українська мова за професійним спрямуванням шевчук клименко читать

за професійним шевчук українська клименко читать спрямуванням мова.

Шевчук Українська мова за професійним спрямуванням : Підручник. – 2-ге вид., виправ. і доповнен. Шевчук, І Клименко. –. : Алерта, 2011. – 696. 1. Наведіть і прокоментуйте дефініції понять «план» і «конспект» у контексті навчальної, науково-дослідної та професійної діяльності. 2. Прочитайте уважно текст. З’ясуйте, який різновид наукової літератури він репрезентує. Складіть питальний і тезовий плани та визначте, аргументуючи, можливі сфери їх практичного використання. Мовна політика у сфері наукової комунікації повинна враховувати як пріоритети розвитку самої науки, так і інтереси національно-культурного будівництва. Розвиток науки й культури – різноспрямовані процеси. Наука тяжіє до єдності попри мовні кордони і бар’єри ідеологій. Культура ж прагне неповторності, являє світові унікальний духовний портрет нації.

І разом з тим це пов’язані між собою процеси: наукова творчість є інтелектуальною вершиною національної культури. Зв’язок цей забезпечується національною мовою, її текстами. Якою ж повинна бути мова науки як інтеграл світового пізнання і водночас складова національних культур? Методологія у мові науки виділяє дві частини: природну мову й мову формалізовану, яка надбудовується над природною, увиразнюючи окремі її фрагменти. Дискусія розгорнулася навколо того, чи повинна ота, неформалізована частина наукової мови уніфікуватися або ж доцільно, щоб вона була виражена відповідними національними мовами. При цьому висловлювалися дві крайні думки. Перша: не треба наукову продукцію видавати національними мовами, це перешкоджає ефективній комунікації, до того ж економічно невигідно, пов’язано з витратами на переклад, папір. Інша думка: вилучаючи з науки національні мови, ми свідомо руйнуємо інтелектуальний потенціал нації, позбавляємо літературну мову наукового стилю, тексти якого зберігають фундаментальні інтелектуальні та духовні цінності. Соціальні, економічні та моральні наслідки цього зиску відчуваються вже зараз. Обговоренню проблеми мова науки у відношенні до національної мови, на наш погляд, бракує важливої дихотомії: мова наукової творчості, тобто мова думання суб’єкта, який пізнає /мова наукової комунікації/. Прибічники уніфікації наукової мови враховують лише другу площину цього протиставлення. Справді, історично наука розвивалася в умовах білінгвізму, мала мову-посередницю, функції якої в різні часи виконувала то одна, то інша з розвинених мов. Загальновідома роль грецької, латинської мов в античному світі, старослов’янської – у слов’янському. Так, у ХVІ-ХVІІ ст. словотворчі засоби російської та української мов були недостатньо розвиненими для забезпечення потреб величезних нововведень, здебільшого термінів, стимульованих петровськими реформами. У цей період латина стає мовою комунікації Києво-Могилянської академії, братських шкіл. Чому латина у XIX ст. не виконувала вже тих функцій, хоча була відома, входила до програм гімназійного курсу? Очевидно, вона була витіснена об’єктивним процесом наукового пізнання.

