна І єдина в нас вона. Який цікавий світ навколо, Ти, друже, тільки придивись! На небі сонця жовте коло, А поруч з домом – сад і школа, Живи, дорослішай і вчись! Дивись на квіти, на дерева, Вивчай птахів, комах, тварин, Ти станеш кращим і, напевно, В життя підеш сміливо й певно, Та пам’ятай, ти не один!

З тобою вся твоя родина: Батьки, бабусі та діди, З тобою друзі, Батьківщина, Тож, уперед, мій друже, йди! Україна в давній славі, В козацьких пригодах, На заквітчаних левадах, В рідних синіх водах. Україна в тих долинах І високих горах, На степах буйних, широких У гаях, у борах. Україна в білих селах, У густих садочках, У хрещатому барвінку, У синіх квіточках.

Україна на яворах Пташкою співає; На стрілецькії могили Голову схиляє.

Україна в чорноземі, Що родить пшеницю, — В глибинах, що дають нафту І сіль-сировицю. Україна в рідній мові І в пісні прекрасній, — Україна в рідній школі, В майбутності ясній. Україна в чистих хатах, І в сільській церковці, — У дитячому серденьку, В розумній головці, Україна в ясних зорях, В сонці, що над нами, — І в очах добрячих, ясних Рідненької мами. Я дитина українська, Вкраїнського роду, Українці — то є назва Славного народу. Україна — то край славний, Аж по Чорне море, Україна — то лан пишний, І степи, і гори. І як мені України Щиро не кохати? Мене ненька по-вкраїнськи Вчила розмовляти. І як мені України Щиро не любити? Мене вчили по-вкраїнськи Господа молити. За свій рідний край і нарід Я Господа молю: Зішли, Боже, Україні І щастя, і долю! Святковий день — двадцять четверте серпня, Так хочеться усмішок і пісень. Віднині Україна незалежна. Запам’ятайте, люди, світлий день!

Здійснилась давня заповітна мрія, Бажання і надія поколінь. Це почуття свободи серце гріє І піднімає думи височінь.

Давайте ж станемо пліч-о-пліч всі народи, Щоб славу України відродить. Щоб дружно жити, в радості і згоді, Ми України сестри і брати. Моя пісенна країна Зоветься в світі Україна. Пісні її до серця линуть Стрімким джерелом, небом синім, і у веселім дружнім крузі Пісні співають добрі друзі. У кожнім роді — незборима міць, А купно всі ми — моноліт держави.

Ми не загинемо в борні, Бо нині всі за волю встали. На український древній рід Такі державні заложив основи, Що скільки буде існувати світ, Нас не здолають у житті ніколи. Ми різні з материнської колиски, Та всі ми діти щирої землі. В родині вільній всі ми — українці Ми України доньки і сини Благословенна у віках земля З хлібами щедрими під небом синім. Велично й впевнено зійшла зоря Нової України! Вона в моїй душі, в серцях людей, У радощах та у скрутну годину. Ім’я її прекрасне і святе — Повіримо в Україну! Вона добро несе в новітній світ, Довічну віру й пісню солов’їну. Тож пам’ятаймо пращурів завіт — Любити Україну! Правічна і нескорена земля Хлібами сходить у прийдешню днину. Допоки світить праведна зоря — Шануймо Україну!

Квітка-Україна.Ігор Калиниченко. Як радісно ввечері стежкою йти У синім степу поміж трав кучерявих, І квітку чарівну у лузі знайти В сріблястім вбранні діамантів яскравих. Як вогник у нашім нелегкім житті Ця квітка для нас неповторна, єдина. Як сонце, сплелись пелюстки золоті, Немов пресвята українська родина. Цвіти, розквітай кольоровим вогнем, Любов’ю наповнюй серця незігріті. З тобою ми щастя жадане знайдем, Для мене завжди ти найкраща у світі! Лише Україна. Ігор Калиниченко Заніс рідний вітер у серце зернину, І чисте колосся з душі проросло. Лише Батьківщина, лише Україна Покладе надію мені на чоло. Не згасне народ, що по вільній стежині Ітиме до щастя, тепла й доброти. Лише Батьківщина, лише Україна Всіх нас приведе до святої мети!

Любіть Україну.

