чи є твір основяненка маруся сентиментально реалістичним твором

основяненка маруся є твір чи сентиментально твором реалістичним.

Народні обряди в повісті Г.

Квітки-Основ’яненка “Маруся” Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози – прагнув правдиво відображати дійсність, прагнув народності у своїх творах, національної самобутності.

Його заслужено називають знавцем народних звичаїв та обрядів, які письменник яскраво та правдиво описав у своїх творах. Сентиментальні і зворушливі життєві історії, які стали основою повістей і п’єс митця, поєднуються з реальним зображенням побуту, звичаїв, обрядів українського села. Своїх героїв Г. Квітка-Основ’яненко шукав серед простих людей, Повість “Маруся” Г. Квітки-Основ’яненка – це історія ідеалістичного кохання простих людей, які зуміли подолати труднощі на своєму шляху, але трагічна смерть Марусі, а згодом і Василя, перекреслила їхні долі. Оскільки в повісті йдеться про кохання і смерть, то й обряди, які детально описав письменник, – це обряди сватання, весілля, похорону. Повість “Маруся” вражає етнографічно-точним описом народних звичаїв, Не випитуй же в мене, чи люблю я тебе; я сього тобі зроду не скажу, щоб ти не посміявся надо мною…” Так говорила Маруся до Василя, а той відповідав: “Марусенько, моя лебідочко, зірочко моя, рибочко, перепілочко!” Ці щирі слова закоханих зворушують читача, від них теплішає на душі. Письменник звертає нашу увагу на те, що прості люди здатні на високі почуття. Сватання Марусі й Василя – ще один із обрядів, який детально відтворює цю українську традицію напередодні весілля: перед дверима тричі стукнуло по три рази, господарі запалили свічку, на стіл поставили хліб. А тоді проговорив Наум традиційні слова: “Коли добрі люди та з добрим словом, то просимо до господи”. Обряд сватання витриманий письменником у дусі народнопоетичної творчості відповідно до традиції. Не можуть залишити байдужими читача плачі-голосіння батьків за дочкою, яка вмирає. Розчулений читач ніколи не зможе забути історію кохання Марусі й Василя. Отже, Г.

Квітка-Основ’яненко зумів правдиво й реально відтворити побут, традиції і звичаї простих людей, показати, що й вони здатні на глибокі й сильні почуття. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Related posts: Квітки-Основ’яненки “Маруся” Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози – прагнув правдиво відображати дійсність, прагнув до народності у своїх творах, до національної самобутності. Його заслужено називають знавцем народних звичаїв та обрядів, які письменник яскраво і правдиво. Зображення життя й побуту українського селянства в повісті Г. Ф. Квітки-Основяненка “Маруся” – Олена Акульшина Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина Квітки-Основяненка “Маруся” Визначну роль у становленні нової української літератури відіграв наш славетний співвітчизник Г. Квітка-Основ’яненко. Образ Марусі в однойменній повісті Г. Квітки-Основ’яненка І. Зворушливо-трагічна історія кохання сільської дівчини та міського парубка. ІІ. Змалювання головної героїні. 1. Краса та розум Марусі. 2. Працелюбність дівчини. 3. Доброзичливість та привітність Марусі. 4. Вірність і відданість у коханні. 5. Надмірна релігійність. “Маруся” – новаторське досягнення Г.

Квітки-Основ’яненка Кращі із сентиментально-реалістичних творів Квітки-Основ’яненка – повісті “Маруся”, “Козир-дівка”, “Сердешна Оксана”, “Щира любов”. Центральним персонажем кожної з названих повістей виступає сільська дівчина. Ідейну основу повісті “Маруся” (1832) становить реальний життєвий конфлікт соціально-побутового змісту: на перешкоді. Зображення життя і побуту українського селянства в повісті Г.

Квітки-Основ’яненка “Маруся” Тебе люди поважають, – Добрий голос маєш. Т. Шевченко Г.

Квітка-Основ’яненко – зачинатель нової української прози. Письменник одним із перших в Україні почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне. Зображення побуту в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Г. Це було актом історичного значення, який довів зрілість і. “Маруся” Григорія Квітки-Основ’яненка – зразок сентиментально-реалістичної повісті Григорій Квітка-Основ’яненко залишив нам багату творчу спадщину. Різноманітний характер його творів. Є в нього і драми, є оповідання з гумористичним характером. Але є особлива сторінка творчості – це повість “Маруся”. Вона має сентиментальне забарвлення. Основою.

Зображення життя й побуту селян у повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Визначну роль у становленні нової української літератури відіграв Григорій Квітка-Основ’яненко – перший український прозаїк. У творах, написаних російською та українською мовами, письменник відобразив ряд істотних рис феодально-кріпосницької дійсності, яскраво змалював життя різних верств українського суспільства. Маруся – моя улюблена героїня повісті Г. Квітки-Основ’яненка Мені припала до душі головна героїня Маруся. Її автор дуже яскраво, з симпатією змалював у своєму творі. Ось як описав Квітка-Основ’яненко її портрет: “Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці, як тернові ягідки, бровоньки, як. Зображення селян у повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Видатну роль у становленні нової української літератури зіграв Григорій Квітка-Основ’яненко – перший український прозаїк. У добутках, написаних російською й українською мовами, письменник відобразив ряд важливих рис феодально-кріпосницької дійсності, яскраво змалював життя різних шарів українського суспільства. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Визначну роль у становленні нової української літератури відіграв наш славетний земляк Г. Для свого часу він був справжнім знавцем української мови, виробленої на народній основі. У своїх творах, написаних українською та російською мовами. Образ Марусі в повісті “Маруся” Г. Квітки-Основ’яненко Маруся – головна героїня повісті, наділена найкращими людськими якостями: вродлива, чесна, слухняна, роботяща, шаноблива, релігійна. її портрет – народний ідеал краси: “Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці – як тернові ягідки, бровопь-ки – як. Зображення життя та побуту українського селянства в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” … Утни, батьку, щоб нехотя На ввесь світ почули… Г. Шевченко На початку XІX століття Україна мала високохудожню поезію і драму, а нової прози ще не було. Відомо, що широко охопити всю складність суспільного. Зображення життя і побуту українського селянства у повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Повістю “Маруся” Г. Квітка-Основ’яненко хотів переконати упередженого читача, що можливості української мови не вичерпуються бурлеском, що нею можна передати відтінки почуттів, розчулити читача та змусити його співпереживати героям. Але завдяки своєму талановитому перу та добрій. Образ Василя в повісті “Маруся” Г. Квітки-Основ’яненко Образ Василя гармонує з образом Марусі. Василь – бідний селянський парубок, сирота, працює свитником у місті. Він розумний, гарний, працьовитий і релігійний. Портрет його змальований у фольклорному дусі: “Хлопець гарний, русявий, чисто підголений; чуб чепурний. “Маруся” Квітки-Основ’яненка: утвердження в ідеалізованих образах високих морально-етичних якостей простої людини Літературна діяльність Квітки-Основ’яненка припадає на двадцяті – початок сорокових років XIX століття – на період загострення суперечностей, викликаних кризою кріпосництва в Росії. Г.

