історія про життя смерть і нейрохірургію генрі марш

марш історія і про генрі нейрохірургію життя смерть.

Історії про життя, смерть і нейрохірургію від Генрі Марша. «Who can — do, who can’t — teach, who can’t teach — teach teachers» (Той, хто може, — робить, хто не може — навчає, хто не може навчати — навчає тих, хто навчає). Генрі Марш — всесвітньо відомий нейрохірург, володар Ордену Британської імперії і великий друг України.

Його професійна іронія дуже імпонує. Кожного з нас життя час від часу ставить перед неприємними дилемами, змушуючи обирати між поганим і ще гіршим. Та мало в кого вибір такий суровий, яким він буває у нейрохірургів.

Недарма серед них побутує вислів: «Оперувати не складно, складно — приймати рішення». На цьому шляху не уникнути невдач і за все доводиться платити високу ціну. Що робити: врятувати пацієнта, але залишити його глибоким інвалідом з жахливими ураженнями мозку, приреченим на страждання? Чи дати йому померти швидко і спокійно? Спробувати чи ні, коли майбутнє непевне і шанси на успіх мізерні? Зрозуміти потім, що операція була величезною помилкою? Чи відразу змиритися, що життя людини добігає кінця? Як сказати комусь, що ти не можеш йому допомогти? Особливо, коли це — дитина, поряд з якою нещасні батьки, а ти не маєш абсолютної впевненості? Ця книга про вибір між життям та смертю. Про необхідність приймати важкі рішення і жити з їхніми наслідками. Про здатність кинути виклик долі, коли усі надії примарні, а є лише слабкий промінчик сподівань серед суцільної темряви. Як пройти по тонкому лезу і сягнути небес, на мить опинившись біля пекла. І про мужність прийняти невідворотнє, якщо усі зусилля виявляються марними. Втім, книжка зовсім не похмура, як може здатися. Просто вона демонструє нам, яким скарбом є життя. І що кожний наш день цінний. Британський гумор, іронічний, а інколи й саркастичний погляд на світ, розповіді про унікальні медичні випадки роблять її чимось схожою на знаменитий телесеріал про доктора Хауса. З тією різницею, що тут усі хвороби і людські долі — реальні.

Великий професійний та життєвий досвід Генрі Марша захоплює. А його щира любов до України (що нечасто трапляється серед західних європейців) підкуповує і взагалі робить читання обов’язковим на наших теренах. Понад двадцять років Генрі Марш регулярно приїздив в Україну, навчав українських нейрохірургів, безкоштовно консультував і оперував сотні українських пацієнтів. Тому його об’єктивний погляд на наші реалії, хоч і не завжди приємний для нас, проте дуже цікавий і корисний. Британський нейрохірург Генрі Марш презентуватиме у Львові свою книгу. У кінці серпня вийде український переклад книги легендарного нейрохірурга Генрі Марша «Історії про життя, смерть та нейрохірургію «. Цей британець знаний в Україні вже 23 роки. Провів тут десятки надскладних операцій на мозку. Всесвітньо відомий нейрохірург приїде до Львова на Форум видавців. Книга виходить у » Видавництві Старого Лева». Про Марша знято два фільми. Книгу він присвятив красуні-дружині – Кейт Фокс. У ній багато розповідей, у яких головне – це етика стосунків між лікарем та пацієнтом, гірка правда хвороби і крихка надія на життя. У своїх мемуарах хірург доводить зі своєї практики, що на процес одужання пацієнта впливає безліч деталей — починаючи від інтер`єру палати, закінчуючи душевними бесідами з лікарем. «Життя нейрохірурга ніколи не буває нудним і може стати надзвичайно успішним, але за це доведеться сплатити високу ціну. Ви не уникнете помилок і навчитесь жити з їх жахливими наслідками. Ця книга розповідає про те, як я намагався знайти золоту середину між потребою відсторонитись та проявом співчуття до хворого – здатністю, без якої хірургічна кар’єра неможлива. Сподіваюсь, що завдяки цій книзі люди зрозуміють, з якими труднощами, скоріше морального, а не фахового характеру, зіштовхуються лікарі», — каже про свою книгу Генрі Марш. Про українців теж згадує. Дратується через їх непунктуальність, не може змиритися з корумпованістю та бюрократією, але любить цю країну.