Володимир Сосюра Любіть Україну, як сонце, любіть, як вітер, і трави, і води… В годину щасливу і в радості мить, любіть у годину негоди. в грому канонад, що розвіяли в прах чужинців в зелених мундирах, в багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях до весен і світлих, і щирих. Моя Україна-Ігор Калиниченко Моя Україно, кохана землиця, Вродлива і юна, як чиста весна. Дай людям напитись з живої криниці, Щоб ніжно дзвеніла у серці струна! За тебе йшли битись на бій козаченьки, Стрільці Січовії, повстанці УПА. Поклали голівоньки браття рідненькі, Щоб зникла із серця солона ропа. За тебе земля обливалася кров’ю, За тебе гармати ревли у полях. Тебе захищали святою любов’ю, Щоб вийти на світлий і праведний шлях. Моя Україна-ІІгор Калиниченко Моя Україно! Сади забуяли, В озерах пливуть голубі небеса. Печаль і тривога у серці зів’яли, Квітує навколо чарівна краса. Солодкий нектар розіславсь у повітрі, Палає каштанами Київ дзвінкий, Хміліють квітки в золотистому світлі І пестить обличчя промінчик п’янкий. Як гарно вдихати повітря духмяне, Дивитись на стиглі, квітучі поля, І знати, що ти, моя ненько кохана, Уже незалежна і вільна земля. Моя Україно! І де б я не їздив, І де б не блукав я (о мати, прости!), Завжди проклинав я отих комуністів, Що довго тобі не давали цвісти. Моя Україно, рожевий серпанок, Напоєне збіжжя солодких полів. В барвистій росі прокидається ранок І віє над світом замріяний спів.

Я вірю, Вітчизно, ти станеш на ноги, Махнуть золотистим крилом рушники, І щастя затмить всі печалі й тривоги На вічні роки і прийдешні віки!

Моя Україно- Волинь і Поділля, Донбас, Придніпров’я, Карпати і Крим. Тебе не здолало фашистське свавілля, Не з’їли поляки, не вбив «Третій Рим»! Хай весни твої гомонять калиново, Летить крізь туман до майбутнього шлях, Хай з вітром бринить від Луганська до Львова, Від Ялти до Луцька блакитний твій стяг.

Єднаймося, браття! Хай чиста іскрина Запалить любов’ю гарячі серця, Й піснями наповниться вся Україна Від щастя, якому не буде кінця! Рідна мова. Ігор Калиниченко Рідна мово моя, що є краще за тебе, Що бринить наймиліш і співає ясніш? У тобі шум гаїв, усміх сонця і неба, Ти ростеш у душі, як зелений спориш. Рідна мово моя! Ти жагуча криниця, Ти черешня в цвіту, солов’їна струна. Кожне слово, мов зоряна крапля іскриться, В кожній пісні горить сонцесяйна весна. Рідна мово моя, в тобі сила козацька, Вільний подих степів, осяйна далечінь. Проведуть бандуристи по струнах зненацька, І злетиш ти, мов сокіл, в ясну височінь. Ти душа України, Ти в мені гомониш, як потік буйних вод. Треба сіять в серця твої чисті зернини, Щоб навіки воскрес український народ! УСЕ МОЄ, ВСЕ ЗВЕТЬСЯ УКРАЇНА Буває, часом сліпну від краси. Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,– оці степи, це небо, ці ліси, усе так гарно, чисто, незрадливо, усе як є – дорога, явори, усе моє, все зветься – Україна.

Така краса, висока і нетлінна, що хоч спинись і з Богом говори. (Костенко) Мати, мова, батьківщина – ось і вся моя родина.

Батьківщина, мати, мова – три цілющих вічних слова. Батьківщина, мова, мати – нас повік не роз’єднати. (Сингаївський) Серпень нам дарує незабутні миті: стяги українські в сонячній блакиті майорять крилато на держави свято. Приїжджайте, друзі, з нами святкувати!

(Вознюк) Моя рідна Батьківщина Має назву Україна. (Довгий) (Савчук) Наша Україно! Ми — твоя надія, Ми — твоє майбутнє й заповітні мрії. Будемо зростати, будемо мужніти, На твоїх просторах жити і трудитись. Щоб завжди цвіла ти вільна і єдина, Синьоока ненько — рідна Україно! (Книшова) До нас журавлик прилітав, Він гарні віршики читав Про синє небо і весну, Про Чорне море і Десну, Про Україну – рідний край. (Ігор Січовик) Літака спитав Лелека: – Ти куди летиш? – Далеко: в Україну – рідний край! – То, будь ласка, помахай Над моїм гніздом-селом Хоч однесеньким крилом!

(Ігор Січовик) Струмок серед гаю, як стрічечка. На квітці метелик, мов свічечка. Хвилюють, малюють, квітують поля – Добридень тобі, Україно моя! (П. Тичина) . дати поняття про однозначні та багатозначні слова, формувати вміння розрізняти такі слова, доречно використовувати їх у мовленні; удосконалювати вміння самостійно збагачувати власний словниковий запас, в тому числі за допомогою словників; виховувати любов до природи рідного краю. Щоб вирушити у казкову мандрівку, давайте спочатку проведемо мовну розминку, озброївшись необхідними знаннями та вміннями з теми «Лексичне значення слова». Це нам пригодиться під час подорожі. Учитель.

