обґрунтування параметрів технологічного процесу обкатування двигунів

обґрунтування двигунів параметрів обкатування процесу технологічного.

Центральні ремонтні майстерні на 550 капітальних ремонтів двигунів на рік. Технологічний процес ремонту двигунів. Проектування центральних майстерень, призначених для проведення капітального ремонту двигунів в умовах транспортного будівництва.

Протипожежні заходи та безпека життєдіяльності. Розрахунок доходу підприємства. Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже. Подобные документы. Визначення призначення та опис видів двигунів внутрішнього згорання, основні причини їх несправностей.

Організація цеху по ремонту двигунів внутрішнього згорання. Обґрунтування розробки проекту стенду призначеного для ремонту автомобільних двигунів. Якість ремонту стартерів і генераторів та технічне оснащення виробництва. Розрахунок режимів роботи і фондів часу, кількості головних і допоміжних робітників дільниці. Планувальне рішення споруди. Технологія ремонту комплектів електрообладнання. Призначення центральної ремонтної майстерні. Технологічний процес капітального ремонту будівельних машин. Розрахунок річної виробничої програми і трудомісткості робіт по ЦРМ. Призначення зварювально-наплавної дільниці. Умови роботи фланця піввісі. Характеристика дільниці заводу, призначеної для відновлення і з’єднання деталей. Розрахунок дільниці миття і розбирання заводу по ремонту двигунів. Розробка технологічного процесу на відновлення валика водяного насосу, розрахунок витрат на відновлення. Призначення розбірно-мийної дільниці, режим її роботи.

Розрахунок техніко-економічних показників ремонтно-механічного заводу. Вибір основного обладнання. Технологічний процес на відновлення валика водяного насосу двигуна і розрахунок витрат на нього. Будова і функціонування роботи генератора. Особливості його експлуатації, відмови та несправності. Розробка технологічної карти.

Розрахунок виробничої програми техобслуговування і ремонту та витрат по діагностиці електроустаткування автомобілів на стенді. Організація ремонту і технічного обслуговування машинного парку в господарстві. Розрахунок основних параметрів виробничого процесу машинно-ремонтної майстерні та її дільниць. Проектування технологічного процесу розбирання дифференціала трактора ЮМЗ-6. Визначення технологічних властивостей основної сировини. Вибір та обґрунтування технології виробництва бісквітного напівфабрикату. Характеристика основних видів сировини, що використовується у виробництві бісквітного напівфабрикату.

Розрахунок рецептури та обґрунтування параметрів технологічного процесу приготування. Енергетична цінність напівфабрикату. Апаратурно-технологічна схема. Соглашение об использовании материалов сайта.

Просим использовать работы, опубликованные на сайте, исключительно в личных целях. Публикация материалов на других сайтах запрещена. Данная работа (и все другие) доступна для скачивания совершенно быстро. Мысленно можете поблагодарить ее автора и коллектив сайта. Технологічна картка на страву «Лангет натуральний». Характеристика сировини для приготування страви. Розрахунок вартості страви. Організація робочого місця для приготування напівфабрикату та готової страви. Санітарні вимоги до обробки продуктів.