Квітка-Основ’яненко своїми повістями дав перші зразки художньої прози в українській літературі, орієнтуючись. І. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО. “МАРУСЯ” – ПЕРША УКРАЇНСЬКА ПОВІСТЬ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Тема.

“МАРУСЯ” – ПЕРША УКРАЇНСЬКА ПОВІСТЬ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Уперше Василь познайомився з Марусею… А Під час збирання у лісі грибів і ягід. Б Перебуваючи на ярмарку. В На одному із весіль. Тема соціальної нерівності у повісті Квітки-Основ’яненна “Маруся” Невелику за обсягом повість “Маруся” Григорій Квітка-Основ’яненко розпочав дидактичним вступом, у якому розмірковує про швидкоплинне життя і вічні питання, які люди ставлять перед собою. Це роздуми людини, яка вже пожила на світі, багато бачила і.

“Конотопська відьма” – найвизначніша бурлескно-реалістична повість Квітки-Основ’яненка I. Квітка-Основ’яненко – визнаний майстер слова. II. “Конотопська відьма” – зразок гумористично-сатиричної повісті. Відьми у повісті Квітки-Основ’яненка. Представники козацької верхівки. Присутність автора у повісті. IІз чого сміється Маруся – моя улюблена героїня з повісті Квітки-Основ’яненка Повість “Маруся” вперше була надрукована 1834 року. Головні герої її Маруся і Василь – ідеальна пара, двоє закоханих людей. Маруся – це дочка Насті і Наума Дрота. Кращої за неї не було у всьому селі. Зображення життя та побуту українського селянства в повісті “Маруся” – І варіант – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант “Маруся” – повість, що за своїми філософськими мотивами та літературними ознаками належить до сентименталізму, літературної течії, що панувала наприкінці XVIII – початку XIX століття. Після довгих часів. “Маруся” – зразок сентиментально-реалістичної повісті Григорій Квітка-Основ’яненко залишив нам багату творчу спадщину. Є в нього і драматичні твори, с оповідання з гумористичним характером. Але є в нього особлива сторінка творчості – це повість “Маруся”. Вона має. Образ Наума Дрота та його дружини Насті в повісті “Маруся” Квітки-Основ’яненко В образі Наум” Дрота Квітка показав ідеального, на його погляд, селянина. “Наум Дрот був парень на усе село, де жив. Батькові і матері слухняний, старшим себе покірний, меж товариством друзяка, ні півслова ніколи не збрехав.

Образ Марусі в однойменній повісті Григорія Квітки-Основ’яненка Григорій Квітка-Основ’яненко стояв поруч з Іваном Котляревським біля першовитоків нової української літератури. Письменника обурювало зневажливе ставлення до його рідної мови та висловлення про непридатність її для написання високохудожніх творів, які могли б розчулити читача, викликати. Зображення життя та побуту українського селянства в повісті “Маруся” – ІІ варіант – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант … Утни, батьку, щоб нехотя На ввесь світ почули… Шевченко На початку XIX століття Україна мала високохудожню поезію і драму, а нової прози ще не було. ЗНО – Тест № 5 Ким, за словами Шевченка, є Квітка-Основ’яненко? А Засновником нової української прози; Б засновником української сатири; В пропагандистом волелюбних ідей; Г борцем за незалежність української мови. Укажіть справжнє прізвище Квітки-Основ’яненка. Оцінка поведінки героїв повісті “Маруся” – ІІ варіант – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант Після виходу в світ “Енеїди” Івана Котляревського в дворянських колах побутувала думка про те, що можливості української літературної мови вичерпуються написанням творів гумористичного плану. Ніби у відповідь. Оцінка поведінки героїв повісті “Маруся” – І варіант – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант Першим прозаїком нової української літератури був Квітка-Основ’яненко, який довів, що і українською мовою можна писати серйозні повчальні твори. Квітка – Основ’яненко, хоч і належав до. Образ Марусі в однойменній повісті Квітки-Основ’яненка Григорій Квітка-Основ’яненко стояв поруч з Іваном Котляревським біля першоістоків нової української літератури. Спробуємо написати твір: Зображення життя селянства в повісті “Маруся” Коли читаєш твір Квітки-Основ’яненка “Маруся”, здається, що ти побував в українському селі на початку XІX століття, – настільки живо зображено життя українського селянства. Великий знавець українського фольклору, письменник зумів донести до нас і побут, і. . Григорій Квітка-Основ’яненко «Маруся» — аналіз твору, критика. Історія написання: із листа Квітки-Основ’яненка П.О. Плетньову: «По случаю, был у меня спор с писателем на малороссийском наречии. Я его просил написать что-то серьезное, трогательное. Он мне доказывал, что язык неудобен и вовсе не способен. Знав его удобство, я написал Марусю и доказал, что от малороссийского языка можно растрогаться». У передмові до повісті Квітка написав: «Нехай же знають і наших! Бо є такі люди, що з нас кепкують і говорять та й пишуть, буцімто з наших ніхто не втне, щоб було і звичайне, і ніжне, і розумне». Тема: «кохання, доля, смерть»; «кохання простих людей в умовах соціальної нерівності»; «краса кохання»; «Божа справедливість»; «віра». Ідея: оспівування ідеального кохання простих людей, яке через свою велич і красу може існувати лише біля свого джерела — Божої любові; викриття соціальної нерівності як суспільного зла, що веде до трагедій.

Образи: людей: Наум Дрот — батько; Настя Дротиха — мати; Маруся — донька; Василь — коханий Марусі, сирота; Олена — подруга Марусі; природи: ліс, буря; предметів і явищ: церква, весілля, сватання, заробітки, кладовище. Композиція (сюжет): (пролог-вступ) роздуми про швидкоплинність життя й смерть як логічне завершення життя для старої людини та постановка питання про те, наскільки справедливим є Божий промисел, коли з життя йде молода людина — утвердження думки про покірність людини Божій волі як запоруку милості Божої й отримання вічного спокою й щастя на тому світі — (експозиція) опис сімейного життя Наума та Насті, народження в них довгоочікуваної доньки Марусі — (зав’язка) зустріч на весіллі в друзів і кохання з першого погляду Марусі й Василя — (розвиток дії) Маруся з подругою йдуть у місто — Василь проводжає їх — зізнання Василя й Марусі в коханні — таємні зустрічі закоханих — Василь випадково знайомиться з батьком Марусі й стає майже рідним сином для Дротів — сватання Василя й відмова йому через те, що він сирота, якого можуть віддати в солдатчину — прощання закоханих на кладовищі, перед тим, як Василь іде на заробітки — недобрі передчуття Марусі — очікування Марусею Василя — Маруся потрапляє під холодну зливу — (кульмінація) хвороба й смерть Марусі — (розв’язка) поховання Марусі й повернення Василя із заробітків саме в день похорону — (епілог) розповідь про долю Наума Дрота й Василя після смерті Марусі — відповідь на питання, яке поставлене в пролозі (молодих Бог забирає як подарунок за їх покірність і праведність, утвердження думки про те, що Василь і Маруся зустрінуться на тому світі). Художні засоби виразності: наявність значної кількості епітетів, порівнянь; широке використання слів зі зменшено-пестливими суфіксами й фразеологізмів. Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко — наш славетний земляк, автор багатьох прозових і драматичних творів українською й російською мовами. Його повість «Маруся» — перший український прозовий твір, написаний живою народною мовою.

