законодавче регулювання участі юристів у політичному житті

юристів політичному участі регулювання законодавче у житті.

—>Напів офіціний сайт 1 курсу юрфаку ПНУ —> Поняття деонтології як науки. Поняття і природа виникнення юридичної деонтології. Становлення та розвиток юридичної деонтології. Джерела деонтологічних норм. Загальна характеристика та основні риси юридичної деонтології. Різноманітність підходів до визначення юридичної деонтології в наукових джерелах. Основні ознаки науки «юридична деонтологія». Поняття та суть обов»язку в юридичній деонтології. Зміст внутрішнього та зовнішнього імперативу службового обов»язку. Спільні та відмінні риси між внутрішнім та зовнішнім імперативами службового обов»язку.

Поняття обітниці. Місце юридичної деонтології в системі юридичних та неюридичних наук. Роль юридичної деонтології у теорії і практиці юриспруденції. Соціальне призначення юриста. Основні риси юридичної професії. Основні якості юриста у різних сферах діяльності. Характеристика юридичних спеціальностей.

Поняття юридичної діяльності. Види юридичної діяльності за різними критеріями. Ознаки юридичної діяльності. Функції юридичної діяльності.

Юридична справа. Поняття та зміст професійної культури юриста. Професійно-правове мислення юриста.

Поняття юрист-професіонал. Деформації професійної правосвідомості юристів. Поняття, зміст та завдання моральної культури юриста. Основні принципи етичної культури юриста. Мораль і професійний обов»язок юриста. Функції та принципи моральної культури юриста.

Поняття політики як соціального явища. Історія розвитку світової політичної думки. Політична діяльність як соціальне явище. Політичні норми. Поняття та види політичної культури юриста. Механізм формування політичної культури юриста. Принципи політичної культури юриста. Функції політичної культури юриста. . Загальні поняття про предмет психологіїОсновні форми психологічної діяльності людиниПредмет і завдання юридичної психологіїПоняття психологічних чинників у діяльності юристівПсихологічні прийоми професійного спілкування юристів з громадянамиПоняття психологічної культури юристаЗміст психологічної культури правникаОсновні рівні психологічної культури юристаЗначення психологічної культури юристаХарактеристика психологічної культури за темпераментомПринципи та функції естетичної культури юристаПредмет та мета юридичного (службового) етикетуМетоди та функції юридичного етикетуЕстетична характеристика правових документівПоняття інтелектуПоняття інтелектуальної культури юриста та її основні компонентиПринципи та функції інтелектуальної культури юристаПоняття та риси юридичної практикиСтруктура юридичної практикиВиди юридичної практикиФункції юридичної практикиФорма юридичної практикиЮридичний процес як комплексна система, його ознаки МОЛОДЬ У ПОЛІТИЧНОМУ ЖИТТІ СУСПІЛЬСТВА• місце і роль політичних інтересів молоді в суспільному житті; • політичні орієнтири сучасної російської молоді; • форми участі молоді в суспільному житті; • аналізувати стан і тенденції розвитку політичної свідомості молоді; • порівнювати різні світоглядні орієнтації молоді; • визначати рекомендації з регулювання політичної поведінки молоді; • навичками дослідження політичної свідомості і поведінки молоді; • навичками участі, консультування та експертизи стану і тенденцій розвитку молодіжних рухів, організацій та громадських ініціативУчасть молоді в політичному житті суспільства має ряд особливостейВони пов’язані з сутнісними характеристиками цієї соціально-демографічної групи, з тим специфічним місцем, яке займає молодь в соціальній структурі, з тією соціальною роллю, яку вона відіграє в суспільному життіВ результаті зміни поколінь відбувається не тільки процес простого відтворення, наступності соціальних, в тому числі і соціально-політичних, відносин, а й розширеного досвіду завдяки інноваційним потенціалом молоді, а також передача накопиченого, оновленого соціального досвіду майбутнім поколіннямВід того, наскільки ефективний процес становлення соціальної суб’єктності молоді, залежить розвиток як наймолодшого покоління, так і суспільства в ціломуОсобливості молоді як суб’єкта політичних відносинРеалізуючи свої основні соціальні функції (відтворювальну, інноваційну, трансляційну), молодь знаходить соціальну зрілість, проходить стадію становлення як суб’єкта суспільних відносинПодібний прояв соціального якості молоді пов’язано зі специфікою її соціального стану і визначається закономірностями процесу соціалізації в конкретних суспільних умовахЦе об’єктивно накладає відбиток на форми і ступінь участі молоді в політичному житті і визначає її особливості як суб’єкта політичних відносинПерша особливість пов’язана з незавершеністю становлення власної суб’єктності у соціально-політичних відносинахМолодь — який не став, а стає суб’єкт суспільних, в тому числі політичних, відносинЗвідси відомі вікові обмеження її політичних прав, закріплені законодавчоКонкретні рамки цих обмежень залежать від рівня демократизації і ступеня стабільності суспільстваРазом з тим нерідкі прояви дискримінації молоді на основі віку в порушення існуючого законодавстваОбмежуються політичні та соціальні права молодих громадян, відзначаються факти відчуження різних груп молоді від соціальних і політичних інститутів, обмежуються можливості реалізації групових і політичних інтересів молодих людейВік, таким чином, відіграє роль значимого стратификационного підстави і є важливим фактором участі молодих людей в соціально-політичному житті суспільстваВікова дискримінація не однаково проявляється в різних країнах світу, а також всередині однієї країни в силу історичних і соціокультурних традицій, а також у зв’язку з регіональними особливостями державної молодіжної політикиДруга особливість молоді як суб’єкта політичних відносин визначається специфікою її соціального стануВоно характеризується нестійкістю, рухливістю позицій молодих людей в соціальній структурі, відносно невисоким їх соціальним статусом, обмеженістю соціальних зв’язківЦе ставить молодь в нерівне становище з економічно і соціально більш просунутими групамиТим самим створюється сприятливе середовище для виникнення різного роду соціальних конфліктів, які купують нерідко політичне забарвленняУ нестабільному, а тим більше кризовому суспільстві нестійкість як іманентна характеристика соціального становища молоді посилюється в результаті соціального розшарування в її складі, сприяючи зростанню напруженості і політичної конфронтаціїДана особливість більш помітно проявляється в регіональному розрізі в зв’язку зі значною різницею соціально-економічного становища суб’єктів ФедераціїІ нарешті, третя особливість пов’язана зі специфікою молодіжного свідомості (лабільністю, трансгресивного, екстремальністю), обумовленої як віком, так і положенням молоді як соціальної групиЛабільність свідомості проявляється в недостатній твердості життєвих установок, невизначеності соціальних орієнтацій, оскільки соціальні позиції не набули стійку форму, а процес формування власних моральних переконань (імперативів), які становлять стрижень свідомості, ще не завершенийЗа відсутності сформованої власної соціальної позиції спрямованість політичних настроїв часто набуває спонтанний характер і залежить від впливу зовнішніх факторів, а найчастіше — просто випадкуТрансгресивного — це здатність свідомості долати бар’єри (символічні кордону, табу, стереотипи) між