Перша зупинка — і ми у місті, в якому тільки дві вулиці. На одній із них проживають мешканці — слова Однозначні, а на другій — Багатозначні, У листі було написано: «Сьогодні вдома не було нікого. Я пішов гратися на кухню. І сам не помітив, як зламав спинку, відбив носик і відкрутив вушко. Що тепер буде?” Давайте ближче знайомитися з однозначними і багатозначними словами.

Використовую таблицю, на якій у два стовпчики записані слова: Прочитайте і спишіть речення.

Порівняйте значення виділених слів Чи можна їх назвати багатозначними і чому? Що спільного у їхніх значеннях (форма, колір, розташування, призначення)? Звірте свої міркування з поданими нижче. Міркуйте. Слово голова багатозначне, бо називає різні предмети.

Всі вони названі одним словом у різних значеннях: голова як частина тіла людини, орган мислення, керівник; перші ряди, перша частина чого-небудь (колони, загону, групи); частина організму деяких рослин. Щоб оселитися на деякий час у Лексиконії, подружитися з жителями- словами цієї казкової країни, вам доведеться пройти випробування, виконавши додаткові завдання. Вікно, освіч. не місяцем, повіс. ло на грубку дивну м. режку, кинуло посеред хати віковий хрест.(Г. Тютюнник). Місяць лютий гостро кутий.(Нар творчість). Записати слова у два стовпчики. Перший — однозначні, другий — багатозначні. Калина, ясен, вітер, море, льон, зелений, полотно, букет, лінія, сонце, жайворонок. Учасники гри тримають напоготові ручки. Ведучий голосно зачитує одне з наведених нижче слів, після чого гравці повинні швидко записати речення чи словосполучення, з якого б ясно випливало значення цього слова. Наприклад, якщо ведучий прочитає слово корінь, один учень може записати корінь рослини, другий — корінь квадратний, третій — корінь слова, четвертий — корінь зла тощо. Далі відповіді зачитують, і ведучий жартома оголошує, хто з учасників гри стане в майбутньому хліборобом, математиком, лікарем та ін. Завдання 7.

Уявіть, що розмовляєте з іноземцем, який ще недосконало володіє українською мовою. Продемонструйте свою спробу пояснити різницю у лексичному значенні слова корінь у словосполученнях: корінь петрушки, корінь слова, корінь невдач. . Мета уроку : Ознайомити школярів із прямим і переносним значенням слів, сформувати в них уявлення про переносне значення і його типи; виробити навички творення переносного значення слів за допомогою певних прийомів, сприяти збагаченню словникового запасу учнів, доречно і правильно вживати слова в переносному значенні; розвивати спостережливість за навколишнім середовищем. Любі друзі, я переконалася, що ви готові продовжувати мандрівку в Країну Знань, у якій є багато цікавого і корисного.

Наш всюдихід наближається до міста Скарбничка. Сидить Наталя біля вікна, милується барвистим килимом трав, пишною літньою зеленню дерев, ніжним серпанком яскравих і запашних квіток, котрі огортає своїм лагідним промінням сонце. Дівчинка замріяно поглянула на небо, по якому пливли, переганяючи одна одну, легенькі хмаринки. Бачить, як впевнено насуває на сонце велика темна хмара. «Оце зараз як гримне грім, як поллє з неї”, — подумала Наталя. Вона згадала дитячу пісеньку: «Іди, іди, дощику. ” «А чому саме » іди”?” — задумалась над цими словами. А краплини дощу падають, потоки його ллються на землю. — Слово іти однозначне чи багатозначне? Чи не задумувались ви над тим, що часом ознака одного предмета переноситься на ознаку іншого? Хто може навести приклади таких слів? Учні визначають, коли слово вжите у прямому значенні, а коли в переносному. — А чи є ще слова у тексті, вжиті у переносному значенні?

(Сонце огортає, хмара насуває, гримне грім). Спробуйте визначити їх лексичне значення. Зима блукає у саду, в душі моїй весна квітує. День зачерпнув по вінця сонце й приліг у холодочку ночі. На землю вечір сів, і сонце склало крила. Вітер затих, заснув. Тонкий папір, тонкий натяк, важкий пакунок, важкий погляд, мертвий птах, мертвий спокій, гарячий прийом, гарячий подих, крила пісні, крила орла, отруйне слово, отруйний напій. Гримить грім, гримить пісня; солодкий сон, солодке яблуко; свіжа думка, свіжа квітка; дитина плаче, зима плаче; солодкий чай, солодке життя. 8. Переписати, на місці крапок вставляючи пропущені букви. Підкреслити слова, вжиті в переносному значенні.