За жанром це сентиментально-реалістична повість. Автор розповідає про життя простолюду так, що викликає щире співчуття, розуміння проблем, які стоять перед цими людьми. В основі сюжету повісті лежить історія нещасного кохання сільської дівчини-красуні Марусі й парубка Василя.

На перепоні їхнього одруження стала багатолітня солдатчина. Батько Марусі не дав згоди на те, щоб дочка побралася з Василем, справедливо домагаючись, щоб парубок відкупився від війська — це й стало причиною страждань і трагедії закоханих. Наум Дрот говорить Василеві: «Як прийде набор — то тобі лоба забриють, бо ти сирота. А що тоді буде з Марусею, — ні жінка, ні удова, звісно, як солдаток шанують. » Батько, знаючи, яке життя в солдаток, не бажав такого своїй єдиній дочці, бо насправді любив її всім серцем. Однак прагнення батька відгородити свою доньку від нещастя призвело до трагедії. Не дочекавшись повернення Василя, Маруся захворіла й померла. У творі виразно помітні елементи сентименталізму — художнього методу, популярного в європейських літературах того часу. Він полягав у чутливому, сльозливому змалюванні подій і героїв у творах. Елементи сентименталізму відчутні й при змалюванні головних героїв повісті. Вони у Квітки-Основ’яненка ідеалізовані, наділені всіма можливими чеснотами. Маруся — це ідеал дівочої краси, її зовнішність змальована у фольклорній традиції: «Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці,, як тернові ягідки, бровоньки, як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвіте, носочок так собі пряменький з горбочком, а губоньки, як цвіточки розцвітають, і меж ними зубоньки, неначе жорнівки, як одна, на ниточці нанизані». Приваблива зовнішність поєднується із внутрішньою красою дівчини: вона добра, працьовита, розумна, слухняна, богобоязлива.

Такою вона є й на думку односельчан: «Левко розповів, яка ця дівчина багата, як її батько любить, а вона байдужа до розваг і гуляти на свята не ходить. Згадав і про те, яка Маруся роботяща: добре шиє, пряде, варить і пече, а мати її сидить та відпочиває».

Автор, описуючи Марусю, зауважує, що білу сорочечку дівчина сама пряла й вишивала. Такими ж чеснотами наділений і Василь. Герої зустрілися на весіллі й не могли очей одвести один від одного. Однак сором’язлива, богобоязна дівчина сказала, що більше не буде з Василем потайки зустрічатися, бо це вже гріх. Любов Василя й Марусі не знає зради, глибокі й сильні почуття призводять до загибелі героїв. Таке ідеальне кохання, сильні почуття й трагічний фінал є елементами сентименталізму. Водночас, «Маруся» — це й реалістичний твір. У реалістичному плані змальований батько Марусі — Наум Дрот, хоча його образ теж певною мірою не позбавлений ідеалізації. У своїх вчинках він керується реалістичними мотивами. Незгода видати заміж дочку за Василя пояснюється небажанням батька бачити Марусю солдаткою. Реалістично змальовані в повісті побут і звичаї українського села. Велике місце в творі займають фольклорно-етнографічні елементи, описи зовнішності героїв, інтер’єру, народних свят та звичаїв.

Квітка-Основ’яненко детально та яскраво змалював українські обряди сватання, весілля, поховання молодої дівчини. Твір написаний живою, розмовною мовою, насичений епітетами, порівняннями, прислів’ями, зменшено-пестливими формами, у ньому щедро використовуються скарби українського фольклору. Завдяки цим якостям повість посідає гідне місце в українській літературі. “Образи в повісті Григорія Квітки-Основ’яненка “Маруся” Славетний Григорій Квітка-Основ’яненко зробив усе для того, аби його твори послужили українській національній ідеї. У своїх реалістично-сентиментальних повістях він втілює в художніх образах та зображає наближеними до ідеалу кращі риси українського народу.

В той час коли царська тиранія прагнула за будь-яку ціну викоренити, банально знищити усе українське, цей вчинок дійсно можна трактувати, як подвиг. уявлення про ідеальне життя українського селянства.

Моральні та етичні підгрунтя, зображені в повісті, базуються як на особистих суспільно-демократичних поглядах Григорія Квітки-Основ’яненка, так і на сталих, увіковічнених традиціях народу. Вплив фольклорної, народнопоетичної спадщини відчутний і в структурі оповіді, і в характеристиці персонажів. Головна героїня твору Маруся – це справді колоритно відтворений образ української дівчини з народних пісень.

Та характеристика, яку дає їй автор, відразу навіює колись почуту українську пісню. Письменник також намагається створити дійсно бездоганний образ. Марусі, який має відповідати народним та авторським етичним, духовним та естетичним ідеалам. Вона “на все село була і красива, і розумна, і багата, звичайна та ще к тому тиха, і смирна і усякому покірна”. Найголовнішою рисою характеру у розумінні автора є саме її працьовитість, тому опису цієї якості Квітка-Основ’яненко виділяє дуже багато часу та зусиль. Чому найважливішими є не врода чи інші чесноти? Насправді все дуже просто: для українця праця на своїй землі, на благо свого господарства завжди була особливою насолодою. Можна, звісно, ще довго розповідати про персонажів, яких у творі вистачає, проте завершити твір хочу одним з найважливіших – образом тогочасної України: “… Крім Наума, Марусі, Василя й Насті, в повісті “Маруся” є ще герой – і герой перший, який важливіший і від Наума, й Василя, й Насті, й самої Марусі – це Малоросія з її поетичною природою, з її поетичним життям, з її поетичними звичаями. Саме цей герой і становить всю привабливість, всю поетичну чарівність повісті…”.