Характеристика хлібопекарських властивостей борошна. Особливості застосування житніх заквасок у виробництві різних видів виробів. Вибір апаратурно-технологічної схеми приготування тіста. Обгрунтування основних параметрів ведення технологічного процесу. Огляд рецептури ковбаси вареної Любительської. Нормативно-технічна документація виробничого процесу. Обґрунтування технологічної потоковості виробництва варених ковбас і сосисок. Розрахунок основної сировини та допоміжних матеріалів. Підбір обладнання. Розрахунки продуктів, схема напрямків переробки сировини. Вибір і обґрунтування технологічних процесів виробництва продуктів. Опис технологічного процесу з обґрунтуванням режимів виробництва. Санітарно-гігієнічні вимоги при виробництві молочних продуктів. Характеристика асортименту, основної та додаткової сировини, яка використовується при виробництві вершкового масла. Вибір способів виробництва, схема операцій. Графік організації технологічних процесів. Розрахунок площі цеху для виробництва продукту. Характеристика видів сировини, що використовується для виробництва пряників. Розрахунок уніфікованої рецептури на основі робочої для пряників без сиропу для глазурування. Підготовка сировини до виробництва, формування, випікання та пакування виробів. Загальна характеристика, значення в харчуванні, класифікація та технологічні особливості виробництва збивного горіхового напівфабрикату. Удосконалення технології та рецептури, дослідження впливу технологічних чинників на якість збивного горіхового тіста. . Вибір електроліту для досліджень проводився з урахуванням величини зношування припрацьовувальних деталей (знімання матеріалу), анодного виходу металів по струму й одержуваній мікрошорсткості робочих поверхонь деталей. На приводний вал машини встановлювалася спеціальна державка із закріпленим у ній хромованим кільцем, а на верхньому валу – державка з колодочкою (рис. 2.1). Хромоване кільце 2 закріплювалося між двох текстолітових фланців за допомогою болтового з’єднання. Для підведення струму до кільця, із внутрішньої сторони фланця 3 розміщалися два контакти з мідної фольги, припаяні до мідного контактного кронштейна 5, встановленому із зовнішньої сторони фланця. Колодочка 1 закріплювалася в кільці 2 за допомогою гвинтів і кронштейнів. Державка ізолювалася від маси машини тертя за допомогою текстолітової втулки. Джерело струму згідно рис. 2.1 підключався через підпружинену мідно-графітову щітку до мідного кронштейна 5 державки кільця й до гвинта 4 державки колодочки (рис. 2.2). Рис. 2.1. Схема проведення для визначення зношування й анодного виходу металу по струму при приробітку сполучення хромоване кільце — чавунна колодочка на машині тертя СМЦ-2: 1 – колодочка; 2 – хромоване кільце; 3 – ванночка з електролітом; 4 – кулонометр №1; 5 – кулонометр №2; 6 – діоди Д-242; 7 – понижуючий трансформатор ТС-1,5/0,5; 8 – регулятор напруги РНО-10-250; 9 – вольтметр; 10 – амперметр Э514.

Вихід за струмом розраховувався за загальноприйнятою методикою. Кількість електрики, затрачувана на травлення деталей, оцінювалося за допомогою мідних кулонометрів 4 й 5 (рис. З метою відділення анодної складової в схему кулонометрів включалися діоди 6. Частота обертання колінчатого вала на установці регулювалася електродвигуном з фазним ротором зміною опору змінних реостатів у ланцюзі ротора. Зміна режиму тертя і його вплив на припрацьовуваність сполучень ЦПГ визначалися по зміні струмових параметрів (I, U). Використання деталей ЦПГ виключає можливість прямого виміру спадання напруги й сили струму в сполученнях під час ЕХМП. Властиво зміна режиму тертя в сполученні кільце — гільза визначалося по зміні електроопору електроліту в зазорі між хромованим кільцем і гільзою при ЕХМП. Зіставленням отриманих закономірностей зміни опору електроліту в сполученнях кільце — гільза й поршень — кільце — гільза робився вивід про зміну опору в сполученні поршень — кільце при ЕХМП. а, б – секційний поршень, відповідно без і із хромованим кільцем; в – схема електрична підключення джерела струму й осцилографа до деталей ЦПГ: ТТ – трансформатор струму; 1 й 2 – канали осцилографа Н327-3; А – амперметр. Деталі контролювалися по величині зазору в сполученнях кільце — канавка поршня й поршень — гільза й підбиралися відповідним вимогам. Прилеглість компресійних кілець визначалася в гільзі за методикою ГОСТ 621-87Е і ГОСТ 7295-81.