У період бурхливого розвитку науки відбулося «зіткнення» мови думання і мови комунікації. З ускладненням науки об’єкт, який пізнає, прагнув найкращої, оптимальної форми вираження пізнаного. Такою формою могла бути лише мова думання, рідна мова. Численні самоспостереження вчених – представників віддалених наук – над характером власної творчості підтверджують цю тезу: мислення як частина внутрішньої наукової творчості оформлюється, вербалізується в них рідною мовою. . Мовна політика останніх десятиліть в Україні була спрямована на інтернаціоналізацію науки, створення умов для наукової комунікації і не враховувала, не стимулювала цей глибинний мовний момент наукової творчостіНаукова продукція математичних, природничих наук, тобто наук, які досягли значного ступеня формалізації, була переведена на мову-посередницю: або російську, або англійськуВідтак, у науковому стилі української мови з’явилися лакуни, почалася девальвація наукового стилю, саме того зі стилів, яким мова зусиллями української інтелігенції розбудувалася в пожовтневий період, можна сказати, відродила його у своїй системіНаслідки цієї ситуації настільки непересічні, що змушують не лише лінгвістів, взагалі науковців, а й викладачів навчальних закладів невідкладно з’ясувати їх через усебічний аналіз проблемиЖиття наукове повернулося «на круги своя», і сьогодні обговорення мовної ситуації в національних республіках ставить питання про те, якою бути мові науки, чи буде далі розвиватися науковий стиль літературних мов Семіологи вивели цікавий парадоксУ глобальному масштабі існування мовних бар’єрів у науці сприяє її розвитку; в мікромасштабі, відносно окремих учених, воно є гальмом, оскільки наукова робота вимагає знання іноземних мов, або хоча б перекладних працьЗважаючи на сказане, мовна політика незалежно від «мовного котла» повинна стати більш гнучкою, враховувати об’єктивні фактори і творчої діяльності, і наукової комунікаціїЯкщо соціальні умови: кількість населення, що говорить національною мовою; кількість наукової інтелігенції, яка користується національною мовою в роботі; рівень розвитку літературної мови; стан термінологічної роботи – дозволяють, то і в гуманітарних науках, і в математичних, і в природничих, і в технічних науках функцію засобу наукової творчості й комунікації може виконувати національна літературна мова (за ЛАлексієнко)3Назвіть обов’язкові вимоги до оформлення цитат у науковій роботіЗ’ясуйте, якими мають бути за кількістю та обсягами цитати в тексті на­укової доповіді й статтіСформулюйте всі правила наведення та оформлення цитат і проілюструйте їх прикладами з фахових текстівЛітературна мова, крім загальновживаної частини, має численні підмови, які задовольняють потреби спілкування людей в найрізноманітніших сферахОднією з таких підмов є наукова мова (інші назви – мова науки й техніки, фахова мова), найголовнішу частину якої становить термінологіяНаукова термінологія – вище породження людської думки, національної за своїми витоками і формою, міжнародної за поширеннямПрофесійне спілкування в будь-якій галузі неможливе без термінологіїПо-перше, термінологія є головним джерелом поповнення лексичного складу високорозвинених сучасних мовСаме термінологія як частина природної люд­ської мови є найуніверсальнішим засобом зберігання, передавання, оброблення інформаціїОбсяги ж інформації зростають шаленими темпами: за даними на­уковців, зараз її обсяги подвоюються через кожні п’ять-сім років, що спричиняє так званий «термінологічний вибух» – появу великої кількості нових термінівПо-друге, наукове знання інтернаціональне за своєю природоюУ сучасному світі відбуваються потужні інтеграційні процеси, які не оминають на­укової сфери і висувають проблему міжнародної стандартизації термінів як основи для порозуміння між фахівцями різних країнПо-третє, українська термінологія, яка повинна розвиватися разом із термінологіями інших національних мов, має низку специфічних проблем, зумовлених історично, гостру потребу у створенні національних термінологічних стандартів, термінологічних словників тощоУкраїнська термінологія – одна з найдавніших природно сформованих національних терміносистем, витоки якої сягають періоду Київської РусіСвідченням цього є слова, зафіксовані в «Повчанні дітям» Володимира Мономаха, у Київському літописі, пізніше – в Галицько-Волинському літописі, «Руській правді» тощо: ремственник, купець, ціна, вира, продаж, мито, дань («податок»), ряд («угода»)У 14-16 століттях українська економічна термінологія представлена в ак­тових книгах, грамотах, універсалах, перших українських словниках, працях ГКониського, ГСковороди: економія, доход, достаток, скарб («казна»), застава, ревізія, облігація, завдаток, зарука, кошти, концесія, контрактІнтенсивний розвиток української термінології економіки розпочинається з другої половини 19 століття, коли, долаючи суспільно-політичні перешкоди, з’являються наукові економічні розвідкиПодолинського, ОТерлецького, І.