До якого стилю мовлення належить уривок? Які художні засоби в ньому використані? Сонце сіло. Землю обняла тиха ніч. Небо розгорнуло намет свій — синій, ш. рокий, гл. бокий. Зорі, мов малі діти, вд. влялися в нього своїми бл. скучими очима. Місяць плив по небу, розл. ваючи білувастий світ. «сонце сипало полум’ям з високого неба”, «небо сходилось з морем”, «з моря набігла хвиля. і почала ніби танцювати кругом човна”, «море застогнало і загуло”, «вітер свистів, шипів та ревів, як звір”? Отже, діти, ви у місті Скарбничці почерпнули багато знань та вмінь. Наступного разу ми помандруємо до таємничого острова, на якому дружно проживають цікаві істоти — Синоніми, Омоніми, Антоніми. До зустрічі з ними ви добре підготуйтесь. Школа української мови Івана Ющука. Словник української мови VI століття. У словнику зібрано понад 13 тисяч слів української мови слов’янського походження, які повністю або частково звучанням і значенням збігаються зі словами верхньолужицької (7,5 тис. слів), чеської (10,8 тис. слів), словенської (9,3 тис. слів), сербської й хорватської мов (10,2 тис. слів), території яких не межують з Україною. Можна з повною підставою припускати, що їх наші предки вживали ще до розселення слов’ян — у VІ й попередніх століттях, а не запозичили пізніше.

Ці слова є переконливим свідченням про побут, звичаї й життєві турботи наших далеких предків. Нові посібники. Ющук І.П. Українська мова: 52 уроки грамотності. 2232 тести. Довідник для учнів 5—11 класів та абітурієнтів. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 201— 240. ГОВОРІМО УКРАЇНСЬКОЮ! Украинцы в Украине должны говорить все-таки на украинском. Почему это важно, написал пользователь сети Facebook, известный в столичных субкультурных кругах как Зен. Когдато он и сам пользовался русским. Свои нынешние суждения об языковом вопросе он изложил в профиле под ником Zen Antipop. Объясняет, почему этот вопрос важен, а также – как легче решиться и начать говорить на украинском: Звісно ж, слід володіти якомога більшою кількістю різних мов. Це зручно й корисно. Але вкрай важливо не тільки знати, а й активно та щоденно послуговуватися мовою своєї країни. Спробую коротко обґрунтувати цю тезу. По-перше, це красиво! Українська є не лише однією з найдавніших, а й чи не наймелодійнішою мовою світу.

Це додає вам шарму. Бо російською навіть останній лугандонець може, і друг стєпєй калмик. А от гарною українською… Це стильно й концептуально: жити в окремій країні та спілкуватися окремою від усіх мовою, а не мовою сусідньої держави, наприклад. Це добре для економіки. Що більше людей спілкуються виключно українською, то більша потреба в іноземних компаній адаптувати свої продукти під нашу мову. А то не лише створює додаткові перепони для конкурентів наших фірм (а отже, певним чином захищає наш ринок, що в епоху глобалізації є вкрай важливим), а й також надає можливість заробити нашим людям і компаніям, зокрема надаючи послуги з тієї адаптації. Це захищає наш інформаційний простір не лише від проникнення в нього недружньої пропаганди, а й ускладнює збір даних з боку ворожої розвідки. Особливо це стосується чутливих сфер, як то радіоперемовини військових тощо.

Але й відкритих джерел це стосується не менше. Це забезпечує зв’язок поколінь і безперервність культурного й історичного спадку народу України. Навіть якщо ваші батьки є російськомовними, то їхні батьки швидше за все були україномовними, так само як і всі попередні покоління вашої родини. Навіть пращури педставників інших національностей, які споконвічно жили на нашій землі, поряд зі своєю національною мовою говорили ще й українською. Зокрема це стосується євреїв. Та й навіть якщо ваша родина – етнічні росіяни й усі ваші пращури володіли лише російською, то зараз саме час особисто вам започаткувати нову родинну традицію. Чому ні? Адже ваша родина й нащадки будуть жити тут, тож інтереси України – це й їхні інтереси також! Якщо ми самі, живучи в себе вдома, не шануємо власну історію, культуру й мову, то як нас будуть поважати інші народи? Не треба буде пояснювати іноземцеві (зокрема й росіянину), чому ти українець з України розмовляєш лише російською. Також це змушуватиме іноземців, що приїздять в Україну вчитися працювати або жити, вивчати саме українську, а не російську. Як показують останні події, занадто багато говорити російською небезпечно – вас можуть на цій підставі прийти “визволяти” зелені чоловічки путлєра, навіть якщо ви цього насправді не бажаєте. Крим, а особливо Донбас, уже догралися – не повторюйте цих помилок! Не соромтеся того, що ви наразі не надто досконало вмієте говорити українською.