існуючим і новим для себе простором, переносити зразки майбутнього в своє життяВона реалізується в індивідуальному і груповому конструюванні соціальної реальності на мікро- і макрорівні: від власної біографії до образу суспільства в ціломуВ процесі соціального конструювання реальності молоді люди орієнтуються, як правило, на референтні групи, що відрізняються більш високим статусом і престижем, більш успішні в сучасному світі (кумири, зразки забезпеченої, красивого життя)Ці зразки закріплюються в рольових структурах молодих людей у формі очікувань і домаганьАле задовольнити ці домагання вдається не всімЯкщо збільшується розрив між домаганнями особистості і можливостями їх задоволення, то політичні установки приймають екстремальну формуПід екстремальністю молодіжного свідомості розуміють різні прояви максималізму в свідомості і крайнощів в поведінці на груповому та індівідуальнолічностном рівняхСвідомість молоді легко піддається впливу різних чинників: економічних, соціальних, політичнихПід їх впливом відбуваються усвідомлення молодими людьми свого становища в суспільстві і консолідація групових інтересівТоді молодь стає політичною силоюОднак шляхом маніпулювання несформованим свідомістю молоді, особливо за допомогою засобів масової інформації, можна домогтися асоціальних результатів, перетворюючи молодь або в агресивну, або в безлику, політично индифферентную масуНайбільш привабливим об’єктом задоволення егоїстичних політичних інтересів стає молодь там, де більше можливостей для спекуляцій на конкретних потребах молодих людейТаким чином, участь молоді в політичному житті суспільства являє собою особливу форму консолідації її групових інтересів, що відображають усвідомлені особливості власного соціального становища, ролі і місця в суспільстві і спосіб їх реалізаціїРозглянуті особливості молоді як стає суб’єкта політичних відносин характерні не тільки для російського суспільстваСутнісні характеристики молоді притаманні будь-якому суспільству, хоча можуть виявлятися в різних формахТак, в законодавстві різних країн передбачені неоднакові нижні вікові межі повноправної участі молодих людей в політичному життіВідрізняються також форми дискримінації молодих людей в політичній сферіІстотний вплив на свідомість молоді надають національно-етнічні, релігійні та інші соціокультурні чинникиІ нарешті, сутнісні характеристики неоднаково проявляються в умовах соціальної стабільності, нестабільності і кризи Професійна поведінка юристаСлужбову поведінку юриста регулюється законодавством і виробленими морально-етичними нормамиЗаконодавче регулювання професійної поведінки юристів включає захист авторитету юридичної професії шляхом заборони будь-яких дій, що завдають їй шкоди, і вимоги до юристів дотримуватися норм і правил поведінкиНаприклад, адвокату на підставі п5 ст6 Федерального закону від 31.05.2002 № 63-Φ3 «Про адвокатську діяльність і адвокатуру в Російській Федерації» заборонено негласне співробітництво з органами, які проводять оперативно-розшукову діяльністьУ Росії професійна поведінка судді в позаслужбовій і професійної діяльності регламентується федеральним законодавством і доповнюється положеннями Кодексу суддівської етики [1]Чинний суддя як представник державної влади не може працювати на інших державних посадах від федерального до муніципального рівня (крім наукової, педагогічної та іншої творчої діяльності) і обиратися депутатом в органи представницької влади та місцевого самоврядування, він повинен бути поза політичних партій і поза політичної діяльності, зберігати нейтральність до всіх акціях політичних партій, не повинен прямо або побічно займатися підприємницькою діяльністю чи входити до складу корпоративного менеджменту, не повинен (як і члени його сім’ї) відкривати і мати депозити в іноземних банках, розташованих поза Росією, не має права представляти інтереси інших осіб, не повинен приймати від інших осіб подарунки і винагородиЗаконодавство спільно з Кодексом професійної етики адвоката встановлює обов’язкові для дотримання кожним адвокатом правила і норми поведінки в повсякденному і професійному житті на основі морально-моральних критеріїв і традицій адвокатуриЧинному адвокату забороняється працювати на державних посадах від федерального до муніципального рівня, працювати за наймом, за винятком наукової і викладацької роботи і творчої діяльності взагаліУ той же час адвокату дозволяється свою професійну діяльність поєднувати з виборними посадами в адвокатській палаті РФ і керувати тим чи іншим адвокатським утвореннямВласний бізнес адвоката і юриста взагалі не повинен викликати конфлікт його особистих підприємницьких і професійних інтересів і вплинути на його поведінку як у службовій, так і в позаслужбовій діяльності, інакше така діяльність неправомірна (дивДодаток 8)На відміну від суддів — государевих слуг — адвокату як юристу вільної професії не забороняється брати участь і підтримувати громадські рухи і політичні партії і бути депутатом в представницьких органахОднак політичні переконання не повинні позначатися на професійних позиціях юриста і перешкоджати їх здійсненнюЗокрема, юрист не повинен відмовити в наданні юридичних послуг з політичних міркуваньЗаконодавча заборона обумовлений характером професійної діяльності адвоката, який представляє і захищає інтереси довірителяЗдійснюючи професійну діяльність, адвокат повинен дотримуватися принципів законності і незалежності, сумлінно і чесно захищати і представляти законні інтереси і права довірителя, додержуватися присяги і Кодекс професійної етики адвокатаЦі професійні зобов’язання містяться в присязі, яку дає адвокат: «Урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати обов’язки адвоката, захищати права, свободи та інтереси довірителів, керуючись Конституцією Російської Федерації, законом і кодексом професійної етики адвоката» [3]Регулювання професійної поведінки юристів направлено, по-перше, на захист інтересів громадян і суспільства від зловживань можливостями юридичної професії (право охорона, суд, прокуратура) і, по-друге, на захист самих юристів від надмірних вимогТакого роду регламентація може приймати регіональний характер (дивДодаток 9)Заборонна регламентація професійної поведінки юристів виправдана в тих випадках, коли заборонене поводження порушує права і свободи інших, конфліктує з їх інтересами і (або) підриває довіру до професійної діяльності юристаВ іншому випадку подібне обмеження свободи професійної поведінки юристів буде суперечити базовим положенням Конституції РФЗаборонна регламентація використовується в багатьох країнах, якщо діяльність юриста стає небезпечною для інших і порушує їх праваТак, в Німеччині забороняється страйкувати юристам, прийнятим на державну службуПозаслужбовий професійна поведінка юриста, що виходить за межі службових обов’язків, проте вимагає законодавчої регламентації і дотримання певних правил і морально-етичних норм: що можна і що не можнаДотримання цього простого правила дозволяє уникнути небезпеки впливу третіх осіб на професійну діяльність і відповідно — професійної деформації і зберегти можливість самостійності і незалежності професійної діяльностіЗаконодавча регламентація позаслужбовій професійної діяльності юриста обумовлена її високою роллю і суспільною значимістю і службовим становищем фахівцяЧи може слідчий або суддя займатися комерційним підприємництвом або виконувати комерційні доручення?