Генрі з перших хвилин підтримав Революцію гідності, особисто стояв на Майдані. «Справжній англієць ніколи не буде говорити про свої почуття. Якщо його про них спитають, відбудеться жартами. Але, без сумніву, Генрі Марш закоханий в Україну. Будь-яка книжка на тему української історії чи української сучасності як тільки-но вийде у світ — одразу прочитана ним. На питання британського медичного журналу, як би він витратив подарований мільйон фунтів, Генрі відповів, що половину цих грошей він розділив би між своїми трьома дітьми, а другу віддав би на лікування бійців, поранених на Сході України», – розповідає перекладач книги, український нейрохірург Андрій Мизак. Генрі Марш : Історії про життя, смерть і нейрохірургію. Правда – то його релігія, кажуть про Генрі Марша колеги. Власне, у цій книжці спогадів і роздумів відомого британського нейрохірурга ви знайдете багато захоплюючих історій, у яких головне – це етика стосунків між лікарем та пацієнтом, тонка межа між гіркою правдою і крихкою надією. Бути висококласним нейрохірургом – цього не досить, щоб бути Генрі Маршем.

Треба ще мати найкращі людські якості – доброту, вимогливість до себе, любов до людей і неабиякий талант оповідача. 0 отзывов к товару Генрі Марш : Історії про життя, смерть і нейрохірургію.

— Предоплата, при помощи систем электронных платежей. Мы работаем с LiqPay, Приват 24, также принимаем оплату любой картой мира, включая VISA/MasterCard/ American Express и т.д. В данном случае Вы экономите и оплачиваете только доставку. — Наложенным платежом, при получении на «Новой Почте». Просьба учитывать дополнительный платеж (сравним со стоимостью доставки) за обратную пересылку денег. В этом случае мы можем попросить Вас оплатить услуги доставки заранее – отнеситесь к этому с пониманием, нам не хотелось бы нест и неоправданные расходы, если покупатель передумает забирать товар. — Доставка курьером компании «Новая Почта». Цена доставки зависит от многих факторов и будет Вам сообщена во время заказа. — Самовывоз из нашего офиса по адресу г. Днепр, проспект Пушкина 49, офис 603. быстро, наличие товара и время приезда оговаривайте заранее, при помощи средств связи. — Товар в порядке, просто не подошел. В течение 14 дней мы можем принять товар обратно, возвращение средств в полном объеме, за исключением затрат на доставку, которые возлагаются на покупателя. Будьте внимательны при выборе. — Товара нет в наличии. Все бывает, в этом случае мы постараемся предложить Вам равноценную замену по привлекательной цене, либо же полный возврат средств. Заранее приносим свои извинения. — Товар поврежден. Внимательно проверяйте товар при получении, претензию по этому поводу можно предъявить только на месте, оформив соответствующий акт, если этого не сделано — мы вправе не принять товар обратно, так как вина может лежать на третьих лицах. “Історії про життя, смерть і нейрохірургію” – обов’язково до прочитання для лікарів та пацієнтів. Це – книга-сповідь нейрохіруга, яка змусить вас по-іншому дивитись на лікарів та згадати, що життя може кардинально змінитися вже наступної хвилини. Мемуари відомого британського лікаря Генрі Марша про хірургічні пригоди в Англії та в Україні, які вже стали бестселером у Великобританії і США, були перекладені в чотирнадцяти країнах Європи та Азії – нарешті можна прочитати українською. Книжку переклав теж медик – київський нейрохірург Андрій Мизак. Багато хто в Європі декларує, що їм цікаво: що то за народ — українці, і що в головах людей, які тут живуть, воюють, протестують, борються, виживають. Про цього іноземця я можу сказати напевно: він знає, що в наших головах, бо вже двадцять років періодично свердлить черепи українців, прокладає скальпелем собі дорогу вглиб наших мізків, береже наші думки та почуття (один незграбний, невловимий рух, і пацієнт — немисляча беземоційна істота) і дає шанс жити. Він не завжди оперував легально, боровся з нашими медичними бюрократами, навіть витрачав на це власні кошти. Він вивчав нас зсередини, під мікроскопом в операційних та ззовні, за межами лікарні, на Майдані та на багнистих вулицях далеких українських сіл. Мабуть, його можна запідозрити у хворобливій цікавості до нашої нації. Відомий, досвідчений, визнаний лондонський нейрохірург гає час, нерви та гроші на бідних пацієнтів із країни, далекої йому і ментально, і географічно.