“Маруся” Григорія Квітки-Основ’яненка – зразок сентиментально-реалістичної повісті. Григорій Квітка-Основ’яненко залишив нам багату творчу спадщину. Основою цієї повісті є зворушливе кохання гарної ніжної сільської дівчини та розумного й меткого, хоч і бідного парубка. Це палке, щире кохання дуже ідеалізоване, фінал його занадто трагічний. Вперше побачивши Василя, Маруся одразу ж полюбила його. Так само і Василь покохав. Але їм так і не судилося бути разом. Спочатку цьому протистояв Марусин батько. “Як прийде набор, – говорить він Василеві, – то тобі лоба забриють, бо ти сирота. А що тоді буде з Марусею, – ні жінка, ні удова, звісно, як солдаток шанують…” Тут, до речі, Квітка одним з перших серед письменників сказав правдиве та співчутливе слово про долю жінки-солдатки. Згодом, коли Василь знайшов собі заступника, Марусина смерть стала перешкодою їхньому щастю. Згасла Маруся, як та свічка. Автор майстерно змалював картини природи, які допомагають глибше відтворити внутрішній світ і настрої героїв. Сентиментально-реалістична повість “Маруся” принесла письменникові великий успіх. Читачі казали, що найкращою епітафією йому можуть служити слова: “Він написав “Марусю”. Українські шкільні твори: Але є. Квітки-Основяненка “Маруся” – Олена Акульшина Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина Квітки-Основяненка “Маруся” Визначну роль у. “Маруся – моя улюблена героїня з повісті Григорія Квітки-Основ’яненка” Головним героєм повісті відомого українського автора Григорія Квітки-Основ’яненка є молода дівчина Маруся. Вже з самого початку повісті стає зрозуміло, що цей герой – суто позитивний. “Образи в повісті Григорія Квітки-Основ’яненка “Маруся” Славетний Григорій Квітка-Основ’яненко зробив усе для того, аби його твори послужили українській національній ідеї. У своїх реалістично-сентиментальних повістях він втілює в художніх образах та зображає. Це. Образ Марусі в однойменній повісті Григорія Квітки-Основ’яненка I. Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози (прагнув довести можливість творити українською мовою високохудожні твори; звернення письменника до україномовної творчості в жанрі “чутливої”, сентиментально-реалістичної. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Квітки-Основ’яненка “Маруся” Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози – прагнув правдиво відображати дійсність, прагнув народності у своїх творах. Портрет його змальований. Квітки-Основ’яненки “Маруся” Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози – прагнув правдиво відображати дійсність, прагнув до народності у своїх творах, до національної самобутності. Його заслужено називають. Письменника обурювало зневажливе ставлення до його рідної мови та висловлення про непридатність її.

Квітки-Основ’яненка “Маруся” “Маруся” – повість, що за своїми філософськими мотивами та літературними ознаками належить до сентименталізму, літературної течії, що панувала наприкінці XVIII – початку XIX століття. Після. Висловлювання відомих людей про творчість Григорія Квітки-Основ’яненка “Повість “Маруся” є найкращою серед прозових творів Квітки-Основ’яненка, і вона завоювала схвальні відгуки як української, так і російської критики. Грицька Основ’яненка після його. Твір на тему повісті Квітки-Основ’яненка “Маруся” Як пояснює письменник Квітка – Основ &;#8216;яненко виникнення задуму повісті ” Маруся “? Квітка-Основ’яненко почав писати українською мовою в роки миколаївського гніту, коли реакційними колами. Письменник одним із перших в Україні почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про. Письменник одним із перших в Україні почав писати. Маруся – моя улюблена героїня з повісті Квітки-Основ’яненка Повість “Маруся” вперше була надрукована 1834 року. Маруся – це дочка Насті і. Відповідь на контрольне питання До повісті Квітки-Основ’яненка “Маруся” Наведіть приклади використання фольклорних джерел у повісті “Маруся”. У повісті “Маруся” Квітка-Основ’яненко постійно звертався до народної творчості. Фольклорне походження має портрет Марусі, який змальований у. У добутках, написаних російською й українською мовами, письменник відобразив ряд важливих. “Що поєднує Наталку Полтавку з п’єси Івана Котляревського та Марусю з повісті Григорія Квітки-Основ’яненка” Як мені видається, досить правильним буде зазначити, що твори українських авторів, присвячені життєпису українців в ті чи інші історичні відрізки, мають деякі спільні характерні риси. У творах, написаних російською та українською мовами, письменник відобразив ряд істотних. Для свого часу він був справжнім знавцем української мови, виробленої. Поєднання реального і фантастичного в повісті Григорія Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЄНКО ГРИГОРІЙ (1778- 1843) Народився. Основа під Харковом в родині відомого поміщика. Виховувався вдома, тому великої освіти не здобув, але в дорослому віці.

її портрет – народний ідеал краси: “Висока, прямесенька, як стрілочка. Квітки-Основ’яненка “Маруся” … Утни, батьку, чтоб нехотя На ввесь світ почули… Шевченко. На початку XIX століття Україна мала високохудожню поезію і драму, а нової прози.

Квітка-Основ’яненко хотів переконати упередженого читача, що можливості української мови не вичерпуються бурлеском, що нею можна передати відтінки почуттів, розчулити читача та змусити. “Лист до Марусі” за повістю Квітки-Основ’яненки “Маруся” Повість Квітки-Основ’яненки “Маруся” була написана у 1834 році і з’явилася внаслідок полеміки письменника с тими представниками критики і офіційних кіл, які зі скептицизмом стверджували. Образ Марусі (За повістю Квітки-Основ’яненка “Маруся”) Григорія Квітку-Основ’яненка вважають засновником української прози, який поруч з автором славнозвісної “Енеїди” Іваном Котляревським стояв біля першоджерел української класичної літератури. У XIX столітті загальною була.

Маруся – моя улюблена героїня повісті Ось як описав Квітка-Основ’яненко її портрет: “Висока, прямесенька. Душевна краса Марусі за повістю Квітка-Основ’яненко посідає визначне місце в українській літературі. Він був першим прозаїком, чиї Твори стали справжнім гімном нашій прекрасній Україні. У своїх повістях він писав. Твір Моє слово про Квітку (роздуми про творчість Григорія Квітки – Основ’яненка) Моє слово про Квітку (роздуми про творчість Григорія Квітки – Основ’яненка) Квітка-Основ’яненко для Слобожанщини – це передусім визначний громадський діяч. На жаль, про цю людину. Related posts: Основою цієї повісті є зворушливе кохання гарної, ніжної сільської дівчини і розумного й меткого, хоч бідного парубка. Це […]. Квітка-Основ’яненко, для свого часу він був справжнім знавцем української мови, виробленій на народній основі. У своїх творах, написаних українською та російською […]. Вона виглядає просто ідеально, це стосується як рис її обличчя, так і її фігура, Григорій Квітка-Основ’яненка дуже ретельно все це описує. Але Маруся гарна не тільки зовні. Вона ще дуже […].

Квітки-Основ’яненка “Маруся” Прагнучи оспівати кращі духовні якості українського народу, Квітка-Основ’яненхо у повісті “Маруся” створив яскраву картину життя, побуту, звичаїв, взаємин душевно багатих простих людей, яких письменник-гуманіст свідомо ідеалізує. Квітка Основ’яненко вперше в українській прозі показав людину праці, відтворив трудове життя хліборобів. Зразком для наслідування є Марусин батько Наум Дрог, який, хоч і був кріпаком, завдяки […]. Портрет його змальований у фольклорному дусі: “Хлопець гарний, русявий, чисто підголений; чуб чепурний, уси козацькі, очі веселенькі, як зірочки: на виду рум’яний, моторний, звичайний…” Василя поважають дорослі, з ним хочуть дружити молоді, хоча […]. Це роздуми людини, яка вже пожила на світі, багато бачила і знає, що на землі нічого немає вічного і треба цінувати те, що маєш, і кожного дня, лягаючи спати і встаючи […]. Письменника обурювало зневажливе ставлення до його рідної мови та висловлення про непридатність її для написання високохудожніх творів, які могли б розчулити читача, викликати в нього глибокі переживання. Повість “Маруся” стала прикладом того, що українська мова нічим не поступається перед мовами інших народів. Головний […]. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Сентиментальні і зворушливі життєві історії, які стали основою повістей і п’єс […]. Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози (прагнув довести можливість творити українською мовою високохудожні твори; звернення письменника до україномовної творчості в жанрі “чутливої”, сентиментально-реалістичної повісті; перша повість “Маруся” стала прикладом сили і оригінальності української мови). Розкриття головного образу повісті – Марусі: Портрет Марусі (порівняння з образом дівчини з народної пісні: “висока, прямісінька, […]. Його заслужено називають знавцем народних звичаїв та обрядів, які письменник яскраво і правдиво описав у своїх творах. Сентиментальні і зворушливі життєві історії, які лягли в основу повістей і п’єс митця, поєднуються з реальним […]. Після довгих часів класицизму й раціоналізму мистецтво знов звернулося до почуттів, доводячи цінність звичайного життя й щастя. Чисті почуття письменники і поети шукали у представників народу, типовими тоді вважалися селяни. Водночас […].