Як це вплине на незалежність його професійної діяльності? Ці питання виходять далеко за морально-етичні межіЧи може корпоративний юрист у вільній, привільною бесіді з друзями, близькими та знайомими згадувати службові та інші бізнес-проблеми компанії? Юрист, провідний паралельно політичну, комерційну та юридичну діяльність, неминуче віддає пріоритет особистим інтересамЮрист-депутат, який має власну справу, прямо і (або) побічно лобіює інтереси власного бізнесуЧи можуть корпоративний юрист, слідчий, адвокат, суддя займатися політичною діяльністю і брати участь в політичній пропаганді або займати нейтральну позицію? Законодавчо встановлюється, що у позаслужбових відносинах або при виконанні своїх повноважень кожен суддя має уникати всього, що може підірвати його гідність і авторитет судової влади, породити сумнів у справедливості, неупередженості та об’єктивності суддіПри будь-якому зіткненні інтересів суддя не може використовувати своє становище з метою збагачення або отримання інших матеріально-фінансових вигод для себе, своїх близьких та інших осіб, з якими його пов’язують фінансові та інші зобов’язанняЯк показує практика, недостатньо прийняти правильний закон і красивий кодекс професійної етики, повинні бути сформовані особистісні моральні якості людини-фахівця для дотримання цих правил і вимогОстаннє вбирається з молоком матері і є дзеркальним відображенням загального морально-етичного стану в суспільствіРозбіжність між побажанням і реальністю порушує баланс між теорією і практикоюПричина дисбалансу лежить в дуже величезною економічною диференціації і незадоволені потреби, які в існуючих соціально-економічних умовах задовольнити практично неможливо, що і призводить до порушення законодавчих вимог і етичних нормЗа повідомленням прес-служби Слідчого комітету РФ по Нижегородській області, Канавінського районний суд 25 червня 2012 р засудив до двох років позбавлення волі з відбуванням у колонії загального режиму адвоката, якого звинувачували у привласненні чужого майна та невиплату заробітної плати на суму понад 1,5 млн рубв період виконання обов’язків конкурсного керуючого для проведення процедур банкрутстваВ Іванівській області в 2011 р адвокат був засуджений за шантаж співробітника територіального органу МНС Росії (вимагання у великому розмірі — 500 тисРуб.)У 2010 р в Астраханській області адвокат був засуджений до двох років позбавлення волі у виправній колонії загального режиму за спробу шахрайства з використанням свого службового становищаВін запропонував клієнтові врегулювати проблему за 500 тисРуб., Нібито призначених для слідчогоЗа інформацією Слідчого управління Слідчого комітету РФ по Курській області в 2012 р курський адвокат був засуджений до 4,5 років позбавлення волі з відбуванням у колонії загального режиму за незаконний оборот і збут психотропних речовин (амфетаміну)У Новосибірську в 2011 р адвоката засудили за обман клієнта на 3 млн руб., Які він отримав за обіцянку вирішити позитивно питання про припинення кримінальної справиДані кошти нібито призначалися для слідчих органівНовосибірський юрист — помічник великого сибірського підприємця був засуджений до позбавлення волі строком на 3,5 року за спробу привласнити 17 млн дол., Що належали його померлому патронуНедотримання прописаних і встановлених правил і норм — це до певної міри відсутність гармонії, розбіжність і розбіжність внутрішнього світу особистості і фахівця з навколишнім його реальністюСуспільство і юридична спільнота потребують встановлених загальних правилах професійної поведінки юриста, вироблених і апробованих багатовіковою практикоюЗагальні правила спрямовані на захист інтересів суспільства і громадян і не допускають порушень прав особистості за допомогою використання юристом своїх професійних можливостей, в той же час надаючи юристу можливість захисту власних інтересівПодвійні стандарти в правоохоронній діяльності зводять нанівець довіру до правників з боку населення і породжують особливе ставлення бізнесу і населення до закону: все продається, все купуєтьсяРозглядаючи особливості професійної поведінки юриста, необхідно звернути особливу увагу на значення незалежності і самостійності в його діяльностіСтупінь незалежності юриста, його самостійності визначається внутрішніми і зовнішніми чинникамиРівень і якість професійної підготовки, вміння та здатність застосовувати отримані знання, якості лідера, вміння ризикувати, відсутність страху перед невідомістю визначають ступінь самостійності і незалежності професійної діяльності юристаПри виникненні труднощів можна проявляти безпорадність і розгубленістьМожна і слід проконсультуватися, порадитися з тієї чи іншої проблеми з більш досвідченим фахівцем, але остаточне рішення приймати слід самостійноДеякі молоді юристи не докладають жодних зусиль для вирішення проблеми і зазвичай відразу звертаються до досвідчених фахівців за допомогою, хоча ряд аналогічних проблем розглядалося і вирішувалося в роки навчання у вузіДещо по-іншому вимірюється незалежність і самостійність юриста в зв’язці: керівник і підлеглийЛінійний слідчий, який веде розслідування, може опинитися під пресингом свого безпосереднього керівника і за певних умов виконати прохання свого керівника, спотворити дані слідстваАналогічна картина складається у відносинах судді і голови судуХоча законом і гарантується незалежність і слідчого, і суддіВ даному випадку незалежність і самостійність визначаються морально-етичними якостями особистостей в цих взаєминах і, звичайно, професіоналізмом виконавцяСаме високий професіоналізм у поєднанні з високими морально-етичними якостями особистості гарантує незалежність і самостійність суджень і дій в будь-який зв’язці незалежно від сфери діяльності, оскільки такий фахівець затребуваний в усі часиВсім нам з дитинства знайоме слово «борг»У юриста є професійний обов’язок, що включає юридично закріплені в законах та інструкціях, а також прописані в етичних кодексах морально-правові вимоги, які юрист зобов’язаний дотримуватися в професійній діяльностіТак, борг адвоката — своєчасно інформувати клієнта про хід вирішення його проблемиУ суддівському співтоваристві Кодекс суддівської етики вимагає від судді виконувати службовий обов’язок неупереджено і старанно, зберігати особисту гідність і свою честь і не допускати нанесення шкоди репутації, щоб не поставити під сумнів об’єктивність і незалежність судді при здійсненні правосуддя, що є пріоритетним по відношенню до будь-якої іншої діяльності, яку він має право здійснювати відповідно до законодавства про статус суддівНорми моралі і права взаємопов’язані і діють в зв’язці: забуття норм моралі автоматично призводить до порушення правових норм, і навпакиДо інших важливих складових професійного обов’язку юриста відносяться самодисципліна (дотримання закону, зобов’язань, старанність), совість (відповідальність перед клієнтурою, юридичною спільнотою, суспільством, внутрішня задоволеність), честь («бережи плаття знову, а честь змолоду»), репутація Вибори та їх роль в політичному життіПитання про вибори є актуальними в наш час, оскільки відіграють неабияку роль в політичному життіДо цього питання звертаються багато вчених, політиків і намагаються вияснити проблеми, які були і є на сьогоднішній час актуальнимиВступВибори як індикатор і чинник національної інтеграціїПередвиборча і виборча компаніїЕлекторальна поведінка громадянВибори народних депутатів УкраїниДемократичні вибориВибори президента УкраїниМета статті – переконати в доцільності широко застосованої методики аналізу електоральних процесів, цінність якої полягає в тому, що вона безпосередньо спирається на теоретичну парадигму дослідження виборів – просторову модель голосуванняйого загальність, поширення на всіх без винятку громадян України, які мають право голосу; його рівність, передбачення однаковості застосування до всіх виборців і будь-які прямі або непрямі привілеї або обмеження прав громадян України забороняються; прямота його дії, тобто не може проголосувати замість громадянина; його таємністьПерелічені засади стосуються здебільшого реалізації активного виборчого права, тобто права обратиОднак під час надзвичайно обраної кампанії точиться за найефективнішу реалізацію й пасивного виборчого права, тобто права бути обранимВикладені концептуальні засади мають забезпечити здійснення прямого народовладдя і є виключно гуманними й демократичними, але на практиці забезпечити дію бездоганних механізмів та їх реалізації дуже важко отож Олександр Нельма зазначає: “Ми маємо намір протягнути вплив виборі в на будь-яке суспільне життя, на будь-які соціальні процеси, і маємо зважати на існування зазначеної відстані і робити висновки, виходячи з реалій життя” Вибори є не тільки формою прямого народовладдяВони є виокремленими людьми кращими поміж себе, виділенням елітВибори є національними процесом, що формуються політичне ядро нації та визначає політичного лідера націїТаким чином виори постають не тільки як індикатор рівня