Шорсткість поверхонь тертя вимірялася на профілографі-профілометрі моделі 201. З профілограмам визначалися висотні, крокові й структурні параметри (ГОСТ 2789-73). Для зняття профілограми з бічної поверхні кільця, останнє прикріплювалося до торцевої поверхні призми із встановленим предметним столиком. За допомогою мікроскопа голка прилади встановлювалася точно в «лунку», прорізану на верхній крайці хромованого кільця 4 тонким гострим інструментом. При профілографуванні дзеркала гільзи циліндрів, остання укладалася безпосередньо на призму, встановлену на рухливій плиті. Профілографування юбки поршня також проводилося з використанням призми, встановленої на рухливій плиті. При вимірі поперечної шорсткості обох торців канавки поршня, останній встановлювався безпосередньо на рухливій плиті. Профілографування торцевих поверхонь кільця здійснювалося в поздовжньому й поперечному напрямках. На основі отриманих результатів досліджень розроблялися рекомендації з удосконалення існуючої технології ЕХМП основних сполучень автотракторних двигунів при їхньому капітальному ремонті. Вирішувалося компромісне завдання – досягнення хромованим кільцем повної прилеглості до сполученої гільзи при її мінімальному зношуванні. Вдосконалена технологія ЕХМП циліндро-поршневої групи двигунів перевірялася на розгорнутих дослідженнях, при цьому привід колінчатого вала здійснювався з використанням модернізованого обкаточно-гальмівного стенда КИ-4893Б ГОСНИТИ. Досліди проводилися в одному блоці-картері без заміни деталей КШМ, а змінними були тільки поршні, кільця й гільзи циліндрів. Випробування досліджених двигунів, що пройшли ЕХМП деталей ЦПГ проводилися на модернізованих обкаточно-гальмівних стендах КИ-4893Б ГОСНИТИ і КИ-4935 ГОСНИТИ.

У процесі випробувань визначалися техніко-економічні показники двигунів: потужність крутного моменту, витрата палива, прорив газів у картер, а після 60-ти чергових випробувань і вигар масла.

Після макроприпрацювання по скоректованих режимах ЕХМП деталей ЦПГ двигуни дозбиралися відповідно до існуючої технології ГОСНИТИ, піддавалися стендовій обкатці по скорочених режимах. Для порівняння були зібрані й обкатані три двигуни по режимах типової технології ГОСНИТИ (контрольні двигуни). Шестидесятигодинні стендові випробування й випробування на вигар масла проводилися відповідно до вимог ГОСТ 18509-88, з використанням модернізованого обкатувально-гальмівного стенда КИ-4893Б ГОСНИТИ. Після макроприпрацювання по скоректованих режимах ЕХМП деталей ЦПГ, двигуни складалися відповідно до існуючої технології ГОСНИТИ, піддавалися стендовому обкатуванню по скорочених режимах, 60-ти годинним стендовим випробуванням і вигарним випробуванням. Після чого двигуни розбиралися для контролю деталей ЦПГ. Для порівняння були випробувані комплекти ЦПГ, обкатані за типовою технологією ГОСНИТИ (контрольні ЦПГ). Деталі ЦПГ припрацьовувалися у тому самому блоці-картері, без зміни деталей КШМ, деталей і вузлів системи подачі палива, змащення, охолодження й газорозподіли. При цьому мінялися тільки гільзи циліндрів, поршні й поршневі кільця. Для проведення експлуатаційних випробувань дослідні двигуни розділялися на дві партії. Двигуни першої партії комплектувалися ЦПГ, що пройшли ЕХМП по скоректованих режимах, а двигуни другої партії – ЦПГ, що пройшли ЕХМП по існуючих режимах. Для порівняння були випробувані двигуни, зібрані й обкатані за типовою технологією ГОСНИТИ.