Якщо ви не робитимете це регулярно, то ваше вміння НІКОЛИ не вдосконалиться. Єдиний спосіб оволодіти мовою – це регулярно її застосовувати. Що більше ви говоритимете українською, то легше й краще вам це вдаватиметься. Більше читайте українською. Купуйте українські книжки, газети та журнали, дивіться українські передачі, слухайте україномовне радіо. Дивіться фільми українською. Або такі, що дубльовані українською (тим паче, що професійний український дубляж часто є кращим за російський). В кінотеатрі йдіть на україномовний сеанс. Коли завантажуєте кіно з інтернету, шукайте копію з українським дубляжем. До речі, її дуже легко знайти. Майже всі фільми, наприклад, на ex.ua мають копію, де є кілька звукових доріжок, серед яких дуже часто є українська. Під час перегляду обирайте саме її. Якщо вам психологічно (або з інших причин) важко одразу перейти на тотальне спілкування українською, робіть це частково та/або поступово. Наприклад, почніть спілкуватися українською в себе в родині або серед найближчих друзів. Або, коли потрапляєте у нове коло спілкування, – спілкуйтесь одразу українською. Якщо вас не знали раніше, ні в кого не виникне здивування та зайвих запитань на кшталт: “Чего это ты вдруг по-украински заговорил?” Або спілкуйтеся виключно українською з незнайомими людьми – в транспорті, на вулиці, в магазині чи в ресторані, під час спілкування з операторами гарячих ліній, з міліцією та іншими держслужбовцями тощо. Це не лише полегшить вам психологічний перехід на мову, а й сприятиме відновленню україномовного навколишнього середовища. Бо досі, зокрема в Києві, панує феномен, що навіть коли людина вдома та з друзями спілкується природньо українською, то в громадських місцях та/або на роботі все одно переходить на російську (бо “так заведено”). Маємо змогу створити протилежний тренд. Якщо не можете українізуватися самі, українізуйте своїх (майбутніх) дітей. Купуйте їм українські дитячі книжки, показуйте україномовні мультики тощо. Віддайте їх до українського садочка, школи, класу. Всіляко плекайте їхню любов та повагу до української мови, історії, традицій, культури. Коли ви за кордоном, розмовляйте лише українською, тоді вас не переплутають з росіянами, яких в світі зараз люблять ще менше, ніж раніше. Не будьте схожим на “русо-турісто”! Почніть писати виключно українською. Наприклад, ділові листи або у твітері. Крім того, українізуйте речі навколо себе: – змініть інтерфейс телефона, інших ґаджетів, комп’ютера, веб-сайтів і соцмереж на українську. Наприклад, всі девайси від Apple завжди підтримували українську мову “з коробки” й не потребують додаткового її встановлення – просто поміняйте мову інтерфейсу в налаштуваннях і все. Facebook, twitter і навіть ВК й Одноклассники мають українську локалізацію (хоча останніми двома не рекомендує користуватися навіть СБУ) – в банкоматі, таксофоні та скрізь, де є можливість, обирайте українську. Де нема – запитуйте у власників, чому, й вимагайте, щоб було. Коли шукаєте щось у Ґуґлі чи деінде, шукайте спочатку українською. Не хвилюйтеся, Ґуґл розумний, і навіть російськомовні результати ви не пропустите, якщо вони будуть релевантні вашому запиту. Коли юзаєте Вікіпедію, заходьте спершу на українську версію, а на іншомовну лише, якщо такої статті в українській нема або ж інформації в ній не достатньо. Як альтернативу зразу раджу не російську, а англійську версію – вона зазвичай повніша й об’єктивніша, особливо зі спірних питань. Оці запити та фактичні переходи на україномовні сайти або їхні версії є вкрай важливими для підвищення статусу української у кіберпросторі, бо статистика все це враховує. – коли пишете оголошення чи табличку, пишіть українською. Навіть якщо це напис на вашому гаражі або оголошення у вас у під’їзді. Гадаю, ви зрозуміли ідею.

Можна ще багато чого тут вигадати. І все це легко перетворити на веселу гру й навіть змагання.

Хоча б і на змагання із самим собою. А головне, якщо ми самі почнемо усе це робити, жодних зусиль держави у цьому потрібному напрямку не знадобиться. Ми ж із вами вже переконалися, що суспільство діє значно швидше й дієвіше за державу.

До того ж, у держави зараз є завдання важливіші. Люстрація, наприклад. І ще. Якщо ви бажаєте любити Україну виключно або здебільшого російською (чи будь-якою іншою мовою) – це ваше право, я на нього не посягаю. Робіть, як вважаєте за потрібне. Але перед тим все ж перечитайте ще раз перші 8 пунктів цього допису й пообіцяйте мені подумати про викладені там думки, гаразд? До Дня рідної мови.