національної інтеграціїВони безумовно, й самі певним чином вибори постають як не тільки індикатор рівня національної інтеграціїВони безумовно самі певним чином впливають на національно-інтеграційний процес, підсилюючи або навпаки, гальмуючи йогоНайбільш показовими у цьому плані є вибори народних депутатів та вибори Президента УкраїниЩо ж до місцевих виборів, то вони радше пов‘язані із виконанням завдань розвитку інституту самоврядуванняПередвиборчою кампанією, як формою політичної комунікації, можна представити у вигляді схеми, яка складається з чотирьох комунікативних активів: створення політичної партії, генерація та формування ідей у вигляді програми, заяв, звернень; виборці віддають або не віддають свої голоси за партію чи політика на виборах; політична структура або припиняє своє існування або трансформується з урахуванням вимог, побажань та вимог виборців та політичної ситуації в цілому; електорат підтримує або не підтримує претендента на наступних виборахВиборча кампанія є апогеєм політичного життя, завершенням політичного циклу в діяльності окремої політичної структури чи окремого політикапід час виборчого марафону, політична комунікація займає центральне місце у політичні й діяльності й має вирішальне значення в подальшій долі політика чи політичної структури, у розвитку політичних процесів у суспільстві“Напередодні виборів акцент комунікації зміщується з буденної діяльності на агітацію, переконання, популяризацію, рекламу тощо, увага переноситься на ідеальну та психологічну сфери”Збільшується потік інформації, змінюються уставлені уявлення, порушується інформаційний баланс у суспільстві та когнітивний – у індивідівУ зв‘язку з цим зростає психічна активність та відповідно напруження як окремих виборців, так і загалом у суспільствіЗ точки зору психології політичний вибір є ключовим моментом функціонування свідомості індивідаПроте на цю вольову дію впливають всі основні компоненти психіки і соціально-психологічні чинникиПолітичний вибір розрізняють за формою (самостійний, контрольний, самостверджуючий) і за рівнем (індивідуальний, груповий)Існує 4 підходи до виявлення факторів, які визначають конкретний політичний вибір особи: ситуаційний підхід – політичний підхід обумовлений конкретною історичною ситуацієюСоціологічний підхід – політичний вибір залежить від економічного, соціального й демографічного статусу людини; Маніпулятивний підхід – політичний вибір обумовлений діяльністю системи масових комунікацій і пропаганди; Індивідуально-психологічний підхід – політичний вибір залежить від стійких характерологічних рис індивідуальної психікиПитання спрямовані на вивчення виборів, виявлення їх орієнтації та преференції; Питання, пов‘язані з оцінкою передвиборчої кампанії, її стратегії і тактики: Питання, що характеризують політичну системуВважається неможливим глибоко пояснити поведінку виборця, ігноруючи ці запитанняСтан політичної системи визначає умови проведення передвиборчої кампанії та ступінь можливості для виборця проявити себеЕлекторат обирає політиків для вирішення конкретних завдань і програм, визначає таким чином стратегію дій влади“У країнах з розвинутою демократією існує традиція: під час зустрічей з виборцями та через інші канали кандидати у владні структури виявляють такі проблеми й питання, які всього більше всього хвилюють населення”“В ідеалі демократичні вибори виділяють так: кандидати висувають цілий пакет зрозумілих для виборців пропозицій”Порівнюючи й оцінюючи їх виборці співвідносять із своїми інтересами й вирішують, кому надати перевагу мета будь-якої передвиборчої кампанії – залучаючи достатню кількість виборців для перемоги на виборахВивчення громадської думки –одна з основних умов реальної організації передвиборчої кампаніїЦе основний і практично єдиний шлях досягти ефективності кампаніїЦе основний і практично єдиний шлях досягти ефективності кампаніїмотивацію абсентеїзму; мотивацію участі в голосуванні; мотивацію конкретного електорального вибору; мотивацію участі громадян у різноманітних формах електронної діяльностіМотивація участі в голосуванні має як позитивне, так і негативне забарвлення“За результатами опитування, проведеного центром “Соціальний моніторинг” спільно з Українським інститутом соціальних досліджень, відповіді респондентів на запитання “Чому ви маєте намір взяти участь у виборах до Верховної Ради України?” розподілилися так: 26,9% — для мене це спосіб висловити свою незгоду з державно політикою; 12,1% — не хочу, щоб до влади прийшли люди, яких я не поважаю; 11,0% — беруть участь за звичкою; 0% — вважаю це своїм обов‘язком; 0,6% — інші відповіді; 13% — важко відповісти; 22,5% — не збираюся брати участь у голосуванні”Привертає увагу переважно негативна мотивація участі громадян у виборах, як добра можливість висловити свою незгоду з політикою держави“Серед комплексу мотивації найвиразніше виділяються екологічні міркування, партійна лояльність, передвиборча програма, особисті симпатії”Вибори до органів влади є найважливішою центральною частиною політичного процесу при демократичному політичному режимі їх ефективність залежить від низки факторівЗнання основних причин, що сприяють участі у виборах, дозволяє передбачати основні несподіванки, запобігати причинам і негативним наслідкамСеред мотивів поведінки, що стримують участь у виборах, замінюючи роль відіграє: почуття байдужості до політичних справ, ворожість до політичної системи, заплутаність виборчого процесу, що заважає зробити людям свідомий, продумай вибірСеред політичних умов поряд з історичними традиціями слід відзначити: існування сильного громадянського суспільства зі структурними інститутами, розвинену багатопартійність, уставлену законодавчу базу“Аналіз усіх цих умов, крізь призму української дійсності свідчить про слабкість об‘єктивних засад виборців до організації влади” Першими та найважливішими політичними технологіями, що визначаться усіма демократично орієнтованими політичними суб‘єктами цивілізації, є сукупність ідей, знань про норми, принципи, способи, засоби проведення демократичних виборівВони становлять собою конкретний вираз волі суспільстваДля того, щоб вони були демократичними, електорат повинен мати уявлення про свою роль у виборчому процесіМеханічний процес голосування за кандидатів організовується спеціальною державною структуроюВиборча комісія, комітет, або трибунал призначається урядом для спостереження за ходом виборівІснують тисячі специфічних законів, які визначають виборчий процес у демократичних критеріях світуПроте немає жодної моделі виборчої системи, яка б гарантувала повне й справедливе втілення в життя ідеалів демократії“Перед українським законодавством та вченими стоїть завдання продумати хід виборів, котра б виключала як загально визначені демократичні права та свободи громадян традицій й образу мислення виборців в Україні” 24 вересня 1997 року був прийнятий Верховною Радою, а згодом підписаний Президентом України Закон “Про вибори народних депутатів України”Запроваджені законом України змішаної, мажоритарно-пропорційної виборчої системи, значно активізувало діяльність політичних партій, що з одного боку сприяло процесу їх об‘єднання у виборчі блоки, а з іншого – створенню нових політичних організаційза територіальною ознакою; за суб‘єктом виборчого процесу; за часом проведення; за кількісною ознакою; за правовими наслідками за порядками визначення результатів виборівЩо стосується організації та проведення виборів, то закон визначає: види виборів і порядок їх призначення; утворення виборчих дільниць; утворення, повноваження та організація роботи виборчих комісій, порядок складання списків виборців, фінансове та матеріально-технічне забезпечення виборівЗаконом регламентуються такі положення щодо кандидатів у Президенти: висування претендентами партій, виборчими блоками та зборами виборців реєстрація кандидатів у Президенти, вибуття кандидата з балатуванням: права кандидатів у Президенти при проведенні виборчої кампанії і довіреній особі кандидатів у Президенти“Закон також визначає: правила проведення передвиборної імітації використання при цьому ЗМІ, фінансування, та обмеження агітації, порядок проведення голосування, встановлення результатів виборів”При необхідності призначається повторне голосування або повторні вибори, порядок яких регламентується даним закономДемократія має свої історичні обличчя і сьогодні, наприкінці ХХ століття, коли Україна знову спромагається піднятися як незалежна держава, вона же ніяк не може втілювати свою самостійність у тій демократичній формі, які вона виборювала на початку століттяСьогодні вона розбудовує соціальну, правову державу, формує відкрите громадське суспільство, реформує економічні відносини у напрямку ринкових, створює політичну націюОсобливу роль у цьому процесі відіграють вибори, які є формою прямого народовладдяПри цьому під час виборів та політична боротьба, що перманентно і дещо приховано точиться фактично між представниками різних