Чого б це? Якби мені не довелося інтерв’ювати Генрі Марша та його пацієнтів, якби я не бачила на власні очі, як він працює, я б теж сприймала його альтруїзм зі скепсисом. Але він один із небагатьох лікарів, про якого я можу сказати – він справжній. Лікар, який не може спокійно заснути і серед ночі їде в клініку перевірити, чи спить, а насправді як саме спить його пацієнт; хірург, котрого смерть постійно вчить, які вони дорогі – життя і здоров’я; людина, яка любить похизуватися своїми перемогами, і в довгій черзі у супермаркеті відчуває перевагу над звичайними смертними: “– І що ж ви сьогодні зробили? Мені хотілось запитати людей у черзі, чому такий видатний нейрохірург, як я, після тріумфального робочого дня мусить у такий спосіб гаяти час?”; людина, яка здатна потім посміятися над своєю пихатістю та чоловік, який визнає: якби не викохане професією его – його шлюб би вцілів; професіонал, який соромиться своїх помилок, боїться показатися на очі родичам хворих або тим пацієнтам, що вижили, але стали інвалідами, а потім радить їм позиватися проти себе і програє ту справу в суді. Марш настільки неприховано справжній, що не соромиться навіть зізнатися, як відчував полегшення, дізнавшись про смерть пацієнтів, які прокинулись після операції інвалідами: “Пам’ятаю, яке значне полегшення я відчув, коли наступного ранку прийшов на роботу і дізнався, що у хворого з мальформацією сталася серцева зупинка – немов тої біди, яка сталась, було забагато для бідного серця. Реанімаційна бригада робила все, що могла, аби запустити серце назад, але в них нічого не виходило, і я сказав їм припинити і лишити хворого в спокої”. Його книга “Історії про життя, смерть і нейрохірургію” анулює не лише надумані підозри, вона позбавляє його професію божественного ареолу, який тисне на мізки самих нейрохірургів. Лікарів часто сприймають або як богів, або як убивць. Від них залежить стільки, що ми, коли ми є пацієнтами, не можемо визнати їх рівнею.

Якщо хто потрапляє на операційний стіл, то лікар – герой, цілитель з божою іскрою та золотими руками, Талант із великої літери, або – бездушна сволота, м’ясник, різник, маніяк. Усі оцінки надміру категоричні та надемоційні, а Марш у своїй книзі прибирає всі ці “над”. “Історії про життя, смерть…” – це драматичні і динамічні описи перемог та поразок. Із перших сторінок я не можу позбутися роздратування від самозакоханості профі, який віртуозно виконує надважкі операції і від якого в захваті всі інтерни. Але я не можу і відкласти книжку, бо вже сама – захоплена і затягнута у процес: а що скажуть у лабораторії, пухлина доброякісна чи ні? А породілля після операції зможе побачити свою дитину чи осліпне? Я напружено чекаю, чи відкриється кліпса і чи не розірветься при цьому аневризма. Я проїхала свою зупинку в метро, поки читала про видалення пухлини з мозку енергійного бізнесмена: минула подібна операція в Марша закінчилася паралічем пацієнтки… Фух! Цього разу – обійшлося, зашивайте! Чекайте наступного поїзда. Ця книга – не для тих, хто мліє, коли бачить кров. Крові тут багато, а ще більше – моторошно-натуралістичних подробиць зі світу хвороб і смертей. Ця книга – не для тих, хто полюбляє знаходити виправдання: “Що ж ви хочете? Це Україна…”, а потім контрастно, з захопленням: “А то Британія! (Європа, США…)”.