Грицька Основ’яненка після його “Марусі” ми зараховуємо до наших визначних сучасних письменників” (М. Полевой). “Хто з нас, малоросіян, не плакав, читаючи цю чудову повість, цю просту, непримхливу драму, але драму, яка розворушить найзачерствілішу душу… […]. Це було актом історичного значення, який довів зрілість і художню досконалість української мови. Квітка-Основ’яненко прийшов в українську літературу в час […]. Квітка-Основ’яненко прийшов в українську літературу в час її національного відродження. Твори письменника нікого не залишали байдужим. […]. “О, там вже на все село була і красива, і розумна, і багата, і звичайна та ще к тому тиха Фольклорне походження має портрет Марусі, який змальований у традиціях народної творчості: “Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці – як тернові ягідки, бровоньки – як на шнурочку, личком червона, як… рожа, що у саду цвіте, носочок… прямесенький, а губоньки її портрет – народний ідеал краси: “Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці – як тернові ягідки, бровопь-ки – як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвіте, носочок так собі пряменький, з горбочком, а губоньки – як У добутках, написаних російською й українською мовами, письменник відобразив ряд важливих рис феодально-кріпосницької дійсності, яскраво змалював життя різних шарів українського суспільства кінця XVІІІ – початку XІX століття. Успадковуючи кращі традиції української літератури, насамперед творчості Сковороди й Котляровского, прозаїк виявив гуманне відношення У творах, написаних російською та українською мовами, письменник відобразив ряд істотних рис феодально-кріпосницької дійсності, яскраво змалював життя різних верств українського суспільства кінця XVIII – початку XIX століття. Наслідуючи кращі традиції української літератури, насамперед творчості Сковороди й Котляревського, прозаїк виявив гуманне ставлення У своїх творах, написаних українською та російською мовами, Квітка відобразив ряд істотних рис феодально-кріпосницької дійсності, яскраво змалював життя різних верств українського суспільства кінця XVIII – початку XIX ст. У XIX столітті загальною була точка зору, згідно з якою українській мові відводилося місце за дверима “високої літератури”.

Уважалося, що українською можна писати лише анекдоти та веселити невибагливу публіку. Коли ж треба було торкнутися серйозної “Кайдашева сім’я” – зразок реалістичної соціально-побутової повісті “Кайдашева сім’я” – новий крок у розкритті теми селянства. (Тема селян­ства – одна з типових для української літератури. Проте Нечуй-Левицький далекий від народницької ідеалізації селянства. Через побутові сцени він зма­льовує найгостріші соціальні проблеми селянства: майнове розшарування, розпад патріархальної сім’ї, криза релігійного світогляду, традиційного для виховання людини з народу, і заміна його дрібновласницькою психологією На жаль, про цю людину більше говорять і пишуть як про письменника (що, безумовно, справедливо), але ж якби не Квітка, то навряд чи мали б ми нинішній Національний університет імені Каразіна. Або чи могли б “Маруся та Василь в уособленні високих морально-етичних якостей простої людини (“Маруся” Квітки-Основ’яненка)” В основі найвизначнішої повісті Григорія Квітки-Основ яненка “Маруся” покладена історія взаємного, відданого, однак нещасного кохання. Молода пара є втіленням довершеності.

Ідеалізація головних героїв відчувається в описі їх зовнішності, манер, поведінки. Портрети молодих людей змальовано поетично та тонко. Автор присвоює головним героям ідеальні риси, такі як віра в Бога, слухняність, співчутливість, працьовитість, доброчесність та благородність. В образі Маруся – моя улюблена героїня повісті Ось як описав Квітка-Основ’яненко її портрет: “Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці, як тернові ягідки, бровоньки, як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвіте, носочок так собі пряменький з горбочком, а губоньки як цвіточки Ніби у відповідь на це твердження Квітка-Основ’яненко створив повість “Маруся”. Цим твором письменник продемонстрував високі й різнобічні художньо-літературні можливості нашої мови, Квітка-Основ’яненко своїми повістями дав перші зразки художньої прози в українській літературі, орієнтуючись на тогочасну російську літературу, зокрема на художню прозу Пушкіна і Гоголя. Повісті й оповідання Квітки-Основ’яненка, писані українською мовою, вийшли окремою “Синтез реального та фантастичного у повісті Григорія Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Тема казок, містики, фольклорних персонажів для багатьох письменників та поетів упродовж віків залишається невичерпним джерелом натхнення. Не залишила байдужим й Григорія Квітку-Основ’яненка, адже свою бурлескно-реалістичну повість “Конотопська відьма” він створив за мотивами народних переказів та легенд. У цьому творі автору вдалося майстерно поєднати дві речі: реальні події життя селянської України другої половини 18 ст. із Ідейну основу повісті “Маруся” (1832) становить реальний життєвий конфлікт соціально-побутового змісту: на перешкоді до одруження двох закоханих стоїть загроза страшної миколаївської солдатської служби – для нареченого і злиденної долі жінки-солдатки – для нареченої. Поетичний образ Марусі (за повістю Квітки-Основ’яненка “Маруся”) Видатний український письменник Григорій Квітка-Основ’яненко створив багато надзвичайно яскравих образів, які є окрасою всієї української літератури. Але найбільше вдався авторові, мабуть, саме образ Марусі з однойменної повісті, який зачаровує своєю красою та чистотою.

Загалом образ Марусі має фольклорну основу. Починаючи з її зовнішності та закінчуючи рисами характеру, ми бачимо Марусю ідеальною українською дівчи­ною, яка ніби Образ і характер головної героїні повести Квітки-Основ’яненки “Маруся” Кожний народ, як відомо, має свої звичаї, свої поняття про побут і, взагалі про життя. Має їх і український народ. Тому не варто дивуватися, коли читаєш про це в оригінальній повісті Квітки-Основ’яненки ” Маруся “. Я перегортаю її сторінки й все-таки дивуюся, скільки там описів, які із властивої для Квітки-Основ’яненки реалістичною манерою зобразили яскраві Біографія Григорія Квітки-Основ’яненка Григорій Федорович Квітка народився 18 листопада 1778 р. у слободі Основа, що під Харковом. Походив з дворянської сім’ї, яка мала давнє козацьке коріння. Навчався у приватних учителів та в монастирській школі. Деякий час провів у монастирі як послушник.