соціальних угрупувань, виплескує назовніІ чим чіткіше постають у виборах ріні політичні напрямки, рухи, об‘єднання, тим виразніше й вагоміше свій підсумковий вердикт, “виголошують виборці, або ж електорат”У демократичному політико державотворчому процесі інститут виборів реалізує функції: залучення широких народних мас до безпосередньої участі в політиці, формування вищих і місцевих органів влади, надання владних повноважень виборчим органам і особам; легітимації і стабілізації відповідної політичної системи; активного взаємозв‘язку між громадським суспільством і державою; конкуренції між політичними силами, яка веде до оновлення політичної еліти, представництва інтересів соціальних груп Юристам приходиться вступати в контакти з представниками різних вікових, професійних, культурних, етнічних групЗа широтою спілкування діяльність юристів можна порівняти з акторською, педагогічною, пропагандистською діяльністю, але, якщо актори чи викладачі спілкуються з відомою їм категорією людей, то юристи мають справу з різними категоріями громадян, в тому числі з порушниками правопорядкуТому спілкування юристів має іноді спонтанний, вимушений і навіть конфліктний характерЮрист повинен володіти як офіційним (діловим), так і неофіційним, міжособовим і міжгруповим, усним і письмовим, безпосереднім і опосередкованим, діалогічним і монологічним та іншими видами спілкуванняДля цього йому потрібні імпровізація, гнучкість мислення і впевненість у собіУмовою грамотного професійного спілкування є пізнання співбесідникаІнформацію про людину можна отримати тоді, коли між юристом і його співбесідником встановлюється сприятлива психологічна атмосфера спілкуванняДля цього важливо вміти розговорити співбесідника і уважно його вислухатиЗа таких умов можна виявити важливі властивості співбесідника, а саме: — за темпом мови, інтонацією, жестикуляцією — про тип темпераменту, емоційну стійкість, урівноваженість, вміння володіти собою, впевненість у собі, рівень культуриОсобливо важливим є зовнішньо­внутрішнє вивчення особи, яка скоїла правопорушенняНа основі розуміння суб’єктивної сторони діяння, врахування індивідуальних властивостей підозрюваного обвинуваченого юрист (слідчий, адвокат) обирають тактику своєї поведінки і підбирають конкретні прийоми впливуПідозрюваний, обвинувачений, зі свого боку, намагається зрозуміти логіку і прийоми дій юристаОцінка юриста з боку громадян, свідків, обвинувачених, злочинців відбувається за двома напрямками: як посадової особи і як особистостіОдним із засобів спілкування є елементарні прийоми ввічливості, поважного ставлення до людейСюди можна віднести вміння посміхатися (посмішка настроює людей до спілкування), прийом «ім’я власне» (звертатися до людини на ім’я, оскільки це важливий для нього звук), вміння «бути терплячим слухачем», вживати «золоті слова» (ті, що підкреслюють значущість людини), правила службової етики юристівРозвиток комунікативних здібностей є вкрай необхідним для будь­якої людини і особливо — для юристівУ склад­ній і напруженій атмосфері, в якій працюють юристи, неможливо вирішувати поставлені перед ними професійні завдання без достатньої культури професійного спілкуванняТому є всі підстави стверджувати, що серйозні вади в спілкуванні: (відсутність комунікабельності, замкненість, невміння встановити психологічний контакт з людьми тощо) можна вважати протипоказаннями до юридичної діяльностіЮрист зобов’язаний будувати свої стосунки з урахуванням особливостей особи співбесідника, його почуттів і психічного стануУ процессі спілкування неприпустимі фа­мільярне звернення до громадян, бездушне ставлення, формалізм, безпринципність, відсутність певної лінії поведінкиЦе може призвести до відчуження і недовіри з боку громадянЗ іншого боку, самовладання, такт, наполегливість викликають повагу до юристаДо правил спілкування входять і правила ведення спорів, дискусій, зокрема, допитів (обвинуваченого, підозрюваного), опитувань (свідків) і т.пДля того, щоб не втратити мовну ініціативу, слід знати сильні і слабкі сторони співбесідника, його інтереси, потреби, ставлення до теми бесідиУ загальних рисах складається план бесіди або допитуУ ході бесіди або допиту важливо підтримувати спокійну і ділову обстановку, враховувати свій зовнішній вигляд, манеру поведінки, свій психічний стан, який виникає у зв’язку з певними подіями, а також психічний стан співбесідника, порядок прийому чи виклику на допитСпеціальні прийоми спілкування визначаються методикою контактної взаємодії, яка дозволяє юристу запобігати конфліктів при спілкуванні з громадянамиМетодика включає шість послідовних стадій: 1) набування згоди; 2) пошук загальних інте­ресів; 3) прийняття принципів і якостей, які пропонуються для спілкування; 4) виявлення властивостей, небезпечних для спілкування; 5) індивідуальний вплив і ада­птація до партнера; 6) розробка загальних правил і взаємодіяПізнання прийомів спілкування ще не гарантує мистецтва володіння нимиТут необхідна тривала практика, кропітка і цілеспрямована робота над собоюПсихологічна сумісність означає сукупну здатність членів колективу до плодотворної спільної діяльності, заснованої на оптимальному поєднанні їх характерівВона може бути зумовлена як схожістю будь­яких характеристик членів колективу, так і відмінністюУ підсумку це призводить до взаємодоповнювальності людей в умовах спільної діяльності, бо даний колектив являє собою певну цілісністьЗвичайно виділяють два основних види психологічної сумісності: а) психофізіологічну, коли є схожість інтелекту, волі, емоцій, на основі якої узгоджуються емоційно­вольові реакції і синхронізуються темпи спільної діяльності; б) соціально­психологічну, що заснована на спільності соціальних установок, потреб та інтересівПри аналізі психологічної сумісності важливо враховувати типи комунікативної поведінки у зв’язку з психічними схильностями людей та їх характерами: лідери, які можуть вирішувати задачу, лише підкоряючи собі інших членів колективу; індивідуалісти, котрі намагаються розв’язати задачу одноособово; пристосуванці, що легко підкоряються іншим і піддаються впливу; колективісти, які вирішують завдання спільними зусиллями, не тільки приймають пропозиції інших людей, а й самі виступають з ініціативоюНе менш важливим для психологічної сумісності є темперамент — індивідуально­психологічна властивість особи, яка проявляється в загальній психологічній активності (швидкість психічних процесів), моториці (швидкість і виразність рухів, міміки, жестів), емоційності (ступінь емоційної збудливості, зміни настрою)Розрізняють сангвінічний, холеричний, флегматичний і меланхолічний темпераментиЮрист, який має сангвінічний темперамент, швидко вступає у контакт зі співбесідниками, швидко знайомиться, активно пропонує свої послуги, динамічно розв’язує проблемиЙому притаманні велика рухомість, активність, але в той же час — врівноваженість і планомірність, уміле керівництво юридичними справамиЗ таким темпераментом юрист правильно реалізує норми права, намагається не створювати конфліктних ситуацій, що сприяє встановленню психологічної сумісності і оптимальної атмосфери в колективіЮрист з холеричним темпераментом може виконувати завдання підвищеної складності, працювати у неординарній оперативній обстановці, але водночас відрізняється неврівноваженістю, гарячкуватістю, збудженістю, може зопалу прийняти неправомірне рішення, хоча завжди знаходить вихід з критичної ситуаціїХолерик потребує постійного контролю, він швидко запалюється і швидко заспокоюється, забуваючи про всі неприємностіЮрист флегматичного темпераменту здатний приймати виважені юридичні рішення, як правило, безпомилкові, його нелегко вивести з психологічного стану рівноваги, він не піддається умовлянням, діє на власний розсудЦе надійний працівник юридичної служби, на якого можна покластися і який не підведеМеланхолічний темперамент характеризується вразливістю, підвищеною емоційністю, неврівноваженістю, інертним типом нервової системиУ колективі працювати разом з юристами­меланхоліками дуже важкоВони потребують особливого підходу, тактовної бесіди, надзвичайно чутливо реагують на оцінки, думки про свою особистість, зауваження і пропозиції сприй­мати неадекватно, можуть впадати у відчайПсихологічна сумісність є визначаючим фактором у формуванні і підтримці соціально­психологічного клімату в колективіПсихологічний клімат вміщує емоційні, інтелектуальні і вольові моментиВивчення природи і змісту психологічного клімату передбачає мету — знайти таку його характеристику, яка б забезпечила оптимальні умови діяльності, доброзичливі стосунки і добросовісні наміри у досягненні необхідних результатівУ психологічному кліматі в юридичній практиці слід виділяти два рівні залежно від стосунків учасників юридичного процесуПерший — психологічний клімат у стосунках лідера та інших учасників розгляду юридичної справиТут першочергове значення мають владні повноваження, наприклад, судді у ході судового розгляду справи, слідчого — у ході