Франка, БНавроцького та ін., переклади українською мо­вою економічних праць ГШеля, ЕШафля,Смітта,Маркса, виходять спеціальні періодичні видання «Економіст», «Господар і промишленник», «Народне багатство», «Часопись правнича й економічна»Від 1909 року економічні дослідження зосереджуються при Науковому товаристві імені Тараса Шевченка, яке публікувало «Студії з поля суспільних наук і статис­тики», та при часописі «Економіст»У цей період економічна терміноло­гія поповнюється лексемами банкротовання, відшкодування, бухгальтерія, льомбард, депозит, акцепт, дотація, субсидія, маклер, вексель, біржа, лізинг, брокер, рахунок, кредит, інтензивне господарство, прайс-курант, зиск, у биток та ін20-ті роки 20 століття (період українізації в УРСР) називають «золотим десятиліттям» української термінологіїУперше за всю свою історію терміно­логія в Україні розвивалася за визначеним планом і за державної підтримкиЯк зазначав Олександр Оглоблин, «проблема української економіки в цей час виходить з тих закутів, в яких вона раніше перебувала, як на ширші простори виходить наукова й громадська думка українська»Зусилля фахівців і філоло­гів координував Інститут української наукової мови, створений 1921 рокуЗ 1924 року в соціально-економічному відділі Інституту розпочала роботу еко­номічна секція, яка підготувала «Словник економічної термінології: Проект» за редакцією ГКривченка.Ігнатовича (К– X., 1930)Словник охоплю­вав термінологію теоретичної і прикладної економіки, економічної географії, загальної статистики, фінансової наукиУ ці ж роки з’являються численні наукові, навчальні, популярні видання з економікиРозвиток економічної термінології в цей період орієнтувався переважно на національні мовні ресурси, пор.: калькуляция – розцінка, процент – відсоток (похідні: відсотковий, відсоткувати, відсотковуючи, відсоткування), до­ход валовый – прибуток гуртовий, казначейство – скарбниця, страхования – убезпечення, кредитор – кредитор, позичник; субсидия – допомога, субсидія; депонент – депонент, вкладам1933 року після виходу статтіХвилі «Знищити коріння українського буржуазного націоналізму на мовному фронті» здобутки «золотого десятиліття» було оголошено національним шкідництвом, а більшість виданих словників було вилучено з обігуДо кінця 80-х років XX століття українська економічна термінологія розвивалася в напрямі мінімальних розходжень з аналогічною російською термінологієюЗ 1990 року з набуттям українською мовою статусу державної розпочався новий період розвитку української термінології економікиНа сучасному етапі можна виділити кілька підходів до розв’язання проблем упорядкування української економічної термінології: 6Визначте за поданими анотаціями жанри відповідних наукових першоджерел і спрогнозуйте їх назви та, де не зазначено, адресатівПрокоментуйте роль і функції довідково-рекомендаційних анотацій у пошуку наукової інформаціїВ) Розглядається вплив різних видів методичного забезпечення самостійної роботи студентів на ефективність засвоєння ними навчального матеріалуГ) Містить матеріали доповідей лінгвістів України, Росії, Казахстану та США, присвячених питанням теорії неології, змінам у словниковому складі слов’янських мов сьогодення, лексико-граматичним інноваціям у системному, когнітивному, комунікативному, контрактивному та лінгводидактичному аспектахҐ) Це перша спроба представити широкий спектр поглядів видатних учених на проблеми походження та розвитку української мовиПеревагу надано працям 20–30-х років, які фактично донедавна були забороненимиСеред авторів – видатні українські вчені-мовознавці зі світовим ім’ям:Кримський, ЄТимченко,Смаль-Стоцький, ІОгієнко, ЮШевельов, ОГорбач та інЦя стаття рекомендується фахівцям, які бажають досягти успіху в своїй ді­яльностіДуже корисна буде та інформація котру дає не тільки автор, а й авто­ритетні підприємці, які користуючись своїм досвідом допомагають реалізувати себеАле не тільки хороші знання і досвід допоможуть у формуванні власного іміджу, потрібно дбати і про психологічне здоров’я і про зовнішній виглядЗа до­помогою чітко сформованої активної життєвої позиції і знання про самопрезентацію, вміння