У процесі стендових випробувань для підготовки ЦПГ до експлуатаційних випробувань визначалися техніко-економічні показники двигунів: потужність крутного моменту, витрата палива, прорив газів у картер й ін. за ДСТ 18509-88. Для визначення міжремонтного ресурсу двигуни після стендових випробувань передавалися в господарства для проведення експлуатаційних випробувань. Оцінка працездатності дослідних і контрольних двигунів проводилася в рядових умовах експлуатації. Особливості конструкції стенду для обкатування та випробування двигунів. Стенд обкатувально — гальмівний має основні вузли: двигун — гальмо у зборі з ваговим механізмом і пультом контрольних приладів, регулювальний реостат, електрошафа, пристосування для установки двигуна бачок для палива і пристрій для виміру витрати палива. До складу двигуна-гальма в зборі входить балансирна електромашина, ваговий механізм і пульт контрольних приладів, змонтовані на загальній плиті і карданний вал, Балансирна електромашина служить приводом при холодному обкатуванні двигунів і гальмом при обкатуванні двигунів на потужність. Вона являє собою асинхронний електродвигун з фазовим ротором. За допомогою двох опорних цапф корпус електромашини підвішений на стійках,закріплених на плиті, що забезпечує йому можливість повороту щодо подовжньої осі. При роботі електромашини обертаючий момент ротора створює реактивний момент на її статорі, що прагне повертати корпус електромашини в протилежному напрямку. Тому що реактивний момент на статорі дорівнює обертаючому моменту ротора, то по реактивному моменті визначається гальмівний момент чи момент тертя при холодному обкатуванні двигуна. 1.1 – Обкатувально — гальмівний стенд для обкатування і випробовування двигунів: 1 – рама електромашини; 2 –балансирна електромашина; 3 – вагомий механізм із пультом контрольних приладів (манометр, тахометр, термометри, води і мастила); 4 – редуктор; 5 – рама для встановлення двигуна. Електромашина працює в двох режимах: рухомому і генераторному; руховий режим роботи електромашини використовується при холодному обкатуванні автотракторного двигуна, а генераторний – при гарячому обкатуванні двигуна під навантаженням (у цьому випадку електромашина використовується як електричне гальмо). В генераторному режимі електромашині починає працювати автоматично, як тільки її ротору повідомляється двигуном, що обкатується, швидкість обертання вище синхронної (понад 1500 об/хв.). При цьому електромашина виробляє електроенергію і віддає її в живильну мережу (з коефіцієнтом рекуперації 0,5 до 0,85). Для зменшення опору кочення корпуса електромашини підводки до обмоток статора і щіткам ротора виконані спеціальними гнучкими проводами. Вивідні клеми проводів закриті коробками. Поруч з передньою стійкою змонтований шестерний привод, до датчика дистанційного электротахометра, службовця для виміру швидкості обертання колінчатого вала двигуна, що обкатується. Для можливості виміру швидкості обертання ручним тахометром в кришці передбачений осьовий отвір. Вал ротора електромашини з’єднується з двигуном, що обкатується, за допомогою карданного вала, що дозволяє встановлювати двигун, що обкатується, щодо електромашини з деяким зсувом осей.

Карданний вал закритий кожухом, що має відкидну частину. На кожусі встановлені два стовпчики, на яких закріплені важіль включення паливного насоса двигуна і важіль керування подачею палива (акселератор). Важелі зв’язані з паливним насосом за допомогою тяг. Ваговий механізм являє собою маятниковий силовимірювач, який використовується для виміру гальмового моменту при, обкатуванню двигунів під навантаженням моменту, що крутить, при холодному обкатуванні. Момент передається на корпус електромашини, що зв’язаний з ваговим механізмом і демпфером за допомогою кронштейна. Ваговий механізм змонтований на стійці, закріпленої на монтажній плиті. Регулювальний рідинної реостат служить для пуску балансирної електромашини і регулювання швидкості обертання її ротора при роботі електромашини в руховому режимі, а також регулювання навантаження при роботі електромашини в генераторному режимі.