досудового слідстваДругий — психологічний клімат у стосунках службових осіб і інших зацікавлених учасників юридичного процесуТут першочергове значення має не тільки влада, а й стан залежності долі зацікавлених суб’єктів від тих, чиїми послугами вони користуютьсяУ таких ситуаціях психічні якості службових осіб дуже суттєві і мають велике значення у визначенні психологічного клімату при вирішенні юридичної справи, з’ясуванні істини і прийнятті правильного рішенняПри характеристиці психологічного клімату доцільно звернути увагу на такі моменти, які виражають його сутність і виділяють управлінський елементПси­хологічний клімат в юридичній практиці залежить від: а) інтелектуальної єдності, тобто єдності думок, інформованості про можливості юридичної практики, взаєморозуміння у ході розгляду юридичної справи; б) емоційної єдності, яка визначається загальною атмосферою бажання учасників юридичного процесу до співпереживання всіх подій у справі, що розглядається; в) вольової єдності — здатності учасників розгляду юридичної справи спільно перемагати труднощі, які виникають, і доводити розгляд до правильного прийняття рішенняУправлінський елемент включає стиль, під яким розуміється відносно стійка система способів впливу лідера юридичної практики на всіх учасників розгляду справи (директивний, колегіальний, ліберальний стиль і т.п.)Поняття лідерства охоплює не тільки сукупність особистих властивостей індивіда, а й функцію самого соціального середовища, його здатність індивідуалізувати керівникаЗдійснюється це, наприклад, у формі престижу, який виступає як шкала визнання соціальним середовищем кожного, хто входить до ньогоХарактеристика елементів психологічного клімату набуває особливої цінності при осмисленні як результатів, так і прогнозів розгляду юридичних справТому не­обхідно переборювати так звану «предметну діяльність», при якій не враховуються психологічні закони правопорушення, слабко використовуються прийоми психологічного аналізу відносин між сторонами юридичного процесу і учасниками справи, що розглядається§ 3Конфлікти в юридичній діяльності і способи їх вирішення Розглядаючи проблеми міжособових спілкувань, зокрема, психологічної сумісності в юридичній практиці, доцільно привернути увагу на виникаючі в цій сфері конфліктні ситуаціїКонфлікт (від латconflictus — зіткнення) — один із видів соціальної взаємодії індивідів або соціальних груп, при якому дії однієї сторони, зіткнувшись з протидіями іншої, перешкоджають реалізації її цілей і, як правило, супроводжуються взаємними негативними емоціями і почуттямиКонфлікти можуть виникнути у будь­якій сфері діяльності людини, але юридичній практиці, пов’язаній з вирішенням правових спорів, полярністю інте­ресів різних суб’єктів і учасників юридичного процесу, вони притаманні завждиКонфлікти бувають особистісні (особи самої із собою), із зовнішнім сере­довищем, міжособові, міжгрупові та інЗа юридичними критеріями конфлікти поділяються в залежності від галузей права, за допомогою норм яких розв’язуються конфлікти, на трудові, адміністративні, господарські, екологічні та ін.; за територією поширення вирізняють локальні, національні, міждержавні конфліктиКонфлікти виникають і у сфері поділу компетенції різних державних органів, в тому числі правоохороннихПри відповідному досвіді дій в конфліктних ситуаціях потенційні конфлікти можуть бути попереджені, вирішені, навіть використані для покращення відносин з іншими людьми й самовдосконаленняЗавдання полягає не в тому, щоб уникнути конфлікту, а у намірі розпізнати його і знайти конструктивне рішенняДля позитивного розв’язання конфлікту важливе значення має визначення предмета спору, тобто об’єктивно існуючої проблеми, яка є причиною зіткнення суб’єктів конфлікту між собою, основного протиріччя, для вирішення якого суб’єкти вступають у протиборство, наприклад, проблема влади, лідерства, володіння певними цінностямиІснує декілька найбільш поширених стилів вирішення конфліктівСтиль конкуренції ефективний тоді, коли один із суб’єктів конфлікту має владу, впевнений в правильності свого рішення і наполягає на ньому, використовуючи вольові якостіСтиль відхилення реалізується тоді, коли суб’єкт відстоює свої права, не співпрацюючи ні з ким у виробленні рішення чи просто ухиляється від розв’язання конфліктуСтиль пристосування означає, що суб’єкт погоджується діяти спільно з іншими особами, не намагаючись відстоювати будь­якою ціною власні інтереси, а нав­паки, поступатися ними заради пом’якшення конфлікту, відновлення гармонії у стосункахСтиль співробітництва полягає в активній участі, співпраці у вирішенні конфлікту всіх суб’єктів, він потребує тривалої роботи, але є ефективним способом досягнення результату, який задовольняє інтереси конфліктуючих сторін і є для них взаємно кориснимСтиль компромісу виявляється в досягненні згоди між суб’єктами конфлікту шляхом часткового відступу від своїх позицій, задоволення бажань і врахування інтересів іншої сторониКрім загальних стилів вирішення конфліктів, які можуть використовуватися при міжособовому спілкуванні у колективі юристів, між керівником і працівниками юридичних установ (правоохоронних органів), між юристами і громадянами, які користуються їх послугами, існують і численні юридичні способи вирішення конфліктівЦе, зокрема, конституційні, парламентські процедури, які застосовуються в політичній сфері (рішення Конституційного с уду, парламентські дебати, дострокові вибори до Верхов­ної Ради, імпічмент, право вето Президента, розпуск політичної партії і т.п.); прямі переговори, звернення до консультантів, експертів, посередників, третейських судів та ін— в економічній сфері; вирішення кримінальних, цивільних, господарських справ у загальних та господарських судах; прийняття правозастосовних рішень митною службою, податковою адміністрацією, органами міліціїНа період розгляду конфліктів, що виникають у сфері права, суб’єкти наділяються певними правами і обов’язками (наприклад, як учасники судового процесу)Конфлікт розглядається завжди уповноваженим органом (посадовою особою), які діють на підставі і на виконання норм пра­ваРішення, прийняте за результатами розгляду конфліктної ситуації, є обов’язковим для сторін конфлікту, його виконання забезпечується примусовою силою державиУ будь­якій конфліктній ситуації важливо враховувати потреби і поважати цінності кожної із сторін, намагатися бути гранично об’єктивним і відокремлювати проблему від особи, зосереджуватися на пошуку справедливості, знаходити творчі рішення, бути твердим у відношенні до проблеми, а не до людейМистецтво вирішення конфліктів — це не що інше, як мистецтво спілкування, мистецтво ведення переговорівСьогодні без дискусій, спорів уявити наше життя неможливоДискусії, коли вони правильно організовані, виявляють різні точки зору на одну і ту ж саму проблему, ламають стандартні уявлення, емоційно заряджають учасників спору, дають їм сили для пошуку нових шляхів вирішення виробничих, наукових, управлінських завданьСпори можуть бути кон­структивними і стимулювати творчу діяльність, розширювати і поглиблювати знання предметаАле коли вони стають деструктивними і перетворюються в самоціль, то відбирають тільки сили і час у дискутуючихЩоб зберегти плідність спору, необхідно дотримуватися певних правилНа першому ж етапі хтось із учасників повинен обмежити предмет дискусії, точно визначити коло спірних питаньНеобхідно врахувати ступінь можливого емоційного включення учасників дискусіїЕмоційно нестійкому складніше регулювати напруженість з’ясування точок зору, тому більш стабільний суб’єкт повинен охолоджувати його запалОбов’язковими є і врахування рівня знань предмета, професійної підготовленості опонентаБільш плодотворним є спір спеціалістів з однаково високою професійною культуроюЗнання природи конфліктів в юридичній практиці, вміння виходити з кризових ситуацій допомагають виробляти навички спілкування, стимулювати емоційно­комуніктивну сферу індивідів, вирішувати найскладніші практичні завданняХрестоматия по юридической деонтологииСборник нормативных актов (международных, отечественных, зарубежных) об основних стандартах профес­сиональной деятельности юристов (с общими ком­ментариями к разделам): Для юридических вузов и факультетов Сости общредО.ФСка­кун.