нею користуватися, допоможуть Вам досягти успіху в життіДисертація присвячується виявленню синтаксичного статусу абстрактно авторських речень в іерархічній системі предикативних одиниць українського художнього мовленняЗдійснено системний аналіз абстрактно-авторських речень в художньому мовленні з урахуванням їх формально-граматичних, структурно-симантичних й функціонально-стилістичних параметрівПроаналізовано ряд сутєвих ознак таких речень у зіставленні, з одного боку, з особливостями узуальних (звичайних) речень, з іншого з особливостями пареміологічних одиницьЗроблено висновки про те, що абстрактно-авторські речення являються особливими синтаксичними структурами в українському художньому мовленніЯк правило, являється, через деякий час, це дозволяє зробити висновки, формування вмінь і навиків, у цілому, у цій області науки, у той же час, у силу обставин, у роботі зустрічаються мовні огріхи, у роботі відзначено, у протилежність, у подібному випадку, у повному об’ємі, у найближчий час, у кінцевому рахунку, у даному випадку, у більшості випадків, у більшій мірі, тим не меншеü образність у науковій прозі – це засіб прояву індивідуальної манери викладу, який сам по собі не є обов’язковим для стилю наукової прозиОбразність звичайно підсилює, відтіняє вже логічно аргументовану думку Презумпція, меморандум, діловодство, інтерлінгвістика, інсайдер, ізоляція, контакт, електрон, азот, фонема, дебет, дилер, файл, квінтет, арбітраж, сюжет, кисень, вольт, октава, пеніцилінПрокоментуйте думку, висловлену відомим українським мовознавцем, письменником, перекладачем, публіцистом і громадським діячем Святославом КараванськимЗанадто часте вживання іншомовних слів дехто вважає за ознаку освіченостиДосвід же свідчить, що любов до «вчених» слів часом приховує брак освіти, незнання рідної мови і брак думокГоді заперечити, що сучасна людина не може не вживати іншомовну лексику, а надто у царині наукиПроте надмірне вживання іншомовних слів, а тим паче козиряння цим вживанням, не прикрашає мову сучасниківІншомовні слова треба вживати там, де є конечність, де без них нема як обійтисяТам же, де є можливість вживати свою лексику, треба вживати своюАбзац, абсолютний, автентичний, актуальний, апелювати, ґенеза, гіпотеза, група, дебати, дефект, дилема, дистанція, еквівалент, епізод, епоха, ідентичний, імідж, критерій, легалізувати, мітинг, модерний, монах, монумент, неологізм, оратор, парадигма, премія, пріоритетний, публічний, резонанс, сесія, сигнал, силует, слайд, специфіка, тираж, філолог, фінальний, фрагмент, фундатор, ціль, юрист4Доберіть до слів власне українські синоніми: інтелект, журнал, прогрес, ідеальний, фактор, карта, конкурент, фотокартка, армія, солдат, принцип, полюс, директива, екземпляр, мемуари, аргумент, економія, авангардний5Поясніть значення слів: експорт, реекспорт, ембарго, імміграція, інвестиція, кодекс, колегіальність, конвенція, консенсус, комюніке6Пригадайте й запишіть 20 іншомовних термінів вашого майбутнього фаху, поясніть їх значенняЧи є українські відповідники до цих термінів? 7Послуговуючись словником «Нові слова та значення» Л Туровської та ЛМВасилькової (К., 2009), з’ясуйте значення та особливості написання слівКонтент-провайдер, мерчендайзер, амбасадор, баєр, девелопер, диджей, дистриб’ютор, іміджмейкер, копірайтер, коуч, креатор, легіонер, логістик8Поясніть різницю між запропонованими синонімами й синонімічними виразамиСкладіть із ними речення: замісник – заступник, трудитися – працювати, реклама – афіша, здатний на (до) – здібний, оригінальний – неординарний, питання – запитанняАдресная рассылка, бегущая строка, граница рабочего стола, двойной щелчок, загрузить, настройка, по возрастанию, по умолчанию, приложение, ссылка, отмена, удалитьü першим у Київській Русі текстом, пов’язаним з термінологією, був перекладений у Болгарії «Ізборник Святослава» (1073), де є пояснення незрозумілих слів Святого Письма і статей Георгія Херобоска «О образЂх», що докладно тлумачить церковнослов’янські назви, зокрема кальки з грецької, 27 стилістичних фігур і тропів («инословие», «прЂвод», «поругание», тобто алегорія, метафора, іронія тощо); ü початок термінознавства пов’язаний з іменами австрійського вченого Ойгена Вюстера Нубасова і російського термінознавця Лотте, які опублікували свої перші роботи в 1930 р

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

самостійна робота паралельність прямих і площин у просторі

правила безпеки під час проведення дослідів з природознавства у початкових класах

географія 7 клас практикум кобернік гдз