В Англії, а саме в Лондоні, у провідній державній клініці – теж хаосу греблю гати. Марш скаржиться на бюрократичні правила, які забороняють йому носити краватку та годинник; на медсестер, яких короткостроково залучають з агентств, а вони гублять пацієнтів; на комп’ютеризовану систему, яка постійно висне, а потім видає аналізи калу оперативніше за знімки головного мозку; на подвійні стандарти менеджерів, які читають хірургам лекції з чуйності і водночас відмовляють у місці помираючому пацієнту. Ця книга – для тих, хто хоче побачити Україну очима британця, науковця та лікаря, а він її бачить справді по-особливому. Помічає, які в селах гарні цвинтарі і які злиденні подвір’я; він цінує красу української душі, хоча йому її підсвічують старі лампи в операційних. А бувало таке, що і на поріг київської лікарні не пускали. Ця книга – однозначно для майбутніх нейрохірургів. Щоб знали, на що наважились, і готувалися нести на собі хрест. “Смерть на столі” в цій галузі констатують не часто. Помилки цих лікарів – це зазвичай тяжка інвалідність, вегетативний стан, кома пацієнта. Марш припускає, що великі нейрохірурги – це ті, хто своїх жертв забуває. Він – не може, і готується до того, що в нього самого на цвинтарі буде два надгробки: свій і через нього померлих. “Жахлива професія – нейрохіругія. Не займайся нею”, – каже він інтерну після чергового фіаско. Ця книга – не для тих, хто полюбляє знаходити виправдання. Вони всі через це проходять: перша смерть, перший страх знову взяти до рук скальпель, вчаться абстрагуватися, вибудовують паркан відчуження між собою й хворими. Не всім вдається, багато хто кидає.

Добре, що Марш – залишився. У книзі описаний випадок, коли він видаляв петроклівальну менінгеому – рідкісний вид пухлини для Британії, поширеніший в Україні. То був англійський пацієнт, якому Марш пошкодив важливу артерію, і шкільний вчитель більше ніколи не прийшов до тями. Хірург закомплексував, почав відмовлятись від таких операцій. А потім таки зрозумів свою помилку, повернувся до практики і врешті навчився оперувати цей вид пухлин. Уже натренований, зробив подібну операцію сестрі рок-зірки. Після її одужання музикант дав лікареві значну суму, яка пішла на обладнання для українських лікарень. Без тієї трагедії не було б хеппі-ендів в наших операційних. І що є злом? І хто він, лікар-супермен чи кат? Марш багато зробив для України: вчив місцевих колег, за власний кошт возив наших пацієнтів для операцій у Лондон, а сюди привозив медичне обладнання. Більшість подій відбуваються в Англії, але чимало сторінок – про Україну: і про те, як насправді проводяться фармтестування на українцях, і про бюрократію в Інституті нейрохірургії, і про відважних лікарів, яких він підтримував у боротьбі проти системи, і навіть про Бессарабський ринок і “Беркут”, які були сутенерами для повій. Особисто я вдячна автору за цю книгу, бо його гола відвертість та повне занурення в чорні лікарняні будні вчать обережності в оцінці хірургів та їхніх дій. Він доводить, якою продуктивною може бути чесність із собою. А ще він безальтернативно ставить перед фактом: життя може кардинально змінитися вже наступної хвилини. Хірург-письменник не шукає пацієнтів, не лякає і не рекламує свою професію. Цією сповіддю він заохочує читачів цінувати здорове життя. А його пам’ятати не обов’язково, бо “…найкращий результат роботи хірурга – це коли хворі повністю одужують і забувають про нього цілком”.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

самостійна робота паралельність прямих і площин у просторі

правила безпеки під час проведення дослідів з природознавства у початкових класах

географія 7 клас практикум кобернік гдз