— X.: ЭСПАДА, 2002 МОЛОДЬ У ПОЛІТИЧНОМУ ЖИТТІ СУСПІЛЬСТВА• місце і роль політичних інтересів молоді в суспільному житті; • політичні орієнтири сучасної російської молоді; • форми участі молоді в суспільному житті; • аналізувати стан і тенденції розвитку політичної свідомості молоді; • порівнювати різні світоглядні орієнтації молоді; • визначати рекомендації з регулювання політичної поведінки молоді; • навичками дослідження політичної свідомості і поведінки молоді; • навичками участі, консультування та експертизи стану і тенденцій розвитку молодіжних рухів, організацій та громадських ініціативУчасть молоді в політичному житті суспільства має ряд особливостейВони пов’язані з сутнісними характеристиками цієї соціально-демографічної групи, з тим специфічним місцем, яке займає молодь в соціальній структурі, з тією соціальною роллю, яку вона відіграє в суспільному життіВ результаті зміни поколінь відбувається не тільки процес простого відтворення, наступності соціальних, в тому числі і соціально-політичних, відносин, а й розширеного досвіду завдяки інноваційним потенціалом молоді, а також передача накопиченого, оновленого соціального досвіду майбутнім поколіннямВід того, наскільки ефективний процес становлення соціальної суб’єктності молоді, залежить розвиток як наймолодшого покоління, так і суспільства в ціломуОсобливості молоді як суб’єкта політичних відносинРеалізуючи свої основні соціальні функції (відтворювальну, інноваційну, трансляційну), молодь знаходить соціальну зрілість, проходить стадію становлення як суб’єкта суспільних відносинПодібний прояв соціального якості молоді пов’язано зі специфікою її соціального стану і визначається закономірностями процесу соціалізації в конкретних суспільних умовахЦе об’єктивно накладає відбиток на форми і ступінь участі молоді в політичному житті і визначає її особливості як суб’єкта політичних відносинПерша особливість пов’язана з незавершеністю становлення власної суб’єктності у соціально-політичних відносинахМолодь — який не став, а стає суб’єкт суспільних, в тому числі політичних, відносинЗвідси відомі вікові обмеження її політичних прав, закріплені законодавчоКонкретні рамки цих обмежень залежать від рівня демократизації і ступеня стабільності суспільстваРазом з тим нерідкі прояви дискримінації молоді на основі віку в порушення існуючого законодавстваОбмежуються політичні та соціальні права молодих громадян, відзначаються факти відчуження різних груп молоді від соціальних і політичних інститутів, обмежуються можливості реалізації групових і політичних інтересів молодих людейВік, таким чином, відіграє роль значимого стратификационного підстави і є важливим фактором участі молодих людей в соціально-політичному житті суспільстваВікова дискримінація не однаково проявляється в різних країнах світу, а також всередині однієї країни в силу історичних і соціокультурних традицій, а також у зв’язку з регіональними особливостями державної молодіжної політикиДруга особливість молоді як суб’єкта політичних відносин визначається специфікою її соціального стануВоно характеризується нестійкістю, рухливістю позицій молодих людей в соціальній структурі, відносно невисоким їх соціальним статусом, обмеженістю соціальних зв’язківЦе ставить молодь в нерівне становище з економічно і соціально більш просунутими групамиТим самим створюється сприятливе середовище для виникнення різного роду соціальних конфліктів, які купують нерідко політичне забарвленняУ нестабільному, а тим більше кризовому суспільстві нестійкість як іманентна характеристика соціального становища молоді посилюється в результаті соціального розшарування в її складі, сприяючи зростанню напруженості і політичної конфронтаціїДана особливість більш помітно проявляється в регіональному розрізі в зв’язку зі значною різницею соціально-економічного становища суб’єктів ФедераціїІ нарешті, третя особливість пов’язана зі специфікою молодіжного свідомості (лабільністю, трансгресивного, екстремальністю), обумовленої як віком, так і положенням молоді як соціальної групиЛабільність свідомості проявляється в недостатній твердості життєвих установок, невизначеності соціальних орієнтацій, оскільки соціальні позиції не набули стійку форму, а процес формування власних моральних переконань (імперативів), які становлять стрижень свідомості, ще не завершенийЗа відсутності сформованої власної соціальної позиції спрямованість політичних настроїв часто набуває спонтанний характер і залежить від впливу зовнішніх факторів, а найчастіше — просто випадкуТрансгресивного — це здатність свідомості долати бар’єри (символічні кордону, табу, стереотипи) між існуючим і новим для себе простором, переносити зразки майбутнього в своє життяВона реалізується в індивідуальному і груповому конструюванні соціальної реальності на мікро- і макрорівні: від власної біографії до образу суспільства в ціломуВ процесі соціального конструювання реальності молоді люди орієнтуються, як правило, на референтні групи, що відрізняються більш високим статусом і престижем, більш успішні в сучасному світі (кумири, зразки забезпеченої, красивого життя)Ці зразки закріплюються в рольових структурах молодих людей у формі очікувань і домаганьАле задовольнити ці домагання вдається не всімЯкщо збільшується розрив між домаганнями особистості і можливостями їх задоволення, то політичні установки приймають екстремальну формуПід екстремальністю молодіжного свідомості розуміють різні прояви максималізму в свідомості і крайнощів в поведінці на груповому та індівідуальнолічностном рівняхСвідомість молоді легко піддається впливу різних чинників: економічних, соціальних, політичнихПід їх впливом відбуваються усвідомлення молодими людьми свого становища в суспільстві і консолідація групових інтересівТоді молодь стає політичною силоюОднак шляхом маніпулювання несформованим свідомістю молоді, особливо за допомогою засобів масової інформації, можна домогтися асоціальних результатів, перетворюючи молодь або в агресивну, або в безлику, політично индифферентную масуНайбільш привабливим об’єктом задоволення егоїстичних політичних інтересів стає молодь там, де більше можливостей для спекуляцій на конкретних потребах молодих людейТаким чином, участь молоді в політичному житті суспільства являє собою особливу форму консолідації її групових інтересів, що відображають усвідомлені особливості власного соціального становища, ролі і місця в суспільстві і спосіб їх реалізаціїРозглянуті особливості молоді як стає суб’єкта політичних відносин характерні не тільки для російського суспільстваСутнісні характеристики молоді притаманні будь-якому суспільству, хоча можуть виявлятися в різних формахТак, в законодавстві різних країн передбачені неоднакові нижні вікові межі повноправної участі молодих людей в політичному життіВідрізняються також форми дискримінації молодих людей в політичній сферіІстотний вплив на свідомість молоді надають національно-етнічні, релігійні та інші соціокультурні чинникиІ нарешті, сутнісні характеристики неоднаково проявляються в умовах соціальної стабільності, нестабільності і кризи Професійна поведінка юристаСлужбову поведінку юриста регулюється законодавством і виробленими морально-етичними нормамиЗаконодавче регулювання професійної поведінки юристів включає захист авторитету юридичної професії шляхом заборони будь-яких дій, що завдають їй шкоди, і вимоги до юристів дотримуватися норм і правил поведінкиНаприклад, адвокату на підставі п5 ст6 Федерального закону від 31.05.2002 № 63-Φ3 «Про адвокатську діяльність і адвокатуру в Російській Федерації» заборонено негласне співробітництво з органами, які проводять оперативно-розшукову діяльністьУ Росії професійна поведінка судді в позаслужбовій і професійної діяльності регламентується федеральним законодавством і доповнюється положеннями Кодексу суддівської етики [1]Чинний суддя як представник державної влади не може працювати на інших державних посадах від федерального до муніципального рівня (крім наукової, педагогічної та іншої творчої діяльності) і обиратися депутатом в органи представницької влади та місцевого самоврядування, він повинен бути поза політичних партій і поза політичної діяльності, зберігати нейтральність до всіх акціях політичних партій, не повинен прямо або побічно займатися підприємницькою діяльністю чи входити до складу корпоративного менеджменту, не повинен (як і члени його сім’ї) відкривати і мати депозити в іноземних банках, розташованих поза Росією, не має права представляти інтереси інших осіб, не повинен приймати від інших осіб подарунки і винагородиЗаконодавство спільно з Кодексом професійної етики адвоката встановлює обов’язкові для дотримання кожним адвокатом правила і норми поведінки в повсякденному і професійному житті на основі морально-моральних критеріїв і традицій адвокатуриЧинному адвокату забороняється працювати на державних посадах від федерального до муніципального рівня, працювати за наймом, за винятком наукової і викладацької роботи і творчої діяльності взагаліУ той же час адвокату дозволяється свою професійну діяльність поєднувати з виборними посадами в адвокатській палаті РФ і керувати тим чи іншим адвокатським утвореннямВласний бізнес адвоката і юриста взагалі не повинен викликати конфлікт його особистих підприємницьких і професійних інтересів і вплинути на його поведінку як у службовій, так і в позаслужбовій діяльності, інакше така діяльність неправомірна (дивДодаток 8)На відміну від суддів — государевих слуг — адвокату як юристу вільної професії не забороняється брати участь і підтримувати громадські рухи і політичні партії і бути депутатом в представницьких органахОднак політичні переконання не повинні