Матеріали для тих. хто хоче знати більше. Глотогонічні мотиви (грец. глотогонія – походження мови; розділ мовознавства, що вивчає походження й розвиток мови) у міфах різних народів тісно переплітаються з космогонічними. Мотив божественного творення світу силою слова простежується в багатьох міфах народів світу, навіть не пов’язаних між собою територіально і. рапануйський фольклор малює величну картину: «Повітря, газ, порожнеча. Море, небуття навкруги. Тьма. Перше тріпотіння, перше слово, яке створило світло…». Давньоєгипетські міфи приписують створення світу богові Птаху – «мовою і серцем»: задумавши світ у своєму серці, Птах називає задумане словами. В одному з давньоіндійських міфів ідеться про те, що мова передує богам і викликає їх до життя. У багатьох міфах акт створення світу є породженням слова. Причому мова існує задовго до появи першої міфічної людини. А Слово – це Думка, це Пам’ять, це Мрія, це духовні очі наші, якими бачимо ми себе, світ, і не просто бачимо, а розуміємо, безперервно пізнаємо, передаючи набуті знання нащадкам. Тож бережімо Його, своє Слово, бо Воно – Дар Божий. Одні народи вважали, що вміння говорити притаманне людині як такій, і коли перші люди були створені з певного природного матеріалу, коли в них з ’ явилася здатність відкривати рот, вони вже вміли говорити. Таким чином, мова начебто закладена в людину, а володіння мовою пов ’ язується лише з наявністю голосового апарата. Люди перестали розуміти один одного і розійшлися у різні кінці світу. Так виникли мови, а Вавилонська вежа так і залишилась недобудованою, звідти і вислів – «вавилонська вежа», у переносному значенні – справа, яка ніколи не буде завершена. Близьким до нього є вислів «вавилонське стовпотворіння», що передає кульмінаційний момент легенди – ту хвилину, коли люди вже перестали розуміти одне одного, проте все ще намагалися знайти щойно втрачену спільну мову ; у переносному значенні – великий гурт людей, де панує шум, галас, метушня. на яке заслужили зухвальці через свою непокору Богові, законам. Господній гнів може бути величезним, і тоді істота зовсім втрачає мову. У міфах багатьох народів, зокрема й українських, оповідається, що за якийсь гріх чи непослух Бог відібрав у звірів дар мови. І тепер їх можна почути лише вночі напередодні Різдва чи Нового року, якщо сховатись у хліві. Раз на рік воли, корови і коні говорять між собою людським голосом. Якщо господар дбає про них цілий рік, свійські тварини його хвалять. А погано ставиться до них – скаржаться. Іноді втрата тварин здатності говорити спричиняється не провиною самих звірів, а неправильними діями людей. Бушмени вірять, що їхні пращури вийшли з величезної дірки на землі, а слідом за ними з-під землі повалили табуни різних звірів. Тварини, як і люди вміли говорити. Коли настала ніч, усі зібралися під велетенським деревом. Людям було наказано не розпалювати вогнища. Тварини мирно спали у темряві, а люди все сиділи й сиділи. Їм стало холодно, і, незважаючи на застереження, бушмени розвели багаття. Тварини, охоплені жахом, розбіглися і від страху втратили мову. Українська молодь у Польщі.

Сам прикметник перед словом «молодь» вказує на національну приналежність мого покоління. Дійсно існує сьогодні в Польщі така група молоді, яка живе тут від народження і відчуває приналежність не до більшості, а до однієї з національних меншини.

Акція Вісла не спрацювала так, як планувалося, принаймні не в так швидкому темпі. Отже є чим радіти. Однак крім цього приємного почуття, що хоч трохи змогли ми щось сповільнити асиміляціний, має бути і твереза оцінка теперішнього стану української молоді, тобто майбутнього української громади в цій країні. Сьогодні молоді українці, мають свою велику батьківщину, якою у більшості випадків є Україна, хоч є одиниці, для яких батьківщиною не є країна Т.Шевченка, але держава Словацького. Трохи по-іншому виглядає ситуація з малою батьківщиною. Тут є три групи молодих українців. Перша: вірна Рідним Землям, якоюсь мірою плекає культ Закерзоння і в цей чи інший спосіб проявляє своє прив’язання до «украденого раю». Члени другої групи, малими батьківщинами називають ті населені пункти, в яких народилися, або до яких переїхали з метою здобувати освіту чи праювати – у них відчутний розрив зв’язків зі Старим Диковом, Торками і тд. (справа не ускладнюється коли йде мова про молодь, яка народилася на Рідних Землях). Третя група не визначилася з цим питанням і шукає. Що знайде і чи взагалі, щось знайде невідомо. Живучи у чужій державі серед польської більшості підлягаємо її впливам.