Пристосування для установки двигунів складається з 2-х подовжніх плит, що закріплюються на фундаменті, двох поперечних плит і чотирьох стійок. Верхні поперечні плити можуть переміщатися по нижнім в подовжньому напрямку. Стійки можуть переміщатися по верхніх плитах в поперечному напрямку. Кожна стійка має опорну поверхню, що може переміщатися по висоті. На цю поверхню встановлюється двигун, що обкатується, базовою настановною чи поверхнею спеціальним настановним куточком (пристосуванням). Конструкція пристосування універсальна, тобто дозволяє встановлювати двигуни будь-яких марок.

В випадку використання стенда для обкатування двигунів однієї марки, більш зручно і раціональне кріплення їх на спеціальних стійках. З’єднання двигуна, що обкатується, з карданним валом здійснюється за допомогою сполучних пристроїв, що так само, як і настановні косинці, повинні бути виготовлені споживачем, відповідно до приєднувальних розмірів двигунів, що обкатуються. Паливо до двигуна, що обкатується, надходить з настінного бачка, розташованого на висоті близько 2 м від рівня підлоги. Бачок постачений покажчиком рівня палива.

З бачка при відкритому запірному кранику паливо по трубопроводу надходить до триходового крана (рис. 1.2), а потім, через трубопровід паливо підводиться до двигуна. 1 – трубопровід; 2 – вантаж; 3 – ваги; 4 – трубопровід; 5 – скляна судина; 6 – обід; 7 – трьохходовий кран; 8 – полка під ваги; 9 – трубопровід; 10 – покажчики. Пристрій для виміру витрати палива (рис. 1.1) випробовуваного двигуна складається з циферблатних ваг 3, на 10 кг, встановлених на полку 8, на передній стінці якої змонтований триходовий кран 7. На одній чашці ваг за допомогою ободка 6 закріплена скляна посудина 5, в який по трубопроводу заливається необхідна кількість палива; на іншу чашку ставиться вантаж, що врівноважує, 2. курсовая работаНажав на кнопку «Скачать архив», вы скачаете нужный вам файл совершенно быстро.

Перед скачиванием данного файла вспомните о тех хороших рефератах, контрольных, курсовых, дипломных работах, статьях и других документах, которые лежат невостребованными в вашем компьютере. Это ваш труд, он должен участвовать в развитии общества и приносить пользу людям. Найдите эти работы и отправьте в базу знаний. Мы и все студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будем вам очень благодарны. автореферат Автоматизація процесу відновлення гільз циліндрів сільськогосподарської техніки. Загальна характеристика основних механізмів і закономірностей процесу деформування гільзи. Аналіз способів підвищення ефективності технологічного процесу відновлення гільз циліндрів сільськогосподарської техніки методом термопластичного деформування. Нажав на кнопку «Скачать архив», вы скачаете нужный вам файл совершенно быстро. Вибір способів відновлення деталі. Вибір технологічних баз. Технологія відновлення кожного дефекту. Технологічний маршрут відновлення деталі. Вибір обладнання та засобів технологічного оснащення. Розрахунок припусків, режимів обробки, норм часу. Економічне обґрунтування проекту та аналіз складу парку машин і обладнання. Вибір розташування підрозділів і допоміжних формувань машинного парку. Виробнича діяльність ремонтної майстерні, схема процесу ремонту. Розробка ремонтного креслення деталі. Аналіз ремонтопридатності шатуна та способів відновлення шатунів. Знос отвору верхньої голівки шатуна під втулку і отвори втулки під поршневий палець. Зенкерування бобишок кришки під голівки шатунних болтів.

Хонінгування отвору нижньої голівки шатуна.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

самостійна робота паралельність прямих і площин у просторі

правила безпеки під час проведення дослідів з природознавства у початкових класах

географія 7 клас практикум кобернік гдз