позначатися на професійних позиціях юриста і перешкоджати їх здійсненнюЗокрема, юрист не повинен відмовити в наданні юридичних послуг з політичних міркуваньЗаконодавча заборона обумовлений характером професійної діяльності адвоката, який представляє і захищає інтереси довірителяЗдійснюючи професійну діяльність, адвокат повинен дотримуватися принципів законності і незалежності, сумлінно і чесно захищати і представляти законні інтереси і права довірителя, додержуватися присяги і Кодекс професійної етики адвокатаЦі професійні зобов’язання містяться в присязі, яку дає адвокат: «Урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати обов’язки адвоката, захищати права, свободи та інтереси довірителів, керуючись Конституцією Російської Федерації, законом і кодексом професійної етики адвоката» [3]Регулювання професійної поведінки юристів направлено, по-перше, на захист інтересів громадян і суспільства від зловживань можливостями юридичної професії (право охорона, суд, прокуратура) і, по-друге, на захист самих юристів від надмірних вимогТакого роду регламентація може приймати регіональний характер (дивДодаток 9)Заборонна регламентація професійної поведінки юристів виправдана в тих випадках, коли заборонене поводження порушує права і свободи інших, конфліктує з їх інтересами і (або) підриває довіру до професійної діяльності юристаВ іншому випадку подібне обмеження свободи професійної поведінки юристів буде суперечити базовим положенням Конституції РФЗаборонна регламентація використовується в багатьох країнах, якщо діяльність юриста стає небезпечною для інших і порушує їх праваТак, в Німеччині забороняється страйкувати юристам, прийнятим на державну службуПозаслужбовий професійна поведінка юриста, що виходить за межі службових обов’язків, проте вимагає законодавчої регламентації і дотримання певних правил і морально-етичних норм: що можна і що не можнаДотримання цього простого правила дозволяє уникнути небезпеки впливу третіх осіб на професійну діяльність і відповідно — професійної деформації і зберегти можливість самостійності і незалежності професійної діяльностіЗаконодавча регламентація позаслужбовій професійної діяльності юриста обумовлена її високою роллю і суспільною значимістю і службовим становищем фахівцяЧи може слідчий або суддя займатися комерційним підприємництвом або виконувати комерційні доручення? Законодавчо встановлюється, що у позаслужбових відносинах або при виконанні своїх повноважень кожен суддя має уникати всього, що може підірвати його гідність і авторитет судової влади, породити сумнів у справедливості, неупередженості та об’єктивності суддіПри будь-якому зіткненні інтересів суддя не може використовувати своє становище з метою збагачення або отримання інших матеріально-фінансових вигод для себе, своїх близьких та інших осіб, з якими його пов’язують фінансові та інші зобов’язанняЯк показує практика, недостатньо прийняти правильний закон і красивий кодекс професійної етики, повинні бути сформовані особистісні моральні якості людини-фахівця для дотримання цих правил і вимогОстаннє вбирається з молоком матері і є дзеркальним відображенням загального морально-етичного стану в суспільствіРозбіжність між побажанням і реальністю порушує баланс між теорією і практикоюПричина дисбалансу лежить в дуже величезною економічною диференціації і незадоволені потреби, які в існуючих соціально-економічних умовах задовольнити практично неможливо, що і призводить до порушення законодавчих вимог і етичних нормЗа повідомленням прес-служби Слідчого комітету РФ по Нижегородській області, Канавінського районний суд 25 червня 2012 р засудив до двох років позбавлення волі з відбуванням у колонії загального режиму адвоката, якого звинувачували у привласненні чужого майна та невиплату заробітної плати на суму понад 1,5 млн рубв період виконання обов’язків конкурсного керуючого для проведення процедур банкрутстваВ Іванівській області в 2011 р адвокат був засуджений за шантаж співробітника територіального органу МНС Росії (вимагання у великому розмірі — 500 тисРуб.)У 2010 р в Астраханській області адвокат був засуджений до двох років позбавлення волі у виправній колонії загального режиму за спробу шахрайства з використанням свого службового становищаВін запропонував клієнтові врегулювати проблему за 500 тисРуб., Нібито призначених для слідчогоЗа інформацією Слідчого управління Слідчого комітету РФ по Курській області в 2012 р курський адвокат був засуджений до 4,5 років позбавлення волі з відбуванням у колонії загального режиму за незаконний оборот і збут психотропних речовин (амфетаміну)У Новосибірську в 2011 р адвоката засудили за обман клієнта на 3 млн руб., Які він отримав за обіцянку вирішити позитивно питання про припинення кримінальної справиДані кошти нібито призначалися для слідчих органівНовосибірський юрист — помічник великого сибірського підприємця був засуджений до позбавлення волі строком на 3,5 року за спробу привласнити 17 млн дол., Що належали його померлому патронуНедотримання прописаних і встановлених правил і норм — це до певної міри відсутність гармонії, розбіжність і розбіжність внутрішнього світу особистості і фахівця з навколишнім його реальністюСуспільство і юридична спільнота потребують встановлених загальних правилах професійної поведінки юриста, вироблених і апробованих багатовіковою практикоюЗагальні правила спрямовані на захист інтересів суспільства і громадян і не допускають порушень прав особистості за допомогою використання юристом своїх професійних можливостей, в той же час надаючи юристу можливість захисту власних інтересівПодвійні стандарти в правоохоронній діяльності зводять нанівець довіру до правників з боку населення і породжують особливе ставлення бізнесу і населення до закону: все продається, все купуєтьсяРозглядаючи особливості професійної поведінки юриста, необхідно звернути особливу увагу на значення незалежності і самостійності в його діяльностіСтупінь незалежності юриста, його самостійності визначається внутрішніми і зовнішніми чинникамиРівень і якість професійної підготовки, вміння та здатність застосовувати отримані знання, якості лідера, вміння ризикувати, відсутність страху перед невідомістю визначають ступінь самостійності і незалежності професійної діяльності юристаПри виникненні труднощів можна проявляти безпорадність і розгубленістьМожна і слід проконсультуватися, порадитися з тієї чи іншої проблеми з більш досвідченим фахівцем, але остаточне рішення приймати слід самостійноДеякі молоді юристи не докладають жодних зусиль для вирішення проблеми і зазвичай відразу звертаються до досвідчених фахівців за допомогою, хоча ряд аналогічних проблем розглядалося і вирішувалося в роки навчання у вузіДещо по-іншому вимірюється незалежність і самостійність юриста в зв’язці: керівник і підлеглийЛінійний слідчий, який веде розслідування, може опинитися під пресингом свого безпосереднього керівника і за певних умов виконати прохання свого керівника, спотворити дані слідстваАналогічна картина складається у відносинах судді і голови судуХоча законом і гарантується незалежність і слідчого, і суддіВ даному випадку незалежність і самостійність визначаються морально-етичними якостями особистостей в цих взаєминах і, звичайно, професіоналізмом виконавцяСаме високий професіоналізм у поєднанні з високими морально-етичними якостями особистості гарантує незалежність і самостійність суджень і дій в будь-який зв’язці незалежно від сфери діяльності, оскільки такий фахівець затребуваний в усі часиВсім нам з дитинства знайоме слово «борг»У юриста є професійний обов’язок, що включає юридично закріплені в законах та інструкціях, а також прописані в етичних кодексах морально-правові вимоги, які юрист зобов’язаний дотримуватися в професійній діяльностіТак, борг адвоката — своєчасно інформувати клієнта про хід вирішення його проблемиУ суддівському співтоваристві Кодекс суддівської етики вимагає від судді виконувати службовий обов’язок неупереджено і старанно, зберігати особисту гідність і свою честь і не допускати нанесення шкоди репутації, щоб не поставити під сумнів об’єктивність і незалежність судді при здійсненні правосуддя, що є пріоритетним по відношенню до будь-якої іншої діяльності, яку він має право здійснювати відповідно до законодавства про статус суддівНорми моралі і права взаємопов’язані і діють в зв’язці: забуття норм моралі автоматично призводить до порушення правових норм, і навпакиДо інших важливих складових професійного обов’язку юриста відносяться самодисципліна (дотримання закону, зобов’язань, старанність), совість (відповідальність перед клієнтурою, юридичною спільнотою, суспільством, внутрішня задоволеність), честь («бережи плаття знову, а честь змолоду»), репутація

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

самостійна робота паралельність прямих і площин у просторі

правила безпеки під час проведення дослідів з природознавства у початкових класах

географія 7 клас практикум кобернік гдз