Це впливи на стиль життя, менталітет, підхід до традиції, цінностей, мови. Українська молодь початку ХХІ століття переважно спілкується польською мовою. Через 20 років українці правдоподібно будуть у більшості польськомовною громадою з почуттям приналежності до українського народу.

Мабуть наступним кроком, після втрати мовної ідентичності, буде втрата національності. Більшість із нас не дивується невживанню української мови. Навпаки польська мова в наших середовищах стала природною, а для декого може й рідною. Однією з причин такого стану є. брак слів. Наш словниковий запас дуже вбогий. Особливо коли йдеться про сучасну мову та її розмовний варіант. Ця порожнеча має вплив на поширення польської мови серед молоді – бо як сказати речення, яке повністю складається зі сленгу? З іншого боку ніхто не заважає нам шукати. В добу, коли майже все, що тільки можливо знаходиться в Інтернеті, то пошук інформації не такий складний (іншими словами: ніхто не заважає і не забороняє нам думати). Проте разом із зменшенням українськомовної молоді зростає кількість вишиванок, в які ця вікова група зодягається. Робить це не тільки з огляду на естетичні вартості але і з метою маніфестувати свою національність. Іноді це схоже на лицемірство, коли серед нашого натовпу одягненого у вишиванки лише одиниці розмовляють українською та часто єдині слова, які лунають це слова народних пісень. Молодь не говорить по-своєму бо не хочеться, бо так звикли, бо більшість польською спілкується і тд. Часто-густо молодий український патріот це той, хто відвідав більше наших концертів, гулянок і гучніше викрикнув «Слава!». Немає в нас більших проблем інтегрування. Знаємо один одного і чим більше ми знайомі тим більше інтегруємося.

Це таке «мистецтво для мистецтва». У нашому молодіжному виконанні «інтегрування для інтегрування» нерідко заступає всі прояви українства і активності. Слід відзначити, що не кожному відповідає виключно розважальна активність з алкотяжінням. Проте відсутність альтернативи (а не кожен спроможний її організувати), відштовхує від українського середовища. Людина природно починає шукати те, чим можна заліпити діру. І знаходить: у польському середовищі. Зрозуміло, що не організуємо в кожному місті театру, але можна хоч попробувати зробити щось інше. Це такий наш танець смерті. Часто складається враження, що танцюємо над своєю національною могилою, а черговий концерт це крок до неї. Чи свідомий? Костенко писала «Смерть, усе-таки це празник який буває тільки раз в житті». Зрозуміло, якщо помирати, то як оркестр з Титаніка, але не кожен має бажання переходити в український національний потойбічний світ. Вплив на формування молодої особистості має все те, що навколо неї відбувається. Сьогодні засоби масової інформації, дуже кольорові і порожні за змістом, переконують нас, що споживацький стиль життя кращий, що все належиться нам безкоштовно, що життя без зусиль, без праці задля ідеї, безперервний карнавал це найкращий вибір. З другого боку маємо дім (не будинок, а людей) і наші громади.

Вишиване лицемірство це не сьогоднішня вигадка. Воно не зродилося серед сучасної молоді. Нерідко наші «патріоти» українською спілкуються тільки в громаді, щоб «було видно, було чути», але вже не в себе вдома, не зі своїми дітьми. Так окрадається наступне покоління. У громаді відчутний брак підтримки наших шкіл. Буває, що у деяких населених пунктах не те, що не підтримують української школи але навіть знеохочують до неї дітей, молодь, батьків і роблять якусь антирекламу. Одну мою знайому, яка хотіла піти до українського ліцею вчителька української мови з пункту навчання так заохочувала, що дівчина просто не повірила в те, що порадить собі з українською мовою (інша справа – сенс існування саме такого пункту навчання). Часто це виглядає так: «я підтримую школу, вона потрібна, нехай вона існує але своїх дітей туди не дам». Дійшли ми до такого стану, в якому більшість пропозицій для члена нашої громади це заходи пивно-болотного характеру, після яких в голові нічого не залишається. Окрім того, що у своїй концертно-фестивальній біографії можна відзначити чергові точки. Весь час щось дається нічого не вимагається. Зокрема тому постійно бракує в громаді волонтерів. Просто, завжди цим хтось, не ми, займався і також не дуже нас, до цього досить закритого клубу організаторів запрошували. Навіть, якщо просили, то зразу ставили вимоги, які нам не під силу, забуваючи, що молодим кожен був.