Залишивши монастир, працював на різних державних та виборних посадах. Кілька разів обирався предводителем дворян Харківського повіту, був Засоби сатиричного зображення дійсності в повісті Григорія Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Засоби сатиричного зображення дійсності В повісті Григорія Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” “Конотопська відьма” – найбільша гумористична повість Квітки-Основ’яненка. Ця повість, у якій автор сміявся, щоправда не злостиво, з людських хиб. У цьому творі присутня майстерна сатира на життя і побут козацької старшини XVIII століття.

Справді, скільки гумору вкладено в образ сотника Забрьохи, який навіть не (“Кращої за неї не було в усьому селі”.) (“Увесь день коло діла, навіть мати за нею не поспівала”.) (“Усякому поклониться і ласкаво заговорить”.) Образи сотника і писаря в сатиричній повісті Григорія Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” У повісті “Конотопська відьма” письменник дошкульно і надзвичайно дотепно висміює духовне виродження деяких представників козацької старшини в кінці XVIII століття. Головні герої повісті – сотник Забрьоха та писар Пістряк. Їх об’єднує зневага до людей, самодурство, пияцтво, зажерливість. Микита Забрьоха сотенство успадкував: “…діди й прадіди Микитові усе були у славному сотенному містечкові Конотопі сотниками”. Я думаю, Між життям і смертю, твір за повістю Квітки – Основ’яненка “Маруся” Ви, мабуть, читали “Вечори на хуторі біля Диканьки” М. Гоголя? Так от, твори Квітки-Основ’яненка – це ніби продовження цієї повісті. Тільки там немає ні страшних потвор, ні чортів (є, правда, відьми)-. Але подібні вони до “Вечорів…” своєю селянською тематикою, тим незвичайним малоросійським колоритом, який в той час чарував не тільки самих українців, а й Після довгих часів класицизму й раціоналізму мистецтво знову звернулося до почуттів, доводячи цінність звичайного життя й щастя. Чисті почуття письменники і поети шукали Квітка – Основ’яненко, хоч і належав до дворян, але добре знав традиції і побут українського народу, який дуже поважав за його високу мораль. Про високо моральних людей Життя та творчість Григорія Квітки-Основ’яненка ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО (1778-1843) Григорій Федорович Квітка народився 29 листопада 1778 р. в слободі Основа поблизу Харкова в дворянській родині (від назви слободи й походить його псевдонім – Основ’яненко).

Спочатку навчався вдома, а потім у Курязькій монастирській школі. У 1793 р. Григорій як дворянин був зарахований на військову службу, через чотири роки вийшов у відставку в “Характеристика образу Марусі” за повістю Квітки-Основ’яненки “Маруся” За часи своєї творчої діяльності видатний український письменник Квітка-Основ’яненко створив досить багато яскравих незабутніх образів, які стали справжньою прикрасою української літератури. Але, на мій погляд, найкраще вдався письменникові образ Марусі – головної героїні однойменної повісті, який зачаровує мене своєю чистотою і красою. Як у більшості творів письменників і поетів того часу, образ Марусі, починаючи Критика “Маруся” Твір Григорія Квітки-Основ’яненка ” МАРУСЯ ” За жанром Є соціально-побутовою сентиментально-реалістичною повістю. Її вважають першим прозовим твором нової української літератури, а Григорія Квітку-Основ’яненка – “батьком” української прози. Джерелами для написання повісті стала дійсність українського села та народна творчість: українські балади, ліричні, весільні пісні, фольклорні мотиви (любові, розлуки, смерті закоханих). Від народної поезії – образність повісті, від казки й переказу – її розповідний стиль. В основі сюжету Лежить зворушливе кохання дівчини-селянки Марусі та міського ремісника Василя, яке закінчується трагічно. Після важких випробувань розлукою несподівано занедужала і померла Маруся, а через два роки – і Василь. Якщо Маруся, очікуючи Василя з мандрівки (на той час вони були вже заручені), неминучість смерті сприйняла по-християнськи, то Василь після втрати Марусі хотів заподіяти. Втрата Марусі, яку він палко покохав з першого погляду, заради якої відкупився від війська, підірвала у Василя духовні сили і волю до життя.

Сентиментально-ідилічному змалюванню героїв відповідає і зображення побуту. Герої твору – люди праці. У невтомній щоденній праці множиться багатство батьків Марусі – Наума та Насті. Як релігійна людина, Наум не ставить матеріальні блага над усе. Саме тому він каже дружині: “Не журися, Насте, об худобі: вона наша, а не ми її. Стережись, щоб вона тобі не перепинила дороги до Царства Небесного”. З другого боку, він вважає гріхом і байдикування. Сам працював не покладаючи рук і дочку свою виховував у любові до праці. Маруся виросла роботящою і швидко стала доброю помічницею матері, яка “за нею, було, не наспішиться”. Саме тому сімейні стосунки Наума, Насті та Марусі склалися ідеально. У їхній хаті царював мир та злагода. Взявши на себе обов’язок вести домашнє господарство, Маруся оберігає матір, яка нездужала, від фізичних перевантажень. Дівчина все встигає зробити: принести води, приготувати їжу, напрясти прядива, ходить сама у місто за покупками. Все в неї виходить доладно, краще, ніж в інших дівчат. Мати та батько її всього навчили, тому і ставиться до них Маруся з особливою пошаною. Сентиментально-ідилічні стосунки у сім’ї, весь побут, образи письменник зображує зворушливо, використовуючи фольклорні джерела: прислів’я, приказки, змальовані у традиційному народнопоетичному стилі портрети. Про Марусю Квітка-Основ’яненко писав: “Та що за дівка була! Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці, як тернові ягідки, бровоньки, як на шнурочку, личком червона, як. панська рожа, що у саду цвіте, носочок так собі прямесенький з горбочком, а губоньки як цвіточки розцвітають і межи ними зубоньки, неначе жарнівки, як одна, на ниточці нанизані… Коси у неї, як смоль, чорнії та довгі-довгі… ” Так само у народному дусі письменник ідеалізує зовнішній вигляд Василя: “Хлопець гарний, русявий, чисто підголений; чуб чепурний, уси козацькі, очі веселенькі, як зірочки; на виду рум’яний, моторний… ” Такі портретні характеристики мають герої фольклорних жанрів: казок, дум, народних пісень. Весілля Марусі й Василя так і не відбулося. У повісті змальовано фрагмент чужого весілля, на якому зустрілися герої: гра з горішками, танці. Усе це створює настрій загальних молодіжних веселощів. Детально описано у повісті обряд заручин. Василь двічі сватався до Марусі, і кожен раз старости тричі стукають палицею у двері, низько кланяються господарям, передають хліб святий, який батько приймає і цілує. Після ритуалу привітання старости виголошують причину своїх відвідин із традиційною формулою: “Раз дома у нашій землі випала пороша”. Далі вони говорять про куницю – молоду дівчину, слід якої довів їх сюди, про мисливця – молодого князя. Увесь цей арсенал традицій допомагає правдиво відтворити колорит епохи, родинно-побутові принципи. Відмова Наума старостам перший раз, хоч і стала повного несподіванкою для Марусі, Василя, Насті, однак у дусі часу вона не могла бути заперечена.

Другі заручини зі щасливим кінцем супроводжуються традиційними народними піснями. Пісні відповідають настроям Марусі, Василя, матері, батька.

Похорон Марусі супроводжується у повісті народними плачами. Тужать-побиваються за дочкою Наум та Настя. З голосінням звертається Настя до Василя, розповідаючи, як Маруся любила його. Майстерно відтворений у повісті “Маруся” пейзаж. Прикладом може бути опис ранку, коли Маруся збирається на базар. Світ природи, як і побут селян, письменник малює в ідилічному плані: “Тільки що зірочки засяяли у Бога милосердного на небесах, тільки що розсвітилось”, як “соловейко стих біля своєї самочки, щоб виспалась хорошенько, не жахаючись; вітерець заснув і гілочки по садках, дрімаючи, ледве-ледве колишуться… ” Настав ранок. Усе ожило, загомоніло. Пташки годують своїх пташенят, виспівують, ніби розповідаючи, як люблять одне одного, і “ще й носичками поцілуються”. А сонце, що освітило землю, наче повелівало: “Хваліте Господа, що создав і мене, і вас, і кожний день посила мене давать усьому миру світ і усякому диханію жисть… “ Related posts: Тема. Квітка-основ’яненко. “Маруся” – перша українська повість НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Уперше Василь познайомився з Марусею… А Під час збирання у лісі грибів і ягід. Г Коли вона прийшла по воду до річки. Коханий героїні – сирота, бідний парубок, який працював у місті… А Шевцем. Б Свитником. В Кравцем. Г Ковалем. Найбільше Маруся полюбляла… Григорій Квітка-Основ’яненко – Маруся (АНАЛІЗ) Аналіз твору Григорія Квітки-Основ’яненка “Маруся” 1832 р.

Літературний рід: епос.

Жанр: повість (сентиментально-реалістична, соціально-побутова). Тема: зображення життя українського селянства, праця, побут і звичаї народу.