Все те призводить до цього, що наша молодь тільки є. Часом лише тим «є» можна нас згадати. На загал, не тільки молодь звикла до того, що щоб бути справжнім і активним українцем треба тільки поїхати на якийсь фестиваль «і стільки з мене. Я свою «роботу» зробив». Стан дуже нездоровий. Очевидно є відхилення від, на жаль треба це слово вжити, норми. Так само як в математиці – виняток підтверджує правило. На мою думку варто було б на два роки припинити фестивально-танцювальні заходи. Залишаючи, скажімо, Ватру в Ждині і Ярмарок у Ґданську, які притягають молодь з цілої Польщі (проте Ярмарок за умови, що відбудеться повернення до традиції дводенного заходу з першим театральним чи театралізованим днем). Протягом цього пісного періоду проводити освітні заходи і реалізувати проекти, які мали б на меті піднести рівень громади. Це не мусять зразу бути великі конференції. Достатніми будуть зустрічі з історією, культурою, фільмом, поезією тощо. Необхідні для подальшого доброго функціонування нашої меншини є всякого роду вишколи для молоді. Освіта це один із гарантів збереження національності.

Змарнований, протанцьований (не йдеться про народні колективи!) потенціал це злочин. Достатньо згадати притчу про таланти. Освітні проекти дали б поштовх до іншого виду діяльності, яка не тільки б показувала нашу культуру але зміцнювала б українську ідентичність, забезпечила б кадри для роботи з наступними поколіннями. Можливо молодіжні конференції мали б позитивний вплив. Саме усвідомлення становища, в якому ми опинилися було б великим плюсом.

Потрібна позитивна реклама українських шкіл.

Також не всі, з огляду на фінансовий стан, спроможні віддати дитину до нашого освітнього закладу. Тут дуже потрібна солідарність — у співпраці з Церквами знайти такі сім’ї допомогти їм оплатити проживання дітей в гуртожитку. Звичайне незаважання українській справі самими українцями було б, за наших умов, успіхом. Потрібне усвідомлення того, що громадська діяльність це не прикрий обов’язок. Це щось, що попри те, що забирає час і сили, то не лише заряджає до подальшої роботи але і робить життя цікавішим та багатшим. Сьогоднішні українські концерти, фестивалі, які має не одне місто, забезпечують добру розвагу але, на жаль, не ґарантують розвитку національної свідомості і часто-густо навіть не інтегрують молоді. Вони не вирішать наших «молодіжних» проблем. Треба звернути увагу на те, що має українську перспективу. Українські школи це місце, яке дуже сильно збільшує шанси, що молодь не розчиниться в польському морі. Але не можна всієї відповідальності переносити на них. Виховання починається вдома. Підтримка школам є потрібна але обов’язкове навчання це не все. Попри всі переваги українських шкіл, то вони завжди залишатимуться місцем, до якого не дуже хочеться, а скоріш за все, треба ходити. Це право учня.

Тому важливою є підтримка ініціатив нешкільного але освітнього і виховного характеру. Для прикладу подам Пласт, організацію створену для виховування дітей і молоді. Пластування та всі інші форми української активності це не конкуренція для шкіл, пунктів навчання, парафіяльних ініціатив. Це альтернатива при чому українська альтернатива, якої багато немає. Вона вимагає мислення і вчить, що нічого в світі не дається а все треба собі здобути. Це один з найкращих протиполонізаційних щитів, тобто майбутнє нашої громади. Варто усвідомити, що всякі табори не проводяться задля виховників а задля учасників. Табори не є обов’язком для волонтерів, це можливість для дітей! (у нас багато хто думає по-іншому). Треба також вийти назустріч до нас (може врешті-решт прокинемося) і дати нам шанс. Шанс не тільки добре виконати завдання але і зробити помилку – без помилок ніхто не починав. З іншого боку можна б і від нас чекати ініціативи і більшої ідейності. Українська молодь у Польщі: хто вона? Які має ідеали? Чим цікавиться? Що з нею буде? Чи перейме обов’язки старших поколінь? Питання про стан української молоді ставляться зарідко. Вони дуже важливі, бо запитання про сьогоднішній стан мого покоління, це водночас запитання: бути чи не бути нашій громаді у майбутньому? Брак дискусії, діалогу чи навіть конфлікту між поколіннями це поганий знак. Можна припускати, що коли нема цього останнього, то є щось гірше – байдужість. Одні другим не потрібні. Моєму поколінню не буде передано, тобто буде змарновано напрацювання попередників, і ми, якщо станемо за кермом громади, то вже без традиції, тобто незрячі. А від цього користі нам, громаді, не буде. Змальована картина досить песимістична але щира. Все що тут написано і всі висновки спираються на мої досвід та спостереження і не претендують на істину. Якщо в когось є інший погляд і аргументи для його підтвердження, то з великою радістю їх почитаю чи вислухаю. А поки що, думаю, що з чистою совістю можна бити на сполох.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

самостійна робота паралельність прямих і площин у просторі

правила безпеки під час проведення дослідів з природознавства у початкових класах

географія 7 клас практикум кобернік гдз