Головна ідея: оспівування високих морально-етичних якостей простої людини. Головні герої твору: Наум Дрот і його дружина Настя, їхня дочка Маруся; Василь (коханий Марусі), Олена (подруга Марусі). Сюжет: розповідь про сім’ю Наума Критика “Маруся Чурай” Костенко >> Детальний Аналіз “Маруся Чурай” Костенко Композиція та зміст твору “Маруся Чурай” Порівняльна таблиця до творів “Маруся Чурай” та “Лісова пісня” Твір-аналіз роману у віршах “Маруся Чурай” Характеристика роману у віршах “Маруся Чурай” Сценічне безсмертя “Марусі Чурай” Образ Марусі Чурай Головна ідея та сюжет твору “Маруся Чурай” Композиція та багатотемність твору “Маруся Чурай” Історична основа Маруся (дуже стисло/скорочено) – Квітка-Основ’яненко Григорій Наум дрот та його дружина були людьми богобоязними та праведними. В усьому вони дотримуються Божого і морального людського закону. За це Бог допомагає їм. За молитви й невпинну працю дає їм Бог донечку. дитина теж росте слухняна, покірна, на вулиці з дівчатами не бігає, все коло хати, все молиться, з матір’ю до церкви радо ходить. Григорій Квітка-Основ’яненко – Маруся (Стислий переказ, дуже скорочено) Григорій Квітка-Основ’яненко Маруся (Стислий переказ, скорочено) Наум Дрот та його дружина були людьми богобоязними та праведними. Дитина теж росте слухняна, покірна, на вулиці з дівчатами не бігає, все коло хати, все молиться, Ніби у відповідь на це твердження Квітка-Основ’яненко створив повість “Маруся”. Цим твором письменник продемонстрував високі й різнобічні художньо-літературні можливості нашої мови, “Маруся” короткий опис і художня характеристика твору Григорій Квітка-Основ’яненко – перший український письменник-сентименталіст, одним із перших почав писати народною мовою не тільїш про смішне, а й про серйозне. Шевченко вважав Квітку-Основ’яненка засновником нової української прози. Квітка-Основ’яненко писав, що українська мова й література “рухається і буде жити” та що ніякі потуги ворогів “не зітруть її з лиця землі”, вона “подужає Відомо, що широко охопити всю складність суспільного життя спроможна лише епічна проза. Тому поява прозових творів Квітки-Основ’яненка була продовженням “Образ Марусі і Василя” Квітка “Маруся” Повість “Маруся” Квітки-Основ’яненки була вперше надрукована в 1834 році. Головні герої цього видатного літературного твору є Маруся и Василь, двоє безмірно закоханих людей, що ідеально підходять друг до друга. Маруся – це дочка Насті та Наума Дрота, гарних та турботливих батьків. Кращої дівчини та дочки, ніж вона, не було у всьому селі: “О, там Специфіка зображення людини в повісті “Маруся” (Квітка-Основ’яненко) Доба нової української літератури розпочинається з прекрасного твору Котляревського “Енеїда”. Після виходу “Енеїди”, як це часто буває по створенні справжнього шедевра, з’явилось багато наслідувачів та навіть епігонів творчості Котляревського. Коли шовіністично налаштовані критики брали до рук “Енеїду”, плануючи закинути авторові використання “мужицької мови”, вони починали сміятися і, вражені довершеністю поеми, не могли вже Після довгих часів класицизму й раціоналізму мистецтво знову звернулося до почуттів, доводячи цінність звичайного життя й щастя. Чисті почуття письменники і поети шукали Квітка-Основ’яненко Григорій Маруся (скорочено) ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВЯ’НЕНКО (1778-1843) МАРУСЯ (Повість) Починається повість з філософських роздумів автора про людське життя, про те, що немає на сім світі нічого вічного: сьогодні живеш, а завтра – помер. Кожний батько виховує свою дитину, щоб вона була розумною, доброю. Так само і отець небесний: оберігає людей від усякої напасті, а “коли вже й пошле за Григорій Квітка-Основ’яненко – Маруся (Характеристика твору) Характеристика твору Григорія Квітки-Основ’яненка “Маруся” Григорій Квітка-Основ’яненко стояв поруч з Іваном Котляревським біля першовитоків нової української літератури. Повість “Маруся” стала прикладом того, що українська мова нічим не поступається “Маруся” Квітка-Оснвяненки – це Малоросія з її поетичною природою, з її поетичним життям простого народу, з її поетичними звичаями Ів На початок XIX століття скринька української літератури мала в своєму запасі багато високохудожніх драматичних творів, а ось нової прози на той час ще не було. Добре відомо, що повністю охопити всю многогранність суспільного життя може лише епічна проза. Тому поява творів Квітки-Основ’яненки стала продовженням літературного вкладу Котляревського и довела зрілість і художню Квітка – Основ’яненко, хоч і належав до дворян, але добре знав традиції і побут українського народу, який дуже поважав за його високу мораль. Про високо моральних людей Фольклорне походження має портрет Марусі, який змальований у традиціях народної творчості: “Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці – як тернові ягідки, бровоньки – як на шнурочку, личком червона, як… рожа, що у саду цвіте, носочок… прямесенький, а губоньки Характеристика роману у віршах “Маруся Чурай” >> Критика “Маруся Чурай” Костенко Детальний Аналіз “Маруся Чурай” Костенко Композиція та зміст твору “Маруся Чурай” Порівняльна таблиця до творів “Маруся Чурай” та “Лісова пісня” Твір-аналіз роману у віршах “Маруся Чурай” Сценічне безсмертя “Марусі Чурай” Образ Марусі Чурай Головна ідея та сюжет твору “Маруся Чурай” Композиція та багатотемність твору “Маруся Чурай” Історична основа твору та “Маруся”. Григорій Квітка-Основ’яненко (1778 – 1843) Григорій Квітка-Основ’яненко перший український письменник-сентименталіст, одним із перших почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне. Квітка-Основ’яненко писав, що Українська мова й література “рухається і буде жити” та що ніякі потуги ворогів “не зітруть її з лиця землі”, вона “подужає противників Ліна Костенко – Маруся Чурай (АНАЛІЗ) >> Критика “Маруся Чурай” Костенко Детальний Аналіз “Маруся Чурай” Костенко Композиція та зміст твору “Маруся Чурай” Порівняльна таблиця до творів “Маруся Чурай” та “Лісова пісня” Твір-аналіз роману у віршах “Маруся Чурай” Характеристика роману у віршах “Маруся Чурай” Сценічне безсмертя “Марусі Чурай” Образ Марусі Чурай Головна ідея та сюжет твору “Маруся Чурай” Композиція та багатотемність твору Маруся – Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко (1778-1843 pp.) “Маруся” До сентиментально-реалістичних творів Квітки-Основ’яненка належать сім повістей: “Маруся” (1834 p.), “Добре роби, добре й буде” (1837 p.), “Козир-дівка” (1838 р.), “Щира любов” (1839 р.), “Божі діти” (1840 p.), “Сердешна Оксана” (1841 р.) та “Перикотиполе” (1843 p.). Повість “Маруся” з’явилась 1834 року внаслідок полеміки Квітки з тими представниками Коротко про “Маруся” (1832) Тема: зображення життя українського селянства, праця, побут і зви­чаї народу. Головна ідея: оспівування високих морально-етичних якостей прос­тої людини. Головні герої твору: Наум дрот і його дружина Настя, їхня дочка Маруся; Василь (коханий Марусі), Олена (подруга Марусі). Сюжет: розповідь про сім’ю Наума дрота – на весіллі подруги Ма­руся її портрет – народний ідеал краси: “Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці – як тернові ягідки, бровопь-ки – як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвіте, носочок так собі пряменький, з горбочком, а губоньки – як Ліна Костенко – Маруся Чурай (Стислий переказ, дуже скорочено) >> Критика “Маруся Чурай” Костенко Детальний Аналіз “Маруся Чурай” Костенко Композиція та зміст твору “Маруся Чурай” Порівняльна таблиця до творів “Маруся Чурай” та “Лісова пісня” Твір-аналіз роману у віршах “Маруся Чурай” Характеристика роману у віршах “Маруся Чурай” Сценічне безсмертя “Марусі Чурай” Образ Марусі Чурай Головна ідея та сюжет твору “Маруся Чурай” Композиція та багатотемність твору Композиція та багатотемність твору “Маруся Чурай” – багатостраждальна українська історія з її трагічною героїкою; – характеристика колоритних народних типів, взятих з різних “поверхів” українського життя XVIII ст.; – кохання дівчини-козачки, яке відкривається безміром душевних граней та переживань – поетичних і трагічних; – сповнений пристрасті роздум про місію митця та його слова, поезії в людському житті загалом, і в українській долі – Ліна Костенко – Маруся Чурай (СКОРОЧЕНО) Критика “Маруся Чурай” Костенко Детальний Аналіз “Маруся Чурай” Костенко Композиція та зміст твору “Маруся Чурай” Порівняльна таблиця до творів “Маруся Чурай” та “Лісова пісня” Твір-аналіз роману у віршах “Маруся Чурай” Характеристика роману у віршах “Маруся Чурай” Сценічне безсмертя “Марусі Чурай” Образ Марусі Чурай Головна ідея та сюжет твору “Маруся Чурай” Композиція та багатотемність твору “Маруся Ліна Костенко – Маруся Чурай (Скорочений переказ, дуже стисло) >> Критика “Маруся Чурай” Костенко Детальний Аналіз “Маруся Чурай” Костенко Композиція та зміст твору “Маруся Чурай” Порівняльна таблиця до творів “Маруся Чурай” та “Лісова пісня” Твір-аналіз роману у віршах “Маруся Чурай” Характеристика роману у віршах “Маруся Чурай” Сценічне безсмертя “Марусі Чурай” Образ Марусі Чурай Головна ідея та сюжет твору “Маруся Чурай” Композиція та багатотемність твору “О, там вже на все село була і красива, і розумна, і багата, і звичайна та ще к тому тиха Основою цієї повісті є зворушливе кохання гарної, ніжної сільської дівчини і розумного й меткого, хоч бідного парубка.

Це палке, щире “Характеристика образу Марусі” за повістю Квітки-Основ’яненки “Маруся” За часи своєї творчої діяльності видатний український письменник Квітка-Основ’яненко створив досить багато яскравих незабутніх образів, які стали справжньою прикрасою української літератури. Як у більшості творів письменників і поетів того часу, образ Марусі, починаючи Починаючи з її зовнішності та закінчуючи рисами характеру, ми бачимо Марусю ідеальною українською дівчи­ною, яка ніби Твір-аналіз роману у віршах “Маруся Чурай” На основі спостереження детального аналізу роману у віршах Ліни Костенко ” Маруся Чурай ” можна впевнено констатувати, що цей твір, створений на національному грунті, продовжує фольклорні и літературні традиції, у ньому письменниці пощастило скласти неповторну, глибоку, психологічну, героїчну й романтично наснажену пісню про історію легендарної поетеси й піснярки Марусі Чурай, реально відтворити реальні події в ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО ЛІТЕРАТУРА наприкінці XVIII – на початку XX століття ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО (1778 -1843) Письменник, “батько” української прози. Повість “Маруся” (1832) Ключові слова: – епос; – соціально-побутова повість; – перша україномовна повість нової української літератури; – сентименталізм; – зображення життя українських селян, їхнього побуту, традицій, праці; – оспівування високих морально-етичних якостей простої людини. Понятійний апарат Сентименталізм – “Маруся та Василь в уособленні високих морально-етичних якостей простої людини (“Маруся” Квітки-Основ’яненка)” В основі найвизначнішої повісті Григорія Квітки-Основ яненка “Маруся” покладена історія взаємного, відданого, однак нещасного кохання. В образі

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

самостійна робота паралельність прямих і площин у просторі

правила безпеки під час проведення дослідів з природознавства у початкових класах

географія 7 клас практикум кобернік гдз